Сенсація від Washington Post. Хто зробив із Пригожина "віроломного зрадника" для Путіна
За даними Washington Post, "Пригожин підтримував з українською розвідкою таємні відносини, які, окрім телефонних дзвінків, включали особисті зустрічі з офіцерами ГУР у невказаній африканській країні".
Конфлікт між ватажком російської ПВК "Вагнер" Пригожиним та командуванням ЗС РФ вийшов на глобальний рівень. Роздмухувати його взялася газета Washington Post. І тепер російські воєнкори та z-блогери стоять перед вибором між двома версіями: або ж Пригожин здійснив державну зраду — намагався домовитися з українською розвідкою, або ж начгенштабу ЗС РФ Герасимов використав американську газету для дискредитації ватажка "вагнерівців". У будь-якому разі у Пригожина та Герасимова (і як наслідок — у "вагнерівців" та регулярних російських військ) з'явився ще один привід ненавидіти один одного.
Сенсація від Washington Post
14 травня у Washington Post вийшла стаття із сенсаційним заголовком: "Глава "Вагнера" запропонував передати Україні місця дислокації російських військ, йдеться у витоку. Євген Пригожин заявив, що повідомить українським військовим, де атакувати російські війська, якщо вони відведуть свої сили з обложеного міста Бахмута, де найманці "Вагнера" зазнають великих втрат".
Під витоком газета має на увазі Discord Leaks — сотні сторінок секретних документів американської військової розвідки, які виявлені на платформі чату Discord. Місяць тому Washington Post повідомила, що "завдяки контакту з користувачами Discord" вона "змогла переглянути близько 300 сторінок секретних документів, про які раніше не повідомлялося. Хоча деякі версії документів, які поширюються в інтернеті, були грубо підроблені, більш ранні версії, схоже, не було підроблено. Джерела надали ці документи The Washington Post на умовах анонімності". Після цього газета почала ділитися з читачами найсоковитішими подробицями.
Деякі з цих публікацій стосувалися України та педантичних нюансів взаємин між Києвом та Вашингтоном. Це, звичайно, не викликало захоплення ні в офісі Володимира Зеленського, ні в адміністрації Джо Байдена. Але саме ця обставина є переконливим доказом того, що Discord Leaks — це не справа рук Білого дому.
Висловлювалися припущення, що ці файли могли бути створені в генштабі ЗС РФ і підкинуті на Discord. Втім, кілька документів із Discord Leaks грають проти Герасимова: вони свідчать про те, що американська розвідувальна спільнота зуміла добряче впровадитися в російські збройні сили і, зокрема, у російську військову розвідку.
У результаті загадка залишається нерозгаданою: ці документи фейкові чи справжні. Прихильники кожної версії залишаються зі своєю думкою.
І ось черговою публікацією у Washington Post у серії Discord Leaks стала історія про Пригожина. Якщо вірити версії про "руку Герасимова", то це безперечний успіх командування ЗС РФ у війні проти ватажка "вагнерівців".
Пригожин, Буданов та Африка
Як розповідає Washington Post, наприкінці січня власник групи "Вагнер" зробив Україні екстраординарну пропозицію. Його найманці тисячами гинули у боях за зруйноване місто Бахмут. І Пригожин заявив, що якщо українське командування виведе своїх солдатів із району навколо Бахмута, він передасть Києву інформацію про позиції російських військ, яку Україна зможе використати для нападу на них. Пригожин передав цю пропозицію своїм контактам у Головному управлінні розвідки Міноборони України, з якими він підтримував секретний зв'язок під час війни, пише газета. Й одразу висловлює припущення, що Путін "цілком може розцінити пропозицію Пригожина обміняти життя бійців Вагнера на житті російських солдатів як віроломну зраду".
За даними Washington Post, "Пригожин підтримував з українською розвідкою таємні стосунки, які, окрім телефонних дзвінків, включали особисті зустрічі з офіцерами ГУР у невказаній африканській країні, йдеться в одному документі". Відомо, що ПВК "Вагнер" допомагає боротися із повстанцями урядам Малі та Центральноафриканської Республіки.
