Мережевий Оракул. Коли НАБУ звинуватять у роботі на Кремль
"Це дуже важливо в умовах війни та в умовах значного фінансування Міністерства оборони. Справа щодо "Львівського бронетанкового заводу" було одним з перших, які напрацьовуються зараз спільно детективами і прокурорами. Зараз на підході ще ряд інших кримінальних проваджень, але це все одно тільки початок. Мене, як директора, робота в цьому напрямку не зовсім задовольняє. Тому мною було прийнято рішення після доизбрания детективів НАБУ, що цим займеться окремий сектор детективів. І ціла команда буде напрацьовувати матеріали надалі", - зазначив директор Антикорупційного бюро.
Здавалося б, такому завзяттю борців з корупцією треба тільки радіти. Тим більше, що навколо Міноборони та інших силових структур постійно виникають скандали, пов'язані з сумнівними закупівлями. От тільки те, що відразу прийшло на пам'ять: під час проведення планового аудиту в 24-й окремій механізованій бригаді виявили порушення, що призвели до збитків на суму майже 5 млн гривень. Це тільки в одній бригаді! Є ще дуже гучну справу про заволодіння коштами в особливо великих розмірах під час закупівель шоломів і бронежилетів в 2014-2015 рр. для потреб ЗСУ. Справу розслідувала військова прокуратура і воно вже передано до суду. Підозрюваним, правда, інкримінують не корупцію, а службову недбалість та недбале ставлення до військової служби. Статті, за які можна отримати менші терміни, ніж за корупційними звинуваченнями.
Але ряд експертів побоюються, що від участі НАБУ в розслідуванні зловживань у силових відомствах, особливо в Мінобороні, буде більше шкоди, ніж користі. І що такими справами повинна займатися тільки військова прокуратура. На їхню думку, навколо Антикорупційного бюро занадто багато піару, що заважає якісній роботі НАБУ і створює навколо нього зайвий шум. Власне, сама заява Ситника про створення спецпідрозділу тому підтвердження. Це - найяскравіший меседж директора Бюро під час брифінгу в четвер. Про інших справах нічого нового він не сказав: та ж риторика про погані судах і протидію з боку корупціонерів.
Слідчі органи, особливо що займаються боротьбою з корупцією, багато виграють від того, що про їх успіхи дізнаються вже тоді, коли йдуть затримання підозрюваних або цих підозрюваних судять. У нас, на жаль, як самі керівники НАБУ і САП, так і їх галасливий табір підтримки з числа депутатів, та інших різнокаліберних телезірок, підміняють результат обіцянками і звинуваченнями. Це можна списати на особливості росту, але у випадку з справами, що стосуються силових структур, зайву увагу тільки нашкодить. Гібридна війна нікуди не поділася, бо гучні викриття тут же підхопить і інтерпретує російська пропаганда. Як робила це вже десятки раз, коли самі українські чиновники і політики давали їй їжу.
Простіше кажучи, кримінальні справи проти корупціонерів в Міноборони та інших силових міністерствах і відомствах повинні, по-перше, розслідуватися тихо і суспільство треба інформувати про їх кінцевому результаті, а не бла-бла-бла, як це вже стало традицією у наших антикорупціонерів, і, по-друге, у максимальної координації всіх - детективів Бюро, слідчих прокуратури і МВС, і, якщо необхідно, співробітників СБУ. В іншому випадку ми знову станемо свідками міжвідомчих конфліктів, як це вже було рівно рік тому, коли в центрі Києва міцно посперечалися співробітники НАБУ і Генпрокуратури, в результаті чого другі затримали перших, отримавши при цьому легкі тілесні ушкодження.
Ще одна небезпека, про яку говорять, - політизація процесу. Приміром, директора "Львівського бронетанкового заводу" Романа Тимківа, затриманого у справі про покупку старих двигунів для танків замість нових, хотіли взяти на поруки народні депутати. З-під варти він все ж вийшов, але під заставу. Іншого фігуранта цієї справи, начальника Центрального бронетанкового управління ЗСУ Юрія Мельника, випустили під особисте поручительство двох нардепів з "Народного фронту". А в пресі пішла хвиля, що ця справа не має перспектив, оскільки двигуни служать безперебійно, а у військових чинів був варіант - або не робити нічого, або купити старі мотори, але виконати завдання. Мовляв, НАБУ просто вирішила попіаритися.
Щось подібне можна почути і про справу, порушену Бюро із-за зловживань під час спорудження так званої "стіни Яценюка". Там також є затримані, але не факт, що завтра їх не візьмуть на поруки. А НАБУ, якщо результати розслідувань не підуть до суду або ж там проваляться, обов'язково звинуватять у виконанні політичного замовлення з метою необґрунтованими підозрами підірвати обороноздатність країни.
