Шість років після "Мінська-2". Чому Зеленський всупереч зриву переговорів анонсував "Мінськ-3"

Шість років тому, 12 лютого 2015 р., був підписаний так званий "Мінськ-2" — Комплекс заходів по виконанню Мінських угод, а також була оприлюднена декларація президентів Росії, України, Франції та канцлера Німеччини в підтримку цього Комплексу заходів.

Шоста річниця — хоч і не кругла дата, але до неї були приурочені дві важливі події. Рада Безпеки ООН 11 лютого провела засідання по відеозв'язку у відкритому форматі саме в зв'язку з шестиріччям Комплексу заходів. У той же день Володимир Зеленський звозив на лінію фронту керівників посольств Франції, Німеччини, США, Канади, Великобританії та Швеції.

США констатують зрив переговорів

Обидві ці події, звичайно, багато в чому носили протокольний характер. Тобто всі робили і говорили те, що від них очікувалося. Але все ж були два несподіваних моменти.

На засіданні Радбезу ООН вперше прозвучала оцінка ситуації на Донбасі з боку команди нового президента США Джо Байдена. Представник нової адміністрації США, політичний координатор місії США при ООН Родні Гантер заявив, що протягом останнього року Росія не тільки не зробила кроків щодо врегулювання конфлікту, але ще більше активізувала зусилля по дестабілізації України і підриву її суверенітету. "Росія продовжує заперечувати, що це вона контролює конфлікт на сході України, і помилково називає себе посередником у цьому конфлікті, хоча насправді вона є підбурювачем", — зазначив Гантер.

Він підкреслив, що Москва "заблокувала значний прогрес у дипломатичних переговорах" і продовжує озброювати, готувати, фінансувати і управляти своїми силами на окупованих територіях, а також підтримувати самопроголошену "владу" на місцях. Також представник США звернув увагу на те, що російська сторона продовжує нехтувати домовленостями, досягнутими під час переговорів.

Як не дивно, але нова адміністрація США вже прекрасно обізнана про нинішню ситуацію в переговорному процесі по Донбасу. І не тільки обізнана, але і публічно дає різку оцінку: наявні домовленості Москвою не виконуються, а подальші переговори нею заблоковані.

Зеленський анонсує "Мінськ-3"

Контрастом до цих слів Родні Гантера прозвучала заява Зеленського на брифінгу під час робочої поїздки в Донецьку область. Примітно, що в повідомленні Офісу Зеленського про цей брифінг взагалі жодного разу не згадуються ні Росія, ні окупаційні війська на Донбасі. І також не сказано про блокування переговорів Москвою.

Замість цього Зеленський раптом повідав про нові надії. "До "Мінську" моє ставлення дуже просте: його потрібно розібрати на деталі, прописати всі кроки, прив'язати їх до дат і виконувати. Ми за такий формат. Саме це ми і зробили", — розповів він. За його словами, політичні радники лідерів нормандської четвірки (у т. ч. керівник Офісу Зеленського Андрій Єрмак і заступник керівника адміністрації Путіна Дмитро Козак) працювали над підготовкою відповідного документа з конкретними датами і тимчасовими рамками виконання Мінських домовленостей. "Зараз остання версія документа відправлена усім сторонам. Ми очікуємо, що сторони найближчим часом акцептують цей документ, і тоді буде можливість наблизити зустріч нормандської четвірки", — додав він.

Якщо сприймати ці слова буквально, то виходить, що вже найближчим часом може бути підписаний "Мінськ-3", який буде підтверджений декларацією лідерів нормандської четвірки (як це було зроблено з "Мінськом-2"). Така собі "Дорожня карта щодо виконання Комплексу заходів з виконання Мінських угод". І до підписання цього документа залишилися якісь технічні дрібниці — як висловився Зеленський, "акцептування".

Ідея "прописати всі кроки, прив'язати їх до дат і виконувати" не нова. Ще у вересні 2016 р. у Києві на 13-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) Петро Порошенко оголосив, що українська сторона запропонувала в рамках мінського процесу "дорожню карту" врегулювання на Донбасі. "Я запропонував дуже простий підхід — "дорожню карту", яка містить послідовність кроків", — повідомив тоді Порошенко. Як бачимо, нинішні слова Зеленського про простий підхід і послідовність кроків лише повторюють те, про що говорив Порошенко ще понад чотири роки тому.

