Сьогодні українці згадують засуджених у справі "Спілки визволення України"
Як відомо, процес СВУ був показовим справою, сфабрикованими радянськими каральними органами у кінці 1920-х років проти провідних діячів української наукової, культурної та церковної інтелігенції, яку звинувачували в антирадянській діяльності.
Мета органів ОДПУ була одна - повна дискредитація української еліти у рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого урядом СРСР в 1932-1933 роках.
Заарештовувати людей почали ще в кінці 20-х років, а сам процес відбувався протягом березня-квітня 1930 року в українській столиці - Харкові.
Судилище проходило в залі Харківського оперного театру, який облаштували під судовий зал. Підсудних підвозили з в'язниці на автобусах, опера до відмови "тріщала" від глядачів - процес був відкритим. Щоправда, глядачі були специфічними - переважно партійні активісти-горлопани і співробітники відповідних органів - люди перевірені і надійні. У перервах всіх пригощали чаєм і тістечками.
Всього на лаві підсудних були 45 чоловік - два академіка, 15 професорів, вчителі, редактори, бібліотекарі, навіть два студента. Серед відомих особистостей - Сергій Єфремов (академік, віце-президент ВУАН, відомий діяч Центральної Ради - його проголосили головою СВУ), Володимир Чеховський, Андрій Ніковський, Людмила Старицька-Черняхівська.
Всіх підсудних звинувачували у створенні підпільної контрреволюційної організації "Спілка визволення України", підготовці збройного повстання проти радянської влади, зв'язки з зарубіжними петлюрівськими центрами та інших злочинах.
Всі обвинувачені були визнані винними і засуджені до різних термінів тюремного ув'язнення і заслання.
Справа "Спілки визволення України" стало першим великим сфальсифікованим сталінським процесом 30-х років і своєрідним сигналом до початку масових репресій проти національно орієнтованої інтелігенції по всіх областях України.
Всього у зв'язку зі справою СВУ було заарештовано близько 5 тис. чоловік (в основному наукових працівників, викладачів внз, вчителів, лікарів, студентів тощо). До судового процесу 1930 року були залучені 474 людини, з них засуджено до розстрілу - 15, до концтаборів - 192, вислані за межі України - 87, засуджені умовно - 3.
Треба було 59 років, щоб визнати їх невинними.
