Сірі кардинали київської політики: як Комарницький посунув Столара
Напередодні старту кампанії з місцевих виборів з'ясовуємо, хто стоїть за лаштунками столичної політики. І чи є ці люди дійсно самостійними фігурами
Вже не перший рік чи не найбільш впливовими фігурами в київському владному середовищі ЗМІ та експерти називають Дениса Комарницького та Вадима Столара. Хто ці люди? Які межі їх самостійності у прийнятті ключових рішень?
Буря навколо київського мера, яку минулої осені підняв тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан, давно вщухла. Той наступ пов'язували з інтересами не тільки Богдана, але і тодішнього нардепа Олександра Ткаченка. Обох їх ЗМІ відносять до сфери впливу олігарха Ігоря Коломойського. Причому бліцкриг завершився несподівано для його ініціаторів - відставкою самого президентського адміністратора, а не відсуванням від реальних важелів влади і грошових потоків Віталія Кличка. Та чи не головним наслідком тих подій стало охолодження у відносинах мера зі столичним бізнесменом і політиком, колишнім акціонером банку-банкрута CityCommerceBank, співвласником київського бізнес-центру 101 Tower Вадимом Столаром, якого не тільки пов'язують (ці дані не доведені в судовому порядку) з низкою скандальних забудов у столиці, але і називають "куратором №1" київської влади, пише Depo.ua.
Після "розлучення" з Кличком Столар не зник з політичної сцени, а потрапив у Верховну Раду як №11 виборчого списку медведчуківсько-бойківської партії "Опозиційна платформа - За життя". У статусі нардепа він зайнявся фінансуванням нового міського інформаційного телеканалу Kyiv.live, створюваного, зокрема, з прицілом на наступні парламентські вибори для просування ідей ОПЗЖ в Києві.
Одночасно Столар активно позиціонується в дружніх йому ЗМІ як меценат, який допомагає лікарням столиці під час карантину. Взагалі це дуже відома в обізнаних бізнес- і політичних колах найбільшого міста України фігура. Незважаючи на молодість (Столару 37 років, і значна частина активної кар'єри у нього, ймовірно, попереду), в політиці він вже півтора десятиліття. І весь цей час почергово приєднується до сил, які знаходяться ближче до влади.
Стартувавши з сімейного бізнесу, в 2006 р. Вадим Столар став депутатом Київської обласної ради від "Нашої України". Але незабаром змінив партію Ющенка на середу Януковича. У 2007-му його обирають депутатом Верховної Ради під №212 у списку Партії регіонів. Після Революції гідності переходить у статус позафракційного. У пасиві Вадима Столара - дві програні парламентські кампанії по округу на Оболоні: у 2012 р. поступився представнику опозиційної тоді "Батьківщини" Олександру Бригинцю (цікавий нюанс: розуміючи настрої киян, Столар брав участь у кампанії не як "регіонал", а як самовисуванець, і дуже активно працював на окрузі), а в 2014-му програв командиру полку "Азов" Андрію Білецькому.
"Утішливим призом" для Столара стало здобуте ним у 2014 р. депутатство в Київраді (балотувався знову на Оболоні і знову як самовисуванець). Був першим заступником голови комісії міськради з питань бюджету. У 2015 р. медіа назвали Столара тіньовим керівником міського штабу БПП на місцевих виборах. Його впливовість набула таких масштабів, що в 2018 р. журналіст Юрій Бутусов скаржився у фейсбуці, що Києвом керує не Кличко, а "непублічна людина без всяких посад". Звичайно, мова йшла про Вадима Столара.
У 2017-му журналісти-розслідувачі побачили цього чоловіка на приватному літаку рейсу з Неаполя разом з Віталієм Кличком і ще одним впливовим тоді забудовником, керівником корпорації "Укрбуд", нардепом Максимом Микитасем. Втім, сьогодні Кличко активно відрікається від відносин з людиною, яку не так давно за загальним столом називав другом (це відео соцмережі активно поширювали у розпал "битви за Київ" Кличка з Богданом).