Два варіанти

Звичайно, це не означає, що у Порошенка і Зеленського однакове уявлення про те, на яку "дорожню карту" можна погодитися. Напевно, Зеленський зважився піти на значно більш істотні поступки побажанням Кремля. В принципі, якщо "Мінськ-3" буде підписаний і виконаний Москвою, то Зеленський зможе представити це як свою політичну перемогу: "Я обіцяв вам мир — і ось я приніс вам мир".

Однак насправді реальні тільки два варіанти подій. До речі, на Банковій це вже досить добре усвідомили за півтора роки "заглядань в очі Путіну".

Перший варіант полягає в тому, що Росія просто відмовиться підписувати будь-який документ, де будуть чітко записані зобов'язання саме Росії в конкретні терміни. З тієї простої причини, що Росія принципово не збирається виводити свої війська з окупованих територій.

Другий варіант ще гірший. Він можливий, якщо б Київ погодився спочатку сам виконати цілий ряд пунктів і тільки після цього повинна настати черга Москви. В такому випадку Росія може підписати документ, дочекатися виконання Києвом своїх зобов'язань, а потім сказати: "Наступні пункти Київ повинен узгодити з Донецьком і Луганськом шляхом прямих переговорів, ми не можемо вказувати цим молодим і гордим республікам, що їм робити". Закінчиться все, наприклад, тим, що "молоді і горді республіки" (тобто окупаційні війська РФ) займуть сіру зону, з якої Зеленський відведе наші війська в рамках виконання своїх зобов'язань перед Путіним.

У чому логіка Зеленського

Поїздка Зеленського на лінію фронту разом з керівниками шести західних посольств була організована не заради того, щоб розповісти там послам про прийдешнє акцептування "Мінська-3". Ні, як підкреслив Єрмак, "дуже важливо, щоб посли дружніх і партнерських країн бачили на власні очі, що відбувається на Донбасі, і до яких наслідків призвела війна". "Західні дипломати повинні отримати з перших вуст правдиву інформацію про те, як Україна виконує взяті на себе зобов'язання по встановленню режиму припинення вогню, якого не дотримується протилежна сторона", — також сказав Єрмак, старанно уникаючи згадувати Росію. І навіть заявив, що " будь-які подальші переговори неможливо вести, коли вбивають наших людей". Але знову ж таки, старанно промовчав про блокування переговорного процесу Москвою.

"Слуги народу" постійно нагадують, що не можна цитати висмикувати з контексту. Тому згадаємо про контекст тієї поїздки Зеленського і Єрмака з західними послами на лінію фронту.

У той же день, 11 лютого, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль вислуховував у Брюсселі від керівників Євросоюзу претензії до Києва. Чи не ключова претензія стосується Ігоря Коломойського. "Ми продовжуємо наполягати на повному розслідуванні шахрайства з Приватбанком, що мало місце шість років тому", — заявив віцепрезидент Єврокомісії, Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель за підсумками засідання Ради асоціації Україна — ЄС. Ця претензія висловлювалася Києву багаторазово за час президентства Зеленського, але зараз проблема загострилася до такого ступеня, що керівництво ЄС озвучило її публічно прямо на спільній пресконференції з українським прем'єром.

У цьому контексті поїздка Зеленського і Єрмака з західними послами на лінію фронту виглядає як спосіб натиснути на жалість. Тобто як спосіб нагадати Заходу про те, що Україна вже сім років несе величезні позбавлення через війну, і тому їй потрібно надавати багато допомоги і підтримки, а не нагадувати про дрібниці типу чийогось шахрайства з Приватбанком.

Ну і звичайно, не західним послам адресувалася тема "Мінська-3". Тим більше що не тільки в західних посольствах в Україні, а й в західних столицях прекрасно знають про реальну ситуацію в переговорному процесі по Донбасу. І цю прекрасну обізнаність продемонстрував Родні Гантер на засіданні Радбезу ООН.

Казка про нібито швидке підписання "Мінська-3" призначена виключно для українського електорату. Бо Банкова так і не зважилася й досі ні на якийсь план "Б". І навіть якщо вона його готує, то все ще боїться зізнатися людям у тому, що ніякого миру в очах Путіна немає — і ніколи не було.