"Два українські чиновники підтвердили, що Пригожин кілька разів розмовляв з ГУР. Один із чиновників сказав, що Пригожин неодноразово робив пропозицію щодо Бахмута, але Київ відхиляв її, тому що чиновники не довіряють Пригожину і вважали його пропозиції нещирими. Офіційний представник США також попередив, що у Вашингтоні існують аналогічні сумніви щодо намірів Пригожина. Українські та американські офіційні особи говорили на умовах анонімності, тому що обговорювалася конфіденційна інформація", — розповідає газета.
За її словами, документи також припускають, що Київ підозрює чи може знати, що Кремль знає про зв'язки Пригожина з українською розвідкою, якщо не про його таємні переговори щодо Бахмута. В одному документі, базованому на перехоплених повідомленнях, йдеться, що начальник військової розвідки України Кирило Буданов "очікував, що росіяни скористаються подробицями секретних переговорів Пригожина з ГУР та його зустрічей з їхніми офіцерами в Африці, щоб створити враження, що він є українським агентом". Загалом, шпигунська історія, як їй і належить, вийшла заплутаною та багатошаровою.
Кремль знає давно
Підготовку статті про Пригожина журналісти Washington Post розпочали щонайменше два тижні тому. Ще 1 травня п'ять представників газети (виконавчий редактор Саллі Бузбі, редактор із закордонних справ Дуглас Джел, редактор по Росії та Східній Європі Девід М. Херзенхорн, голова українського бюро Ізабель Хуршудян та головний кореспондент по Україні Шивон О'Грейді) взяли годинне інтерв'ю у Зеленського у його офісі. Ціла низка питань стосувалася Discord Leaks і, зокрема, історії з Пригожиним.
Зеленський, зрозуміло, не став ні підтверджувати, ні спростовувати інформацію, яку озвучили представники Washington Post. "Ви хочете взяти бика за роги. Вам потрібно обґрунтувати або не обґрунтувати цю інформацію, і тоді ваша інформація матиме певну вагу, тому що на неї реагує президент України. Ви розумієте? І це те, що ви робите", — заявив він.
Газета оприлюднила стенограму інтерв'ю 13 травня напередодні виходу статті про Пригожина. У статті констатується, що в інтерв'ю Зеленський "не підтвердив контакти з Пригожиним. "Це питання [військової] розвідки", — сказав він. Український лідер також заперечував проти публічного оприлюднення секретної інформації і сказав, що, на його думку, витік пішов на користь Росії".
Але у статті констатується ще один цікавий факт: "Кремль не відповів на прохання прокоментувати спілкування Пригожина з Україною". Тобто, виявляється, Washington Post визнала за необхідне взяти коментар не тільки у Зеленського (особисто в інтерв'ю 1 травня), а й у Кремля.
Це прохання газета направила, звісно ж, не за добу до виходу статті, а завчасно. Можна припустити, що це було наприкінці квітня (на той час редакція Washington Post вже ретельно пропрацювала всі документи з Discord Leaks щодо Пригожина). І саме наприкінці квітня відбулося різке загострення конфлікту між міноборони РФ та Пригожиним. Ватажок "вагнерівців" став звинувачувати міністра Шойгу в "снарядному голоді" та висувати ультиматуми. Ну й надалі пішла хвиля взаємної дискредитації, в якій взяли участь воєнкори та z-блогери (одні на боці Пригожина, інші на боці Шойгу та Герасимова).
Хто є першоджерелом інформації про зв'язки Пригожина з українською розвідкою — це залишається загадкою. Але свою справу це першоджерело зробило.
Тож якщо Пригожин справді хотів продати Україні позиції ЗС РФ — таке не пробачать навіть йому. Якщо, навпаки, Шойгу і Герасимов поквапилися і створили наживку, на яку клюнула Washington Post, таке Пригожин не пробачить їм. Інше питання — у кого більше сил для помсти (або запобігання помсті): у Пригожина і "вагнерівців" або ж у Шойгу, Герасимова та російської армії. Було б ідеально, якби обом сторонам цього конфлікту вдалося завдати один одному максимальних збитків.
