Мережевий Оракул. Якою буде програма "Інтера" через місяць

Існує висока ймовірність того, що Фірташ і Льовочкін спробують відбиватися від українізації свого "ватного" медиахозяйства до парламентських виборів

Узаконення парламентом квоти на українську мову поставило багато вітчизняні телеканали перед вибором: порушувати закон на догоду електорату політичних власників своїх акцій і платити штрафи або виконувати норми, встановлені законодавцем. Нагадаємо, відтепер обов'язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою для загальнонаціональних та регіональних каналів складають 75%, 60% — для місцевих і 75% — для новинних програм. За лютневими даними Нацради з питань телебачення та радіомовлення, встановлені рамки вкладаються тільки 12 загальнонаціональних каналів, а ось на "Інтері" Сергія Льовочкіна та "Україні" Ріната Ахметова україномовного контенту всього 26%. Дотягують також "Новий канал", СТБ, NewsOne і інші телеканали.

І якщо новинних медіа на кшталт "112" виконати закон буде нескладно, просто приберуть з ефіру програми, де провідні дискутують з гостями російською, то "Інтеру" та "Україні" доведеться фактично повністю перебудовувати всю систему. На квотній кордоні знаходиться і "1+1", де значну частину ефіру займають програми студії "95 квартал". Тобто чи Володимиру Зеленському компанії доведеться заговорити по-українськи, або Ігорю Коломойському — вкластися в серіал державною мовою. Другий варіант дорожче, тому прогнозуємо, що найближчим часом під українізацію може потрапити "Розсміши коміка": там Зеленського та Кошового треба тільки посміхатися, ведуча дитячого варіанта Настя Каменських державним володіє, а "дорослий" ведучий Ігор Ластівчин — вивчить. Тим більше, що живе він в Україні не перший рік. Таким чином, плюси цілком можуть перестрибнути 75%-ий бар'єр.

А ось "Україна" опинилася перед складним вибором. Значну частину ефіру тут займають популярні у домогосподарок російськомовні серіали, тому доведеться жертвувати окремими провідними кшталт росіянина Олексія Суханова. Судячи з біографічних даних інших, український вони знають. Тому українізацію, якщо власники і менеджери каналу не будуть займатися політиканством, "Україна" переживе за рахунок перекладу на державну мову програм власного виробництва. Не повинно виникнути проблем і у футбольних каналів Ахметова. Ну, замінять експерта Віктора Леоненка, наприклад, Анатолієм Тимощуком. Результат буде той же.

Значно гірші справи холдингу U. A. Inter Media Group, до якого входять не тільки "Інтер", але і "Enter-фільм", К1, К2, НТН, "Мега", Zoom, "Піксель" ("Інтер+" під дію закону не потрапляє). Усі названі канали дуже далекі від 75%-ної квоти. Частково закон будуть виконувати, транслюючи на "Enter-фільм" цілодобово яких-небудь "Невловимих месників" з субтитрами. А ось на "Інтері", швидше за все, і через місяць у мовній політиці мало що зміниться. Хоча практично всі його провідні володіють українською на хорошому рівні, переходити на "мову" відмовляться господарі. І не тому, що дорого чи Фірташ з Льовочкіним — мазохісти, яким подобається трясти калиткою із-за порушення закону.

По-перше, "Інтер" — самий впливовий медиарупор "русского мира" в Україні, і втрата такого статусу загрожує власникам проблемами в Москві. По-друге, на тлі виконання всіма каналами квотного законодавства Льовочкіну, який орієнтується на "ватяну" та "совкову" електоральну аудиторію, вигідно триматися до парламентських виборів. Так він зможе не тільки піаритися на темі тиску на свободу слова, оскільки ігнорування квот обов'язково спровокує посилення заходів проти порушників, але і доб'ється перетікання на свій канал опозиційних політиків і експертів. Все просто: конкуренцію за любов Кремля виграє той, хто довше зможе протидіяти українізацію вітчизняного телебачення.