Більше не секрет. Чи справді Зеленського підставили з "Томагавками"
Під час спілкування з медіа Північної Європи Володимир Зеленський обурився через витік інформації, що в рамках Плану перемоги Україна просила у США ракети Tomahawk. Критики кажуть: просити в американців "сокиру демократії" можна хіба жартома
За словами президента, інформацію про бажання України отримати ракети Tomahawk повідомили Білому дому на умовах конфіденційності. "Виходить, між партнерами немає нічого конфіденційного", — зробив висновок Зеленський. Нагадаємо, неназваний чиновник адміністрації США повідомив The New York Times, що у секретній частині Плану перемоги було прохання про "Томагавки". За даними журналістів, ця секретна частина стосувалася третього пункту плану, де йдеться про розміщення в Україні "пакету неядерного стримування". Саме в межах цього пункту Україна просила потужні далекобійні ракети. Дальність "Томагавків" понад 1500 км, що більш ніж у сім разів перевищує дальність дії комплексів ATACMS, які Україна вже отримала цього року. Співрозмовник американського видання заявив, що це абсолютно нездійсненна вимога.
Отже, Зеленський означив проблему: секретне прохання до Білого дому "злили". Це не єдина образа на партнерів, яка прозвучала в інтерв’ю північноєвропейським медіа. Президент України заявив, що з проголосованого Конгресом пакету допомоги ми отримали лише 10%, що його обурює слабка реакція США і НАТО на залучення Росією до війни в Україні солдатів КНДР. Тут із Зеленським українці солідарні. А от щодо прохання надати "Томагавки"… Спробуємо подумати, що може бути після трьох крапок.
Навіщо включати цей тип зброї до переліку побажань, якщо перспективи його постачання — нульові? Перша відповідь: Tomahawk включили до списку побажань тому, що складали його не військові спеціалісти, а "генералісимуси піару" з оточення президента. Друзі тих, хто придумав підвищувати рейтинг влади "Вовиною тисячею". Як вказують експерти з озброєнь, навіть якби Байден погодився розглянути варіант із "Томагавками", він би відмовив Зеленському, бо не може дати те, чого не існує. Для запуску сучасних "Томагавків" використовуються есмінці чи підводні човни, а от можливості наземних пусків — мізерні. Американці повернулися до їх розробки кілька років тому. Станом на зараз на озброєні американської армії стоїть лише дві батареї ракет, які можливо запускати з контейнерної платформи. Одна з них — на Філіппінах.
І взагалі — вартість "Томагавків" захмарна. Заможна Австралія за понад 200 ракет цього типу заплатить Америці $833 млн. Вашингтон дуже обережний при розміщенні своїх суперпотужних крилатих ракет. Він продає їх тільки близьким союзникам. То ж для критиків хибність прохання допомогти "Томагавками" очевидна. Одначе глава держави ображається на американське джерело, яке розпатякало журналістам секрети, а не на того чи тих, хто своєю некомпетентністю фактично підставив Зеленського.
Друга відповідь: йдеться не про помилку, бо якщо у списку Tomahawk, то на цьому тлі інші забаганки виглядатимуть для Білого дому і Пентагону не такими вже й нездійсненними. Тобто українська влада діяла за принципом "проси більше — отримаєш потрібне". До такого способу ведення переговорів офіційний Київ вдається не вперше: коли тиснув на партнерів настійливими проханнями посилити систему ППО, надати танки, потім F-16. Так виникли "танкова коаліція" та "авіаційна коаліція". Але на етапі надання ракет, здатних бити глибоко по російській території і дістати до Москви, згаданий принцип почав буксувати. У відповідь Києву казали, що росіяни буцімто відсунули бажані для ЗСУ військові цілі далі, аніж дістануть далекобійні американські ракети. Що легко перекласти як "ми знову не хочемо ескалації з Росією". "Томагавків" не дадуть, але погодяться на щось інше? Залишається сподіватися, що так і буде, але до президентських виборів у США точно зрушень в цьому напрямку не очікується.
Остання відповідь: третій пункт Плану перемоги про надання Україні пакету для стратегічного неядерного стримування Росії спрямований на недопущення посилення та повторення агресії, то ж надання "Томагавків" слід розглядати не зараз, а в перспективі. Шумиха ж здійнялася через хибне тлумачення "злитих" у пресу слів чиновника Білого дому. Якщо така версія правильна, тоді реакція президента на історію з потраплянням у ЗМІ секретного прохання очікувалася дещо іншою. Вийшла емоційна образа за небажання перетинати червоні лінії, а мала б бути холоднокровна відповідь: наші фахівці готові обговорювати технічні моменти застосування ракет із наземних платформ, як готові викласти свої пропозиції щодо розміщення всіх видів зброї, необхідної для стратегічного неядерного стримування. Ключове тут — всіх.
Не виключено, джерело The New York Times навмисно розповіло конфіденційну інформацію з акцентом саме на "Томагавках". Мовляв, забаганки української влади межують зі здоровим глуздом. Зараз усі тільки й говорять про нездійсненне прохання Києва, але ж у переліку бажаної зброї точно були не тільки ракети цього класу. Раз за океаном хтось вирішив поділитися з журналістами секретними пунктами Плану перемоги, то може вже і немає сенсу приховувати інші пункти з переліку? Навряд чи там є щось більш фантастичне за "Томагавки".
