Мережевий Оракул. Коли Ситник погодиться на пропозицію Юнкера з палатою
"Досі ми вимагали від України створення антикорупційного суду. Ми повідомили вранці президенту Порошенко проміжний варіант вирішення проблеми - ми погоджуємося на створення антикорупційної палати в рамках Верховного суду. Ми навіть не наполягаємо на створенні окремого антикорупційного суду", - сказав Жан-Клод Юнкер. Заявлено це було не десь в кулуарах, а на спільній прес-конференції з головою Європейської ради Дональдом Туском і президентом України Петром Порошенко за підсумками саміту Україна-ЄС. Що багато хто сприйняв як фактичне освячення Європою відмови від жорсткої політики щодо боротьби з корупцією в Україні. Тому слова європейського гостя вітчизняні антикорупціонери сприйняли в багнети.
Так, виконавчий директор "Тгапѕрагепсу International Україна" Ярослав Юрчишин кинувся доводити, що Юнкер не прав. Мовляв, палати при існуючих судах будуть залежними і зовні керованими, а суддями в них стануть ті, хто сьогодні затягує і розвалює справи НАБУ і САП. Такий аргумент легко парирувати питанням: антикорупційний суд сформують з чесних марсіан або з доморощених юристів, які пройшли корупційний шлях від вступу за винагороду у юридичні вузи до "відбивання" витрачених на навчання коштів на суддівських, прокурорських або эсбэушных посадах? Тобто довіра до системи точно не залежить від вивіски.
Своє гучне "фе" з приводу заяви Юнкера висловили і в НАБУ. Там вважають, що главу Єврокомісії цілеспрямовано дезінформували. У Ситника роз'яснили: однією антикорупційної палати в рамках існуючого суду, наприклад, Верховного, буде недостатньо, адже вона не може поєднувати в собі всі три інстанції. Раціональне зерно в цьому є, однак, де гарантія, що людина, засуджений за корупцію, прийшовши в апеляційну інстанцію в рамках антикорупційного суду, зможе розраховувати на неупереджене рішення. НАБУ вважає, що наші міжнародні партнери недостатньо обізнані про особливості судової системи України, звідси і заяву Юнкера. А ось тут раціонального зерна немає. Хто-хто, а європейські партнери чудово про все знають. За роки незалежності вони черпали інформацію не тільки з офіційних джерел, але від сотень своїх інформаторів з громадських організацій і не тільки. І добре знають про кругову поруку в суддівському корпусі.
Крім того, там розуміють, що для створення окремого антикорупційного суду необхідно час, а боротися з корупцією треба негайно. Експерти підрахували: законодавче забезпечення нового судового органу - від внесення змін до Конституції до самого закону про такому суді - в кращому випадку займе рік. Чому в кращому? Тому що запах виборів, що відбудуться у 2019 р., закрутить голову не одному політику, тому будь-які рішення в парламенті будуть проходити дуже складно. Приблизний сценарій того, що буде в 2018-м, всі могли бачити в Раді в четвер: мегафони, крики, сварки і т. д. Але прийняти всі необхідні закони - півсправи, треба на конкурсі підбирати кадри. А з ними, як зазначалося вище, у нас величезні проблеми. У підсумку на рішення організаційних питань може бути витрачений ще один рік.
Так що звинувачувати когось у цілеспрямованій дезінформації, жертвою якої став пан Юнкер, абсурдно. В ЄС зацікавлені, щоб Україна активно боролася з чиновниками-хабарниками, для чого, як уточнив Юнкер, згодні на проміжний варіант вирішення проблеми. Тобто у Брюсселі кажуть: ми знаємо про ваші проблеми з судовою гілкою влади, розуміємо, що реформи не робляться за один день, тому даємо вам шанс показати результат у варіанті антикорупційної палати в рамках Верховного суду.
Насправді, у влади немає причин особливо радіти рішенням європейців. Тут ніхто нікого не переграв. Якщо проміжний варіант виявиться провальним, то мова вже буде йти не про створення антикорупційного суду, а про неможливість побороти корупцію в нашій країні в принципі. Це загрожує втратою довіри до всіх. Що ж стосується нинішньої суперечки, то НАБУ і САП у результаті погодяться на варіант антикорупційної палати. Може, він їм і не подобається, але раз у "брюссельському обкомі" сказали треба, значить, треба.
