Чи приймуть Україну до Євросоюзу 2023 року

Менш як за три місяці, 23-24 березня 2023 р., має відбутися черговий саміт Європейської ради — найвищого політичного органу Євросоюзу. Для нас ця зустріч лідерів країн ЄС є важливою тим, що там може бути розглянуто питання про членство України. Півроку тому, 23 червня 2022 р., саме цей орган, Європейська рада, на своєму саміті надав Україні статусу кандидата. Перед цим Європейська комісія сформулювала список із семи кроків, які Україна має зробити для набуття членства.

Минуло півроку — і, виступаючи онлайн на саміті Європейської ради 15 грудня, Володимир Зеленський заявив, що зараз настав час зробити ще один крок. "На одному тільки цьому тижні Верховною Радою України схвалено три євроінтеграційні закони: закон про національні спільноти, закон про модернізацію принципів роботи Конституційного суду України, про сферу медіа. І це лише одна ілюстрація багатьох речей, які ми зробили, щоб підготувати наступний етап зближення України і ЄС. А саме — оцінку виконання рекомендацій Єврокомісії, на яку ми очікуємо від вас найближчим часом. І дуже вас просимо це зробити і прискорити цей процес, щоб далі вже перейти до старту переговорів щодо членства України в ЄС", — закликав Зеленський лідерів країн Євросоюзу.

У березні чи жовтні?

Спочатку Єврокомісія планувала дати свою оцінку виконання Україною семи кроків до кінця 2022 р. Проте лідери країн ЄС вирішили, що це буде зроблено не раніше, ніж у рамках чергового пакету заходів щодо розширення ЄС у жовтні наступного року, в якому вперше братиме участь Асоційоване тріо — Україна, Молдова та Грузія. "Схоже, було прийнято свідоме рішення не використати ранній варіант, особливо тому, що насправді часу для підготовки такої оцінки було замало, щоб мати щось суттєве", — пояснив медіамережі Euractiv представник Євросоюзу.

Таким чином, якщо не станеться дива, то питання про наше членство буде розглянуте не раніше осіннього саміту Європейської ради 26-27 жовтня 2023 р. Проте надію на диво дало засідання Ради ЄС на рівні міністрів у європейських справах 13 грудня. Там було вирішено, що Єврокомісія надасть свою оцінку вже навесні.

"Рада нагадує, що Комісії було запропоновано повідомити про виконання умов, зазначених у висновках Комісії щодо відповідних заяв про членство, в рамках свого звичайного пакету заходів щодо розширення у 2023 р. Без шкоди для цієї всеосяжної регулярної звітності, Рада приймає до відома намір Комісії надати оцінку навесні 2023 р.", — йдеться у висновках Ради ЄС.

"ЄС продовжуватиме підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства в ЄС, і ми домовилися повернутися до питання Асоційованого тріо на основі оцінки, яку дасть Комісія наступної весни", — підтвердив міністр у європейських справах Чехії Мікулаш Бек (його країна у другому півріччі 2022 р. головує у Раді ЄС).

Як повідомляє Euractiv, члени Євросоюзу сперечалися через це рішення "до останньої хвилини", за словами кількох дипломатів ЄС, обізнаних із цього питання. "Для деяких держав-членів, і особливо для однієї, було дуже важливо назвати це "оцінкою" без уточнення мети", — сказав Euractiv один із дипломатів ЄС.

Таким чином, потрібно бути готовими до того, що навіть після позитивного вердикту Єврокомісії мети не буде досягнуто — цьому можуть перешкодити кілька членів Євросоюзу, чиї лідери чи то надто люблять Путіна, чи то надто бояться різних ризиків. Вони можуть заблокувати ухвалення рішень щодо членства України і на весняному саміті Європейської ради 23-24 березня, і на літньому саміті 29-30 червня, і на осінньому саміті 26-27 жовтня, і на будь-якому наступному саміті.

Але все ж таки не забігатимемо так далеко вперед. Ми ще не маємо позитивного вердикту Єврокомісії. Ба більше, якби Єврокомісія дала свою оцінку прямо зараз, тобто до кінця 2022 р., як вона це спочатку планувала, то там, цілком можливо, про жоден крок не було б сказано, що він повністю виконаний.

