Щит проти дронів. Коли у нас з'явиться новий ЗРК замість застарілої "Стріли-10"а
Основою нашої військової ППО й досі є радянський ЗРК "Стріла-10", для заміни якого ДержКБ "Промінь" розробляє нову ракету Р-10-ОФ та новий комплекс
Посилення військової ППО ближньої дії є одним із пріоритетів розвитку сучасних армій. І пов'язано це насамперед з розвитком безпілотної авіації, яка досить швидко пройшла шлях від дослідних зразків до грізної зброї. Причому небезпеку для наземних військ становлять не тільки ударні апарати, а й розвідувальні дрони, які дозволяють коригувати артилерійські, ракетні і повітряні удари.
Тому багато країн взялися за розробку та насичення своїх армій великою кількістю нових сучасних зенітно-ракетних систем ближньої дії. Подібна система — це, як правило, чотири-вісім транспортно-пускових контейнерів на базі легкого бронеавтомобіля з колісною формулою 4х4 або 6x6. За таким принципом побудований, наприклад, новий китайський ЗРК цього класу FB-10A на легкому тактичному автомобілі Dongfeng Mengshi із колісною формулою 6x6. Вперше його було представлено на виставці EDEX 2021 китайською компанією ALIT.
Бойова частина FB-10A складається з двох блоків по чотири, що готові до стрільби, ракетні контейнери з однією ракетою класу "земля-повітря" з максимальною дальністю стрільби 10 км. По суті, це модифікація вже відпрацьованої у виробництві ракети Hongqi-10, в якій використовується вдосконалена бойова частина та комбінована система наведення. Причому виробник стверджує, що головка з інфрачервоним режимом наведенням годиться навіть для перехоплення протикорабельних ракет зі швидкістю, що вчетверо перевищує швидкість звуку, і при цьому ракета FB-10A дешевша, ніж ракета Hongqi-10.
Або, наприклад, наші сусіди поляки заявили про закінчення виконання контракту, укладеного у грудні 2015 р. з компанією PIT-Radwar SA, на постачання 77 самохідних зенітних ракетних комплексів ближньої дії "Попрад". Нині ними озброєні як мінімум три зенітно-ракетні полки та шість механізованих бригад. Новий ЗРК представляє собоює чотири пускові установки ЗУР Grom, що розміщені на шасі бронеавтомобіля Zubr з колісною формулою 4х4. Комплекс призначений для боротьби з повітряними цілями на малих та середніх висотах (10-3500 м) на відстані від 50 м до 5,5 км. Комплекс забезпечує можливість виявлення, ідентифікації, супроводу та поразки цілей у будь-який час доби та у складних метеоумовах.
Основою ж нашої військової ППО й досі є застарілі радянські ЗРК "Стріла-10", для заміни яких ДержКБ "Промінь" розробляє нову ракету Р-10-ОФ та новий комплекс. У грудні цього року дійшло до початку заводських випробувань. Судячи з фото та відео, дослідною базою став бронеавтомобіль "Варта" із колісною формулою 4х4.
Р-10-ОФ є зенітним варіантом універсальної керованої ракети Р-10, яка була представлена ДержКБ "Промінь" на спеціалізованій виставці "Зброя та безпека — 2019". Нова ракета наводиться на ціль лазерним променем із супроводом цілі в автоматичному режимі. Ракета представляється розробниками як універсальна і призначена для ураження нерухомих та рухомих броньованих об'єктів з динамічним захистом, невеликих кораблів та катерів, а також повітряних маломаневрених цілей. Якщо судити з представлених характеристик, то за загальною масою 38 кг максимальна дальність стрілянини становить 10 км. Є два варіанти ракети – протитанкова Р-10-К з тандемною кумулятивною бойовою частиною у складі вертолітного комплексу та зенітна Р-10-ОФ з осколково-фугасною бойовою частиною.
Що стосується використання лазерного наведення, то таке рішення дозволяє відмовитися від розробки окремої головки самонаведення і дуже здешевлює сам проєкт. Такий принцип не новий — він використовується у світовій практиці. Типовий приклад — шведський ПЗРК RBS-70 або російський ЗРК близької дії "Сосна". При цьому зазначимо, що на початковому етапі обов'язково має бути стійкий радіокомандний канал, а наведення лазером використовується тільки на кінцевому етапі.
Такі ракети мають як переваги, так і недоліки. Вони можуть застосовуватися в пасивному режимі, що робить вкрай скрутною можливість атакувати їх протирадіолокаційними ракетами або протидіяти іншими засобами. Проте в порівнянні з ракетами, які створені за принципом "вистрілив і забув" (той самий американський "Джавелін"), наведення таких ракет менш точне, причому чим більша дальність, тим гірша точність, оскільки прицільний блок знаходиться на носії — чи то сам комплекс або вертоліт. Тобто ефективність застосування ЗРК безпосередньо залежить від можливостей оптико-електронної системи, яка повинна забезпечувати виявлення, автоматичне захоплення, супровід, а також вимірювання кутових координат та дальності цілі.
Також не можна не відзначити, що ракети з наведенням променя вимагають більшого обсягу передстартової підготовки, їм необхідний більш важкий і складний блок наведення.
Цікавим є і інший момент. Судячи з характеристик, ракета Р-10-К може виявитися вдалим рішенням для озброєння ударного безпілотника: потужна, надійна та недорога. Тому не буде нічого дивного, якщо "Промінь" розглядає її як озброєння для свого перспективного БПЛА "Сокіл-300" або ж інтегрує її для озброєння турецьких Bayraktar TB2. Тим більше, що всі компоненти ракети — вітчизняного виробництва, тут ми не залежимо від постачання комплектуючих з-за кордону.