Мережевий Оракул. Коли Україна позбавиться від чиновників-ідіотів
Нагадаємо, в День державного прапора не де-небудь у глибинці, а у Броварах, місті-супутнику столиці, стався гротескний випадок: з'ясувалося, що на святковій сцені біля мерії повісили банер з картою країни без окупованих Росією територій. Скандал вийшов відмінний: начальниця управління культури Інна Савченко, яка відповідала за підготовку святкувань, пішла у відставку, мер міста (колишній "регіонал") Ігор Сапожко поскаржився, що історія з банером - цілеспрямована провокація, а поліція порушила кримінальну справу за фактом зазіхання на територіальну цілісність. Тепер будуть шукати - хто і де цей банер малював, хто давав добро на його розміщення на сцені і т. д. З великою часткою ймовірності можна прогнозувати, що незабаром все затихне - безпосередня винуватиця звільнилася, а Сапожко ще й не такі неприємності переживав - в лютому 2014-го місто активно вимагав його відставки, а вже восени 2015 р. він знову став мером.
Втім, не настільки цікавий підсумок скандалу, як його причини і уроки. Те, що сталося у Броварах, в черговий раз підтвердило вкрай низька якість держуправлінців, особливо на місцях. Звільнилася пані Савченко раніше керувала театром танцю в дитячому центрі. В конкурсі на вакантну посаду вона перемогла в грудні минулого року. Мер у присутності депутатів міськради провів співбесіду з нею і її головною конкуренткою. Все виглядало публічно, законно, але це не завадило чиновниці та її підлеглим ославить своє місто на всю країну.
Хороший хореограф, хороший педагог або просто хороша людина - не ознака ефективного керівника. А таких в Україні - величезна недостача. Причини відомі - загальний низький рівень освіченості претендентів на посади, родинні зв'язки, партійні квоти, маленькі зарплати, вимивають якісні кадри з держструктур. І якщо на рівні Кабміну кадрова реформа, що передбачає створення аналітичних підрозділів з солідною оплатою працівникам, виглядає перспективною, то на місцях такого, на жаль, не буде ще довго.
Але змінити ситуацію на краще можна. Для цього треба зробити низку кроків, в тому числі і непопулярні. Наприклад, виключити непотизм. Родичі і друзі зобов'язані проходити конкурси нарівні з усіма, а ще краще - заборонити близьким родичам вищих посадових осіб, глав ОДА, районів, міст, їх заступників працювати в системі виконавчої влади. У Франції боротьбу з клановістю у політиці почали після серії скандалів в ході недавніх президентських виборів. Перемога Еммануеля Макрона підтвердила: виборці не вітають перетворення політики в закритий клуб для наближених до можновладців. Це стосується не тільки Франції.
Другий важливий елемент - створення кадрового резерву. Підготувати ефективного чиновника не менш складно, ніж якісного лікаря. І так само дорого. У нас багато вузів готують фахівців з держуправління, з 1995 р. існує Національна академія державного управління при президентові України. Тобто кадри готуються, але посаді отримують хореографи, тренери або громадські активісти, які вміють голосно кричати. Між тим саме диплом по спеціальності "Держуправління" з хорошими оцінками повинен стати путівкою в життя для бажаючих йти на держслужбу або метящих у високі крісла. Його обов'язкова наявність - хороший фільтр при прийомі на чиновницьку роботу не нижче начальника управління або департаменту.
Ще один фільтр - відсікання кипучих ідіотів, для яких посади лише можливість задовольнити своє хворе его або голосно звільнитися, щоб потрапити в чийсь передвиборчий список. На жаль, після Майдану на поверхню спливли сотні подібних шкідливих елементів. Частина цих "реформаторів" зі скандалами вже пішла, частина точно буде претендувати на вакансії, де багато платять.
Ще один важливий момент: після виборів у нас відразу починається поділ - кому посаду секретаря, кому смачні комісії, а кому - дохідні управління в адміністрації. В іншому випадку дружби у місцевій раді не буде. До тих пір, поки не почнуть готувати власні управлінські кадри і відповідати за них, від квотного підходу треба відмовитися. У партій зобов'язаний бути свій кадровий резерв і не тільки в центрі. Його відсутність має стати лакмусовим папером для виборців, ознакою того, що це партія-одноденка, не має нічого, крім гарної програми.
