Серіал "Переворот". Як ми опинилися в пастці Штайнмаєра
Головні теми останніх днів — війна Ахметов-Зеленський, яка розглядається виключно в одному ракурсі: що скаже Володя і що йому відповість Рінат та команда, а також справа на Юрія Бутусова. Та це лише вершина айсберга і, між іншим, не найбільш цікава
1. Історія з військовим наступом Росії, яку нагнітали, насамперед, американські ЗМІ, наче розчинилась у повітрі після прес-конференції Зеленського. Однак вірогідність ескалації нікуди не зникла. Як і не зникли причини нагнітання страху.
Судячи з усього, є певний консенсус між РФ та США (колективним Заходом) щодо примушування України до виконання формули Штайнмаєра (письмових зобов’язань і перших кроків вже в першій половині 2022 року). І цим кроком має стати початок прямих переговорів з ОРДЛО.
2. Нашим партнерам глибоко все одно, хто зробить ці кроки: президент Зеленський, який воює з Ахметовим, чи Ахметов (один з його протеже на посаду президента). Чи обидві сторони конфлікту, якщо вони на момент підписання цих документів будуть легітимними. Простіше кажучи, ми у пастці: всі сторони будуть змушувати Україну виконувати цю формулу в обмін навіть не на міфічні десятки мільярдів доларів, а на мінімальні (і також неіснуючі) гроші на умовне відновлення Донбасу. Найголовніше: всі сторони майже готові до цього. Ну і, звісно, будуть обіцянки безпеки для головних гравців.
3. Ми як ніколи наблизились до ситуації, коли колективний Захід пропонуватиме українцям вибір: ось вам 2-3 мільярди на включення ОРДЛО до України та міфічне завершення війни, або ж загострення на Донбасі і подальші проблеми.
Ми ж тим часом робимо вигляд, що єдина проблема в цій державі – війна Ахметов-Зеленський. Головне, що ніхто з політиків не хоче навіть почати говорити вголос про ймовірність виконання формули Штайнмаєра (проросійським політикам це вигідно, а проєвропейські не знають, що говорити своєму виборцю).
Що слід зробити, аби уникнути пастки?
1. Замість дискусій про український варіант свободи слова було б куди більш важливо почути від всіх нинішніх більш-менш серйозних гравців заяви, що формулу Штайнмаєра не буде підтримано за жодних обставин.
Я закликаю всіх журналістів не соромитися і за будь-яких обставин питати про це у Разумкова, Смешка, Зеленського, "слуг" тощо. Чим частіше вони змушені будуть публічно від цього відхрещуватися, тим складніше буде потім зраджувати свої нинішні позиції.
2. Держава на дипломатичному рівні повинна почати грати в активну гру "Ми проти формули Штайнмаєра" Головне поле цієї гри – США. І тут не варто соромитися залучати будь-які громадські організації і діаспору.
3. Слід пам’ятати, що коли Україна відмовиться від виконання цієї формули, ескалацію ніхто не скасовував. Її вірогідність 10% — це водночас багато і мало. Тому слід робити закриті засідання РНБО, проводити збори резервістів, навчання з країнами НАТО на сході та півдні, а також розгортати тероборону. Без цього ми точно програємо.
