Севастополь в оренду. Яку держзраду зробив Антон Геращенко
Благу звістку і тему для кухонних обговорень підкинув вчора відомий журналіст Володимир Бойко. Виявляється, у державній зраді викритий і навіть звинувачений не хто-небудь, а сам куратор сайту "Миротворець", народний депутат і радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Ця "сенсаційна" новина відразу облетіла українські і ватно-російські ЗМІ, змусивши недоброзичливців Антона Юрійовича задоволено потирати руки.
Що ж такого зрадницького здійснив відомий нардеп і завсідник політичних ток-шоу? За словами Бойка, прокуратура Криму (наша, українська, працює у вигнанні) відкрила кримінальне провадження "щодо можливого вчинення кримінального правопорушення з боку народного депутата України Геращенко А. Ю.", відреагувавши таким чином на повідомлення про скоєння злочину від самого Бойка.
У чому ж, за версією журналіста, склад злочину? В першу чергу в провину Геращенко ставиться його пост в соцмережах дворічної давності. Тоді Антон Юрійович поділився з громадськістю своїми роздумами щодо того, як Володимиру Путіну, "зберігши обличчя", відступити з України. Тоді Геращенко пропонував якийсь, зрозуміло, зовсім гіпотетичний план "примирення" з РФ. За цим планом Росія виводить свої війська з Криму і Донбасу і беззастережно повертає території Україні, виплачує Україні та сім'ям загиблих і постраждалих компенсацію за заподіяну шкоду, а також видає Україні для суду всіх злочинців, включаючи Віктора Януковича. Натомість Україна погоджується передати Росії місто Севастополь в оренду на 30-40 років, щоб Путін міг хоч якось зберегти обличчя".
На думку Бойка, склад злочину очевидний, адже Геращенко "надає іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, яка виразилася в закликах до передачі в довгострокову оренду Російської Федерації на території міста Севастополя". Не втримався Бойко і від спокуси нагадати про те, що Геращенко систематично ігнорує українську мову і ставиться до нього зневажливо, що теж є ознакою підривної діяльності в інтересах агресора.
На довершення до вищесказаного Бойко продемонстрував фотокопію відповіді прокуратури, в якому журналісту повідомили, що його заява внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером таким-то, а отже, сенсація готова. Але це тільки для ласого на сенсації і не дуже вдумливого читача. Якщо ж придивитися до справи уважніше, стає зрозуміло, що ми маємо справу не зі зрадой, а з звичайним політичним публічним тролінгом.
У всій цій справі є три аспекти, на які потрібно звернути увагу. Перший — формально-юридичний. Ні для кого не секрет, хоча багато хто про це постійно забувають, що відносно новий Кримінально-процесуальний кодекс прямо зобов'язує органи слідства вносити до ЄРДР всі звернення громадян, саме тому кримінальні провадження мають такі довгі 17-значні номери. Тобто до реєстру заноситься взагалі все. Формально внесення до ЄРДР відповідає старому терміну "порушення кримінальної справи", але тільки формально. Зрозуміло, левова частка цих кримінальних справ закриваються через відсутність складу злочину, іноді навіть без відома фігурантів цих справ. Так що сприймати їх надто серйозно явно не можна. У той же час цю систему кримінальних проваджень можна використовувати в якості своєрідного інструменту для політичного троллінгу. Хто завгодно пише заяву на якусь публічну персону, отримує відповідь про те, що "провадження відкрито" і вкидає цю інформацію в ЗМІ з провокаційними заголовками, а ласий на сенсації народ історію підхоплює і розносить. Таких "справ", не закінчилися взагалі нічим, в Україні за останні роки було більш ніж достатньо.
Другий аспект — політичний. З публікацій журналіста Бойка чітко видно, що він, скажімо так, явно симпатизує народному депутату від "Батьківщини" Ігоря Луценка в його конфлікті з МВС навколо скандальної історії за звинуваченням полковника МВС Юрія Голубана в сепаратизмі. Ігор Луценко, нагадаємо, оприлюднив деяку інформацію, яка нібито доводить, що Голубан у свій час служив у батальйоні сепаратистів "Схід". За це начальник донецької поліції В'ячеслав Аброськін і близький до МВС, нардеп від "Народного фронту" Євген Дейдей нібито погрожували побити Луценко бітами. Нас в даному випадку не цікавить, хто в цьому конфлікті прав, а хто винен, але очевидний факт, що Бойко має політичний мотив тролити Геращенко і пов'язану з главою МВС Арсеном Аваковим команду.
І нарешті, третій аспект — зовнішньополітичний, що стосується суті висловлювання Геращенко. В своїх висловлюваннях щодо пропозиції Геращенко передати в оренду Севастополь Бойко апелює до куди більш гучній справі нардепа і колишнього члена фракції Радикальної партії Андрія Артеменка, який пропонував свій варіант вирішення конфлікту з РФ, згідно з якою Крим можна передати в оренду Росії на 50 років, щоб потім провести там "чесний" референдум, який і вирішить долю півострова. Щодо Артеменко зараз розслідується справа про державну зраду. За логікою Бойко, випадок з Геращенко аналогічний, а значить, Геращенко теж зрадник.
Частково Бойко правий, але тільки частково, оскільки пропозиція Геращенко аналогічно пропозицією Артеменко виключно в частині передачі частини української території в оренду Росії. На цьому схожість і закінчується. По-перше, Геращенко пропонує передати росії в оренду тільки Севастополь, а не весь Крим, і тільки в якості певної компенсації за повну і беззастережну капітуляцію в більшій частині Криму та на Донбасі. По-друге, ні про яку можливість віддати Путіну Севастополь назавжди мова у Геращенко не йде, в той час як Артеменко здачу Криму не тільки передбачає, але і робить дуже ймовірною. По-третє, свої відверто реалізовуються в нинішніх умовах пропозиції Геращенко висловив публічно в якості теми для обговорення всередині України, в той час як Артеменко намагався організувати кулуарні переговори про долю українських територій з високопоставленими політиками в США, не маючи на те ніякого мандата від держави Україна. І по-четверте, Геращенко, якому можна пред'являти купу претензій, важко запідозрити у якихось зв'язках з російськими політиками, в той час як Артеменко регулярно бував у Москві і сам заявляв, що обговорював свій план з російською стороною. Так що аналогії Бойко явно притягнуті за вуха, але оскільки це лише політичний тролінг, то з нього нічого не візьмеш.
І останнє, якщо суто гіпотетично припустити, що план Геращенко спрацював і Путін під тиском міжнародної громадськості погодився, заплативши репарації, повністю піти з Криму і Донбасу в обмін на 30-річну оренду Севастополя "без права викупу", то такий поворот подій інакше як "великою перемогою" і в Україні, і на Заході ніхто б не називав.
