Шокін програв Азарову. Але його ніхто не звільнить
Суд Євросоюзу, розташований в Люксембурзі, виніс рішення по об'єднаній справі "Микола Азаров і Олексій Азаров проти Європейської ради", а також у справах Сергія Клюєва, Сергія Арбузова і Едуарда Ставицького. Зокрема, суд встановив, що посадові особи не можуть бути піддані санкціям тільки за те, що в третій країні розпочато попереднє розслідування їх дій. Таким чином, всі без винятку активи цих осіб, заарештовані в ЄС, повинні бути розморожені. Це рішення суду ставить під сумнів всі санкції проти українських чиновників, оскільки в разі, якщо Рада ЄС продовжить їх без оглядки на вердикт суду в Люксембурзі, країни Євросоюзу можуть зіткнутися з політичними наслідками, зважаючи на невиконання судових постанов. У законослухняній Європі до таких речей ставляться дуже прискіпливо.
У нас закликають не робити трагедію з вердикту люксембурзького суду, оскільки переможені можуть його оскаржити, так і скасований тільки арешт, який діяв з березня 2014-го по березень 2015 р. Воно то так, але, по-перше, далеко не факт, що Європейська рада оскаржуватиме рішення суду, оскільки в Україні справи проти позивачів розслідуються настільки повільно, що цього просто ніхто не помічає. В тому числі і наші європейські партнери. По-друге, програш в суді Люксембургу —приголомшливий іміджевий удар по українській владі в цілому, і Президента зокрема. Його небажання змінювати Генпрокурора Віктора Шокіна рано чи пізно повинно було завершитись. Схоже, це тільки початок проблем. За два роки в прокуратурі (при нинішньому її чолі, і при "папєрєдніков" Махницком і Яремі) не спромоглися не те що посадити когось із поплічників Януковича хоча б заочно, але навіть поцуплені ними гроші ніхто повертати особливо й не намагався. У соцмережах гостро помічають, що, гляди, влітку в Межигір'ї сам Янукович завітає.
Відправить Порошенко Шокіна у відставку після люксембурзької ляпаса? Ні, своє слово з приводу даного кадру він вже сказав. І це дуже погано, враховуючи інформаційний резонанс рішення суду в Люксембурзі і у нас, і на Заході. Адже це не просто розморожування активів втікачів українських екс-чиновників, а непрозорий натяк європейцям: раз в Україні подібних діячів не саджають, то навіщо напружуватися.
Поки що в країнах ЄС все публікації про нашу країну зводяться до теми млявою боротьби з корупцією і підвішеною ситуації з Донбасом (причому, судячи з опублікованого звіту Human Rights Watch, Україну планомірно намагаються поставити на одну сходинку з терористами ДНР/ЛНР). А відтепер будуть писати ще й про відсутність у влади бажання і волі притягнути до відповідальності соратників Януковича (та і його самого, він теж не засуджений). Що після прочитання таких статей подумає середньостатистичний європеєць?
Що ж стосується резонансу в Україні, то його в Генпрокуратурі намагаються збити поясненнями, мовляв, Азарову доведеться щороку судитися, щоб з нього зняли санкції за минулий рік. Але враховуючи розбрат у парламентської коаліції, питання про відставку Шокіна деякі фракції можуть вже найближчим часом використовувати в якості ультиматуму. Причому в суспільній свідомості правда буде на їхньому боці. Адже якщо б рішення люксембурзького суду було просто казусом — це одне, але, на жаль, воно стало черговим сигналом для влади, що терпіння західних партнерів далі випробовувати не варто. Вони, звичайно, в березні продовжать санкції проти Азарова, Арбузова і інших перерахованих вище, але це все одно не може тривати вічно. Адже поки виходить, що у європейців більше бажання покарати соратників Януковича, ніж у наших властей.
