"Щойно ворога відкинули, одразу пішла у військкомат": аеророзвідниця "Флай" розповіла про службу в ДПСУ (ФОТО)
Спецпроєкт "На межі" спільно з журналом Playboy Ukraine розповідає історію аеророзвідниці підрозділу "Фенікс" Лідії Рубанки з позивним "Флай"
Молодшій сержантці Лідії Рубанці з позивним "Флай" — 48 років, вона із селища Велика Димерка на Київщині. Має чоловіка, доньку і 2-річну онуку. Сьогодні виконує бойові завдання в районі Серебрянського лісництва. Отримала медаль "За мужність в охороні державного кордону"
"Я працювала у відділі бронювання компанії "Міжнародні авіалінії України", дуже любила свою роботу, але з 24 лютого 2022 року закрили небо. Росіяни наступали зі сторони Чернігова, тож майже місяць рідне селище перебувало в окупації. Обстріли, ночі в підвалі, спалений будинок моїх батьків… Щойно ворога відкинули, одразу пішла у військкомат. Відмовили. Пошуки свого місця у війську привели мене до школи Всеукраїнської федерації розповсюдження та розвитку безпілотників. Згодом таки потрапила в Луганський прикордонний загін", — згадує прикордонниця.
"Флай" займається аеророзвідкою.
"Є зона відповідальності на певній місцевості. Маємо організувати там спостереження. Коли виходимо в загальний чат і працюємо на новій локації то, почувши чують жіночий голос, зазвичай роблять паузу на декілька секунд, а потім вже починають відповідати. Багатьох усе ще дивує присутність жінки в бойовому підрозділі", — розповідає Лідія Рубанка.
Військова пам'ятає свій перший виїзд — з пілотами із 68-ї бригади "Соніком" і "Каспером".
"Їдемо в автомобілі, і я розумію, що хлопці намагаються збавити напругу. Питають: "А з їжі що більше любиш?" Відповідаю жартома: "Багато чого, але загалом намагаюсь робити якомога менше того, що шкодить моєму здоров’ю". Сміються: "Тому ти і їдеш з нами на нуль!" — каже "Флай".
Цивільні, зазначає прикордонниця, іноді питають: "Яка в тебе реакція, коли бачиш, як ворожих солдатів "двохсотять" і "трьохсотять"? За словами Лідії, вона навчилася вимикати емоції — не відчуває люті й не радіє від того, що їх вбивають, намагається так зберегти здорову психіку.
"Тоді у військкоматі, мені сказали, що дівчат в армії не люблять. Але навколо мене найкращі хлопці: порядні, адекватні — жодного негативу. Тепер кажуть, що вже немає такого єднання, яке було на початку війни, але я не згодна. Дуже багато людей підтримують Сили оборони — попри втому, що накопичилася. Ми сильні духом. Саме тому Україна неодмінно переможе", — резюмує Лідія Рубанка.