Сірі кардинали київської політики. Шлапак і Нестор, або При чому тут Тимошенко

Алла Шлапак: жіноче обличчя команди Черновецького

Злети і падіння політичної біографії Алли Шлапак збігаються з перипетіями колективної історії групи осіб, яких привів у політику колишній столичний міський голова Леонід Черновецький. В лавах його політсили вона як депутат Київради будувала свою кар'єру, її називали куратором "соціального блоку" в команді Черновецького. Її прізвище згадують в числі відповідальних за агітацію серед небагатих і літніх, однак дисциплінованих виборців, яких іменували "бабусі Черновецького". Іноді таку системну роботу з цим сегментом називають "створенням виборчої сітки", пише depo.ua.

30-річну уродженку Одеської області Аллу Шлапак обрали до міської ради Києва у 2006 р. від створеного іменного блоку Черновецького. Правда, тоді у неї було інше прізвище - Селіванова. Видання "KиевVласть" писало тоді: "Як стверджують джерела, її чоловіком був Володимир Селіванов, син Анатолія Селіванова, який є членом Вищої ради юстиції і постійним представником ВР в Конституційному суді, а у свій час займав посаду голови Старокиївської райради столиці". Новообрана депутат очолила постійну комісію міськради з питань гуманітарної політики і швидко стала співголовою фракції Блоку Леоніда Черновецького. Виступала з заявами на захист найбідніших жителів міста, зокрема щодо ціни на соціальний хліб. Через два роки, у 2008-му, після нових місцевих виборів вона знов зайняла посаду співголови фракції Блоку Черновецького у міській раді. Одночасно була радником мера з питань рівних прав чоловіків і жінок. Іншим співголовою фракції був Денис Комарницький, про зростання впливовості якого в київському закуліссі можна прочитати тут.

Навесні 2010-го Шлапак виконувала обов'язки заступника київського міського голови, відповідала за питання медицини та соціального захисту. Через рік після того, коли до влади в країні прийшов Віктор Янукович, оточення останнього почало активно цікавитися Києвом і підминати столицю під себе. У листопаді 2010-го головою Київської міської держадміністрації став Олександр Попов, а Черновецький майже перестав з'являтися на публіці. З вуст Попова почала звучати різка критика "папєрєдніков" щодо приватизації комунальних підприємств - "Київгазу", "Київхліба", "Київенерго", "Київводоканалу" - і угод зі столичною землею.

А вже у квітні 2011 р. 17 з 43 депутатів Київради від Блоку Леоніда Черновецького оголосили про вихід з однойменної фракції. Серед них була і Шлапак, яка очолила групу "Соціальна справедливість" у міськраді, створену в тому числі з фрагментів колишньої фракції мера. ЗМІ повідомляли про взаємовигідну співпрацю цієї групи з "регіоналами".

Можливо, поштовхом до масової міграції депутатів з Блоку Черновецького став банальний страх за своє майбутнє: напередодні напіврозпаду фракції (тієї осені вона повністю припинила існування), у квітні 2011-го, працівники київського Управління по боротьбі з організованою злочинністю за дорученням Генеральної прокуратури затримали голову фракції Блоку Леоніда Черновецького в Київраді Дениса Комарницького за напад на адвоката з-за конфлікту за право власності на ласий об'єкт комерційної нерухомості. У 2011 р. Шевченківський райсуд Києва визнав Комарницького винним у крадіжці документів, $20 тис. і побитті адвоката та засудив його до умовного терміну.

Після того Комарницький практично до сьогоднішнього часу пішов у тінь, але залишилася на плаву Шлапак. У 2014 р. вона втретє стала депутатом Київради. Формально балотувалася як самовисуванка, про недавню участь у команді Черновецького не згадувала. Нарешті, вчетверте Алла Шлапак була обрана в Київраду в 2015-му округу на Печерську як представниця партії "Єдність" екс-мера Олександра Омельченка.

Тим часом "Соціальна справедливість" виросла до масштабів партії і в 2019 р. спробувала щастя на позачергових виборах у парламент IX скликання. Алла Шлапак очолила виборчий список, але успіху ця кампанія не принесла - "Соцсправедливость" отримала близько 0,1% голосів виборців по Україні, або менше 16 тис. Перед тим політик теж без успіху двічі - у 2012-му і 2014-му - балотувалася у ВР як самовисуванка.