Після тріумфу "нових облич" Столар знайшов себе в "старому доброму" середовищі екс-"регіоналів": зараз очолює Київську міську організацію ОПЗЖ. Серед депутатів парламенту від цієї партії оглядачі налічують десь півдесятка "людей Столара" - практично мінігрупу впливу.
Отже, ініційований Банковою скандал і звинувачення Андрія Богдана спричинили зміни серед так званих сірих кардиналів. Як про нового куратора процесів в столиці заговорили про Дениса Комарницького. Точніше, ця фігура на Хрещатику далеко не нова. Його відносять до групи, створеної в середині 2000-х колишнім київським мером Леонідом Черновецьким. Зокрема, Комарницький був депутатом Київради з 2008 р., очолював там фракцію Блоку Черновецького. У свій час займав посаду голови наглядової ради "Київміськбуду".
Але повернемося в наші часи. 31 жовтня 2019 р. співробітники СБУ обшукали офіс Комарницького. Перед тим нардеп VIII скликання, екс-"свободівець" Юрій Левченко повідомив, що Кличко нібито домовився з кимось впливовим в Офісі президента про призначення нових неофіційних "кураторів" столиці. Прозвучали і імена - депутата від "Слуги народу", ресторатора з хвилюючим минулим Миколи Тищенка і згаданого Комарницького. Як стверджував Левченко, зміна "смотрящих" дала меру можливість врятуватися від наступу "зелених" на його повноваження.
Тоді телеканал "1+1" присвятив обшуку окремий сюжет. Між іншим, йшлося про те, що прізвище Комарницького фігурує у справі про розкрадання бюджетних коштів десь навколо Київміськдержадміністрації. А за словами Левченка, колишній депутат Київради нібито відповідав за створення і справне функціонування легендарних виборчих "сіток" одного мера. Не забули журналісти телеканалу Коломойського і про засудження Комарницького до двох років умовно. У 2011 р. Шевченківський райсуд Києва визнав його винним у крадіжці документів, 20 тис. доларів і побитті адвоката - є дані, що в 2005 р. біля столичного БТІ в конфлікті за право власності на підприємство "Книга" постраждав юрист з групи Андрія Портнова.
Про причетність Дениса Комарницького до "схем" заговорило ще одне джерело: нардеп від "Слуги народу", якого деякі пов'язують з інтересами Андрія Богдана, Гео Лерос. Досі він був відомий спробами викриттів брата нинішнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, які не мали продовження в правових рамках. З численними деталями повідомивши в фейсбуці, що передав НАБУ "дуже резонансну інформацію" про начебто корупційну діяльність "головного героя і організатора схем" Дениса Комарницького, його даху - депутата Миколи Тищенка і кума останнього Андрія Єрмака, депутат-викривач стверджує, що засвітив зв'язку нинішніх сильних київського світу цього. Зокрема, депутат нагадує, що Комарницький разом з Аллою Шлапак були керівниками виборчого штабу Миколи Тищенка під час парламентської кампанії в 2019 р. "Зараз Комарницький курирує будівельну галузь, землю, архітектуру, медицину, енергетичні підприємства міста", - пише Лерос.
Столар, Комарницький, Шлапак - цей список переважно непублічних осіб, яких відносять до сірих кардиналів в київському бомонді, ми продовжимо пізніше - насправді не самостійні гравці. Навіть за останніми конфліктами проглядаються інтереси тих, хто стоїть ще вище в харчовому ланцюжку нашої політики на загальнодержавному рівні. З іншого боку, без "рішал", які можуть "зробити вибори" на рівні Києва, "старшим товаришам" складно буде показати хороший результат. Тому цей зв'язок - двосторонній. Є і третя сторона - виборець, який своєю мовчазною байдужістю все, що твориться в столиці і країні, схвалює. А деякі і взагалі вірять, що "треба просто припинити красти".