Щоправда, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 14 грудня заявив, що парламент України виконав свою частину роботи та ухвалив усі необхідні закони для виконання рекомендацій Єврокомісії. Однак, до якості цієї роботи є серйозні питання. До того ж, сім кроків включають не лише рішення Верховної Ради, а й дії інших органів нашої влади, і деякі з цих дій взагалі ще не зроблено.

Звідси висновок: це добре, що Єврокомісія виступить із оцінкою навесні, а не зараз. У нас ще є кілька місяців, щоб доробити недороблене та виправити те, що зроблено неякісно. Нижче ми нагадаємо сім кроків, які від нас чекає ЄС, і оцінимо, які Єврокомісія може мати претензії щодо того, як ми ці кроки виконуємо.

Крок 1: Про Конституційний суд

Перший крок сформульовано так: "Прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".

13 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі". Проте, Венеціанська комісія на засіданні 16-17 грудня висловила принципові зауваження до цього закону. Далі рішення було за Зеленським. Він міг накласти на закон вето та внести до парламенту свої пропозиції, що включають рекомендації Венеціанки. Можна не сумніватися, що Рада швидко проголосувала б за ці пропозиції.

Однак 20 грудня Зеленський підписав закон, і 23 грудня він набув чинності. На це відреагувала речниця Єврокомісії Ана Пізонеро. "Єврокомісія очікує, що українська влада повністю врахує рекомендації Венеціанської комісії, опубліковані після ухвалення закону 19 грудня, включаючи збільшення кількості членів Дорадчої групи експертів до семи. Додатковий член має бути за міжнародною квотою для запобігання патовій ситуації у прийнятті рішень", — заявила вона у коментарі "Суспільному".

Ситуація навіть серйозніша. Якщо цю вимогу не буде виконано, то міжнародні організації можуть взагалі не запропонувати нікого до складу Дорадчої групи експертів. І тоді весь процес відбору кандидатур на посади суддів КСУ буде зірвано.

Крок 2: Про ВРП та ВККСУ

Другий крок: "Завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та відбору кандидатів до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".

Щодо конкурсу у ВККСУ, то 20 грудня конкурсна комісія завершила перший етап конкурсу та оприлюднила список 64 кандидатів, які пройшли у наступний етап. Очікується, що незабаром цей орган, який відповідає за добір суддів, має нарешті запрацювати.

Менш благополучна ситуація з Вищою радою правосуддя. Це той орган, який уповноважений вносити президентові подання про призначення судді на посаду. На даний момент є лише сім членів ВРП із 21. Але за півмісяця, 11-13 січня, відбудеться XIX позачерговий з'їзд суддів України, який має обрати ще вісім членів. Етична рада, яка грає роль сита перед конкурсом, виконала вимогу закону та рекомендувала з'їзду 16 кандидатів — рівно вдвічі більше, ніж вакантних посад. Якщо з'їзд суддів виконає свою роботу та обере вісім членів ВРП, то в цьому органі буде вже 15 із 21 членів.

Згідно із законом, засідання ВРП у пленарному складі, на якому розглядається питання про внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше 14 членів ВРП. Отже, незабаром після з'їзду суддів конвеєр "ВККСУ — ВРП — президент" запрацює і зможе вирішити проблему нестачі суддівських кадрів.

Але для цього потрібна одна умова: щоб з'їзд суддів обрав вісім (або принаймні семеро) членів ВРП. Голосування таємне, для обрання членом ВРП необхідно отримати більшість голосів обраних делегатів з'їзду. Якщо потрібну кількість членів ВРП не буде обрано, одразу оголошується новий конкурс. На даний момент немає гарантії, що цей варіант зриву запуску ВРП не буде реалізовано.

Крок 3: Про боротьбу з корупцією

Третій крок складається із трьох частин. Насамперед має бути продемонстровано "подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, за допомогою попереджувальних і ефективних розслідувань, а також достовірного списку судових переслідувань і обвинувальних вироків".