Експерти припускають, що в разі відновлення позицій деяких представників оточення Черновецького в нинішніх умовах "Соціальну справедливість" можуть зробити політичною вивіскою нової "молодої команди".

Перед виборами 2019 р. деякі ЗМІ повідомляли про зближення Шлапак з оточенням Юлії Тимошенко. Публікували і фото, де вона фігурує на передвиборних заходах колишнього прем'єра, зокрема презентації передвиборної програми Тимошенко "Новий курс".

За деякими даними, "рекомендував" Шлапак штабу Тимошенко Вадим Столар.

За інформацією колишнього нардепа-"свободівця" Юрія Левченка, на дострокових парламентських виборах 2019 р. Шлапак разом з Комарницьким керувала виборчим штабом народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка. Подейкують, що ці двоє - не останні люди і в нинішній "зеленій" команді, яка готується "зробити всіх разом" у Києві.

Віталій Нестор і сірі кардинали "Батьківщини"

Після конференції київської міської організації партії Юлії Тимошенко, яка відбулася 2 грудня 2019 р., ЗМІ та соціальні мережі повідомили про ослаблення позицій глави фракції "Батьківщини" у Київраді Володимира Бондаренка і посилення групи, в яку входить голова столичних тимошенківців Віталій Нестор, що очолив міську партійну організацію у липні 2019 р.). Цього адвоката і викладача Інституту післядипломної освіти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка пов'язували з будівельною фірмою "Київміськбуд-1". Перед виборами 2019 р. він очолив громадську організацію "Центр захисту киян", яку багато оглядачів називали мережею для агітації соціально незахищених мешканців столиці за Юлію Тимошенко і "Батьківщину".

У 2019 р. програв вибори у парламент по київському округу №212 на лівому березі (7-е місце, 4% голосів). У 2018 р. "5 канал" оприлюднив розслідування, де говорилося, що Віталій Нестор є чоловіком Яни Коровченко, а вона у свій час була помічником народного депутата Андрія Портнова у Верховній Раді VI скликання. Відомо, що Портнов займав лідируючі позиції як юрист спочатку в оточенні Юлії Тимошенко, а потім у середовищі "регіоналів".

Показово, що за однією і тою ж адресою: Київ, вул. Лаврська, 14, розташовувалися столичний офіс ВО "Батьківщина", згаданий "Центр захисту киян", адвокатське бюро Сергія Коровченко і благодійний фонд Владислави Молчанової - київської забудовника, керуючого партнера групи будівельних компаній "Столиця". Молчанову в ЗМІ називають впливовою у середовищі "Батьківщини" особою (Нестора вважають її креатурою).

Інший цікавий персонаж - внесений у базу сайту "Миротворець" брат дружини Нестора Сергій Коровченко. У 2006-2010 рр. він був помічником Портнова під час перебування у парламентській фракції БЮТ. Після переходу Портнова в команду Януковича Коровченко очолював Управління юстиції Криму під час анексії Росією. Підозрювався прокуратурою і СБУ в державній зраді, фігурував в "плівках Глазьєва" (записи розмов окупантів під час анексії), де радник Путіна лобіює кандидатуру Коровченко як "ставленика Віктора Медведчука" на посаду "міністра" окупаційного "уряду" Криму. Але це не завадило йому балотуватися від "Батьківщини" в 2019 р. у парламент по округу на Чернігівщині (вибори програв).

Віталій Нестор до середини 2018 р. очолював благодійний фонд Сергія Коровченко, зареєстрований у Прилуках на Чернігівщині. Згодом його змінила дружина.

ЗМІ пишуть про провідну роль зусиль тандему Молчанова - Коровченко у призначенні Віталія Нестора керівником "Батьківщини" в Києві. Остання крапка в цьому процесі була поставлена в 2019-му на згаданій грудневої конференції київської "Батьківщини". І зараз пан Нестор під цим брендом вже пропонує киянам "нову стратегію".