Сірі кардинали "Слуги народу". Як непримітний Ілля Павлюк став конкурентом Коломойського
"ДС" продовжує серію публікацій, в яких спробує відкрити завісу таємничості над тими впливовими фігурами, які рідко потрапляють в стрічку новин.
Одним з найвпливовіших сірих кардиналів "Слуги народу" є чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк. Ілля Миколайович воліє особисто ніяких високих посад у владі не займати і перед телекамерами не з'являтися, але зв'язку дозволяють йому впливати на рішення дуже багатьох питань в країні.
Лідер тіньової групи "Регіони"
Вперше ім'я Павлюка в контексті Зе-команди потрапило в пресу ще під час президентської виборчої кампанії. У розслідуванні журналістів "Бігус.Інфо" уродженець буковинського села Горишние Шерівці був представлений як лідер однієї з чотирьох тіньових груп в штабі кандидата в президенти Володимира Зеленського. Головною функцією Павлюка в штабі нібито були координація і фінанси регіональних представників команди. Крім іншого, Павлюк, за версією розслідувачів, займався пошуком підприємців, готових допомогти виборчого фонду.
Власне, і сам Павлюк цілком міг мати можливості серйозно фінансово допомагати новій політичній команді. Офіційно Ілля Миколайович є засновником п'яти компаній, які займаються розведенням великої рогатої худоби, управлінням нерухомістю і вантажним транспортом, але всі нечисленні відомості про це особи, які, незважаючи на його непублічність, таки просочуються в ЗМІ, стосуються аж ніяк не перерахованих видів бізнесу. В першу чергу Павлюк згадується у зв'язку з діяльністю митниці та контрабандними потоками. З легкої руки гострого на язик Геннадія Москаля за Павлюком в середовищі недоброзичливців навіть закріпилося прізвисько "Король контрабанди".
Соратник Калетника за $2 млн
Цей шлейф тягнеться за Павлюком ще з часів Верховної Ради VI скликання, коли він працював помічником у нардепа-комуніста, а заодно і фігуранта безлічі кримінальних скандалів, пов'язаних з митницею, Ігоря Калетника, який чергував парламентську діяльність з роботою в голові Державної митної служби. Після Революції гідності Калетник обачно втік до Москви, рятуючись від кримінального переслідування.
Що ж стосується Павлюка, то з ним у часи президента Януковича та співпраці з Калєтніком трапилася вкрай цікава історія. У 2011 р. чернівецький бізнесмен був викрадений у центрі Києва. Викрадачі вимагали від родичів аж $2 млн, які були дуже швидко зібрані і викрадачам сплачені, а Павлюк цілим і неушкодженим повернувся додому. Правда, викрадачів дуже швидко спіймала міліція, багато в чому завдяки тому, що справу контролював особисто тодішній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Подейкують, що після цієї історії скромною персоною Павлюка зацікавився сам Віктор Федорович, якого зацікавило звідки у непримітного Павлюка такі величезні суми. Однак завдяки зв'язкам з Калетніком, який після парламентських виборів 2012 р. сів у крісло першого віце-спікера, Павлюк не став жертвою віджимання з боку "сім'ї" президента-втікача.
Нові можливості і візити до Москви
По-справжньому широкі можливості відкрилися перед Павлюком після останніх парламентських виборів. Сам він, зрозуміло, в парламент не балотувався, але завдяки впливу в Зе-команді провів у парламент від "Слуги народу" цілу групу "своїх депутатів", включаючи близького родича - молодого і перспективного політика Максима Павлюка, який припадає Іллі Миколайовичу рідним племінником. У цілому чисельність групи Павлюка в "Слуги народу" може доходити до 26 осіб (деякі ЗМІ називають цифру в 70 депутатів), що робить її однією з найбільш великих і організованих в досить атомізованої фракції СН.
Своя група нардепів дає можливість Павлюку лобіювати в парламенті певні законопроекти. Так, ЗМІ саме з ім'ям Павлюка пов'язують законопроект про збільшення акцизів на тютюнові вироби. У проекті держбюджету-2020 їх пропонують збільшити в 2,5 рази, оскільки подорожчання сигарет до 100 грн за пачку різко збільшить попит на неакцизный контрабандний товар.
Проте нові можливості для бізнесу Павлюка вимагали і серйозних інвестицій, які Ілля Миколайович намагався знайти в тому числі і в Москві. За інформацією низки українських ЗМІ, Павлюка бачили в багатьох офісах російської столиці, де він нібито просував тему "монополізації квоти на постачання російських нафтопродуктів за спеціальними дозволами уряду РФ". Зі столицею країни агресора Павлюка зближує ще й те, що його дочка Софія, закінчивши університет Royal Holloway в Лондоні, вступила у Театральний інститут ім. Бориса Щукіна в Москві.
Боротьба з Коломойським
Але для групи Павлюка далеко не все йде гладко в нинішньому парламенті, головним опонентом прихильників чернівецького бізнесмена стала група олігарха Ігоря Коломойського, що досить яскраво проявилося в нещодавній скандал з відставкою губернатора Київської області Михайла Бно-Айрияна. Останнього ЗМІ також пов'язують з групою Павлюка у Верховній Раді, правда, сам Бно-Айріян цей зв'язок категорично заперечує, заявляючи, що його змусили написати заяву про відставку із-за того, що він "не дав вам сісти мені на шию". Під "вам" тут варто розуміти групу Коломойського, оскільки Бно-Айріян заявив це в публічній листування в соцмережах з нардепом Олександром Дубинським. Останній, до речі, активно критикував Бно-Айрияна, звинувачуючи останнього в роботі в інтересах екс-нардепа Ігоря Кононенка і знову-таки називаючи його ставлеником облштабу "Слуги народу" Володимира Коваля в партнерстві з групою Віктора Тимошенко та Іллі Павлюка. У підсумку публічне протистояння Бно-Айрияна з Дубинським дійшла до суду, куди позов про захист честі і гідності подав губернатор Київщини.
В цілому групу Павлюка деякі ЗМІ називають одними з головних конкурентів Коломойського в сьогоднішній українській політиці в боротьбі не тільки за владу, але й за фінансові потоки.
