Сьогодні українці вшановують Пантелеймона Куліша

Пантелеймон Куліш народився в с. Вороніж Глухівського повіту Чернігівської області (нині с. Вороніж Шосткинського району Сумської області) в сім'ї заможного селянина, що мав дворянське звання. Таке походження дозволяло йому закінчити університет, однак документального підтвердження дворянства не було, тому Куліш став лише вільним слухачем лекцій у Київському університеті, пише "ДС" з посиланням на "Укрінформ".

Пізніше він приєднався до руху українофілів. Його підозрювали в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, довго допитували і, звинувативши у співучасті, засудили до арешту і заслання.

Провівши разом з дружиною деякий час в Тулі, Куліш все ж повертається і продовжує писати. Цікаво, що до цього він писав російською, як і інші українські письменники.

Куліш став автором першої української фонетичної абетки, яку ще називали "кулішівка", або "система Куліша". І, хоча згодом до неї були внесені деякі зміни, вона стала основою сучасного українського правопису.

Літературно-художня і наукова творчість Пантелеймона Куліша дуже різноманітно: він був поетом і драматургом, письменником, фольклористом, етнографом і лінгвістом, критиком, редактором і видавцем.

Прославився він ще й своєю перекладацькою діяльністю. Куліш дав можливість українцям ознайомитися з шедеврами світової літератури, переклавши майже всі твори Шекспіра, Гете, Гейне, Байрона, Шіллера та багатьох інших. Разом з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким зробив перший повний український переклад Біблії.

Кулішеві належить авторство першого українського історичного роману під назвою "Чорна рада", в основу якого покладено реальні історичні факти.

Останні роки свого життя письменник провів у маєтку своєї дружини (до речі, теж була письменницею - писала під псевдонімом Ганна Барвінок), на хуторі Мотронівки, що на Чернігівщині. Зараз там знаходиться Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша "Ганнина Пустинь".