Спадщина Плотницького. Доведеться Путіну особисто телефонувати Пасічнику
Як тільки тепер уже колишній лідер "молодої луганської республіки" Ігор Плотницький, пославшись на наслідки контузії, добровільно відрікся від престолу, а його місце зайняв підконтрольний безпосередньо ФСБ "міністр держбезпеки ЛНР" Леонід Пасічник, нова луганська хунта тут же почала клятвено запевняти всіх в прихильності старим курсом ЛНР і "заповітам Ігоря Венедиктовича".
Сам Пасічник поспішив запевнити, що курс "на союз з Російською Федерацією" і "вірності Мінськими угодами" буде незмінний. Тим більше що і Плотницький, особисто підписав Мінський протокол, залишається "представником ЛНР в Мінській групі, незважаючи на всі контузії і поранення. Окремо Пасічник наголосив, що "відставка Ігоря Венедиктовича" ніяк не відбитися і на процесі обміну військовополоненими.
Процес обміну, нагадаємо, кілька тижнів тому отримав новий публічний поштовх, завдяки особистій участі самого Володимира Путіна. Останній не тільки особисто проявляв "гуманізм" у переговорах зі своїм українським кумом Віктором Медведчуком, але також особисто вів телефонні переговори на цю тему з Захарченко і Теслярським. Ігор Венедиктович тоді ще не був жертвою перевороту і як би повністю контролював всю ситуацію в ЛНР, що дозволяло кремлівській пропаганді заявляти, що обмін полоненими якщо і стопориться, то виключно з вини української сторони.
Проте переворот в Луганську і "почесна капітуляція" Теслярської ситуацію трохи заплутали, так що запевнення Пасічника в незмінності курсу довелося підкріпити головному путінському глашатая Дмитру Пєскову, який не забув згадати про спадкоємність, "особливо в реалізації Мінських домовленостей та ініціатив з обміну утримуваними особами".
І ось це підключення офіційного спікера Путіна до ситуації навколо перевороту в ЛНР наводить на кілька досить цікавих і показових висновків.
По-перше, прямо заявивши про "спадкоємність" між Теслярським і Пасічником, Путін вустами Пєскова майже офіційно підтвердив те, про що всі й так прекрасно знали, - ДНР і ЛНР не є самостійними суб'єктами і абсолютно повністю контрольовані з Кремля. Інакше як в Москві можуть робити які б то не було заяви практично від особи луганських сепаратистів. В крайньому випадку Пісків міг би сказати щось на кшталт: "У ЛНР, звичайно, можуть робити те, що вважатимуть за потрібне, але нас вони клятвено запевнили у повній відданості ідеям Мінська", ну і так далі.
Те, що ДНР і ЛНР московські маріонетки, зрозуміло, ніяка не новина ні для кого, тим не менш раніше Кремль хоча б намагався дотримуватися пристойності", старанно роблячи вигляд, що в Донецьку і Луганську самі щось вирішують. Однак тепер доцільність у всьому цьому лицемірстві, здається, відпала.
По-друге, переворот в ЛНР і супутня того інформаційна галас тут же поставили під сумнів "безальтернативні" Мінські угоди. Мало того, що під документом стоїть підпис Теслярської, і тому зовсім вивести його з донбаського пасьянсу виявилося неможливо, але ще і весь цей бардак у ввіреній йому "молодій республіці" дає Україні, та й не тільки Україні, привід висловити "серйозну стурбованість" ситуацією і підозрювати, що результатом перевороту в ЛНР може бути "сепаратний" вихід Луганська з Мінських угод. Мовляв, Пасічник ні з ким ні про яке перемир'я не домовлявся, що він там собі думає, ніхто не знає, так що доля Мінського процесу викликає великі побоювання. Після чого будь-яку позаштатну ситуацію на лінії зіткнення можна було б списати на "элэнэровскую хунту". І хоча Україна в такому ключі поки нічого не заявляла, але можливість така є, а тому в Москві так поспішають переконувати всіх у "спадкоємності", в тому числі в распиаренном особисто Путіним гуманітарному питанні обміну полоненими.
Ну, і по-третє, переворот в ЛНР виявився не надто зручний Москві в контексті переговорів, які веде помічник Путіна Владислав Сурков зі спецпредставником по Україні Куртом Волкером. Відставлений Плотницький, як відомо, вважався креатурою Суркова, в той час як змінив його Пасічник - людина в першу чергу підконтрольний безпосередньо ФСБ. Все це, зрозуміло, відомо і Волкер, що дещо знижує "домовлятися" Суркова. Раз позиції останнього на окупованих територіях слабшають, то і на результат переговорів розраховувати все складніше.
Ось і Кремль намагається всіма силами показати, що "рокіровка" в Луганську ні на що, за великим рахунком, не впливає, а ЛНР що з Теслярською, що з Пасічником на чолі завжди будуть віддані московським інструкцій. Ну а якщо буде потрібно, то Путін зійде навіть до особистої телефонної розмови з новим ватажком ЛНР. Так би мовити, для закріплення ефекту.