Тобто має бути пред'явлено список обвинувальних вироків за корупцію на високому рівні. Однак гучних вироків у Вищого антикорупційного суду поки що замало. За останні три місяці можна згадати хіба що вісім років ув'язнення з конфіскацією майна колишньому голові Кілійської райдержадміністрації Одеської області, який обіймав цю посаду шість років тому.

Окрім того, Єврокомісія вимагала "завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом визнання виявленого переможця конкурсу". Це виконано: 28 липня переможця конкурсу Олександра Клименка призначено керівником САП.

Зрештою, остання частина третього кроку — "запустити та завершити процедуру відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України". Повноваження попереднього директора Артема Ситника скінчилися ще 16 квітня. Новий конкурс стартував лише за сім місяців, 16 листопада. Подали документи 78 претендентів, допущено до конкурсу 74. На 29 грудня призначено перший етап – тестування на знання законодавства.

Крок 4: Про правоохоронні органи

Четвертий крок: "Забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи протидії відмиванню грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектора як частини системи безпеки України".

Щодо першої частини, про боротьбу з відмиванням грошей, то тут є успіхи. Рада ухвалила три необхідні закони:

"Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу";
"Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи щодо запобігання тероризму";
"Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо захисту фінансової системи України від держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843".

Але друга частина, про стратегічний план реформи всього правоохоронного сектору, досі не виконана. Лише 11 листопада генпрокурор Андрій Костін утворив міжвідомчу робочу групу для підготовки проекту плану.

Крок 5: Про олігархів

П'ятий крок: "Впровадити антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії з відповідного законодавства".

Нагадаємо, що на вимогу Зеленського парламент ухвалив цей закон 23 вересня минулого року, не чекаючи висновків Венеціанки. Наразі висновків Венеціанки все ще немає, продовжуються консультації експертів Венеціанки з українською владою. Найближчу пленарну сесію Венеціанки, на якій вона може затвердити свої рекомендації, заплановано на 10-11 березня 2023 р.

Крок 6: Про медіа

Шостий крок: "Боротися з впливом корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який приведе законодавство України у відповідність до директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та наділить повноваженнями незалежного регулятора ЗМІ".

13 грудня Верховна Рада ухвалила закон "Про медіа", який, за твердженням "слуг народу", повністю виконує вимогу щодо погодження українського аудіовізуального законодавства з європейським. Місяцем раніше Рада отримала висновки експертів Єврокомісії. Наскільки повністю вони враховані, про це, напевно, розповість Єврокомісія у своїй весняній оцінці нашого прогресу. А на її позицію, напевно, ще намагатимуться вплинути різні політичні сили та зацікавлені організації.

Крок 7: Про нацменшини

Останній, сьомий крок специфічний: "Завершити реформу правової бази для національних меншин, яка нині готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та ухвалити негайні та ефективні механізми реалізації".

13 грудня Верховна Рада конституційною більшістю ухвалила закон "Про національні меншини (спільноти)". Але тут на позицію Єврокомісії тиснутимуть окремі члени ЄС.

Так, невдоволення вже висловив Бухарест. "Міністерство закордонних справ вважає гідним жалю, що закон був ухвалений без нових консультацій із Венеційською комісією, думка якої беззаперечно допомогла б забезпечити цілісний і чіткий текст із точки зору європейських правових стандартів у цій сфері… Також викликає жаль, що закон був ухвалений без адекватної консультації з представниками румунської громади в Україні, як просила румунська сторона", — йдеться у заяві МЗС Румунії.

Це вкотре підтверджує, що процес схвалення нашої заявки на членство не буде простим, навіть якщо Єврокомісія дасть позитивну оцінку кожному з семи кроків. Але все ж таки спочатку нам потрібно ще чимало постаратися, щоб вердикт Єврокомісії був однозначно на нашу користь. Тут дуже важливо, щоб українська влада довела щирість своїх намірів: що вона насправді сповідує європейські цінності демократії та верховенства права, а не лише вдає.