Коли в День свободи на Майдані будуть спалювати опудало Януковича
21 листопада встановлено Днем свободи і гідності указом президента Петра Порошенка від 13 листопада 2014 р. При Вікторі Ющенку День свободи відзначали 22 листопада. В цей день в 2004 р. розпочався Помаранчевий майдан. Але Віктор Янукович, якого зі зрозумілих причин спогади про осінь 2004-го дратували, в грудні 2011 р. встановив День соборності та свободи України 22 січня. Саме в цей день через три роки на барикадах на вулиці Грушевського загинуть перші учасники Революції гідності Сергій Нигоян і Михайло Жизневский, а в селі під Києвом знайдуть замордованого Юрія Вербицького. Тобто навіть з перенесенням Дня свободи Янукович не позбавився від карми людини, удосужившегося спровокувати дві революції в новітній історії України. Тільки друга вже була з численними жертвами.
Річниця початку Евромайдана ознаменувався першими конфліктами представників постмайданної влади з людьми, що зібралися в центрі Києва. Причин тому було декілька. Перша - повільне розслідування справ Майдану", що і сьогодні є однією з основних претензій суспільства до правоохоронних органів. Друга - вкрай хвороблива реакція українців на трагічні події серпня під Иловайском, де в результаті прямого втручання російської армії наші солдати і добровольці понесли значні втрати. У листопаді 2014-го щось подібне намічалося під Дебальцеве, бо суспільство було дуже наелектризованим.
Через рік на майдан Незалежності вже вийшли з закликами до "третього Майдану". За таким же сценарієм події розвивалися і надалі. На цьому тижні група маргіналів зробила спробу поставити намети в районі Стели Незалежності. Її ефективно припинили правоохоронці. Деяка картинка для російських ЗМІ вийшла, але провокаторів не підтримали навіть гінці, які прийшли на Майдан з протестної акції Міхеїла Саакашвілі під будівлею парламенту.
Однак не тільки постановочними бійками відзначений цей день. Люди приходять в центр столиці вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні, кладуть квіти до їх портретів, ставлять свічки. Хоча 21 листопада 2013-го на Майдані ніхто не загинув, траурні заходи відносяться до інших дат - 18-20 лютого. А от у представників влади з'явилася нова фішка, яку, мабуть, хочуть перетворити в традицію - повсюдне покладання квітів до знаків, пов'язаних з Евромайданом, а якщо таких немає, то до пам'ятника Тарасу Шевченку. У цьому році на такій церемонії в Одесі був помічений мер міста, колишній "регіонал" Геннадій Труханов, що багатьма справедливо було сприйнято як блюзнірство.
Простіше кажучи, якщо День свободи і гідності бюрократизируют, пам'ять про нього швидко втиснуть в ідеологічний лубок. А цього бути не повинно. Точно так само, як і бійок. Інакше це не свято свободи, а розгул провокаторів і хуліганів.
Цим Днем свободи 21 листопада може стати тоді, коли українці усвідомлюють, що завдяки двом революцій вони дійсно стали вільними. Вільними від імперії, від "совка", від Януковича та його кліки. Так, важко, війна, але українці стали нацією. І тільки тому зуміли зупинити путінську агресію. Так, може, замість псевдотраурной показухи і мордобою краще на чергову річницю спалювати опудала Януковича і його соратників? І карнавалу заради, і щоб у Москві зрозуміли - українці зі своїми бідами якось розберуться, але агентів Кремля у вільній Україні у влади більше ніколи не буде.