Сьогодні День Конституції України
Цього доленосного події передували 6 років наполегливої і важкої роботи, консультацій, криз і домовленостей.
Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР "Декларації про державний суверенітет України - у жовтні того ж року була утворена Конституційна комісія.
Це епохальна подія змінила багато положень парламентської концепції нової Конституції. Між 1991-1996 роками комісіями, окремо створеними Верховною Радою та Президентом, було складено кілька проектів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися. Гострі суперечності викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим.
Ліві сили наполягали на зменшенні ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, надання рівного статусу української і російської мов і збереження автономного статусу Криму. Праві, в яких об'єдналися представники "партії влади", підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступали за сильну президентську вертикаль, забезпечення всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму.
Між тим в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). В ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, утверджувалася нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавалася автономною республікою у складі України.
Прийняття Конституції незалежної України стало визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил і національного табору, який їх підтримав.
В цілому, за тоненькою брошурою, якою є Конституція України - століття народного законотворчості. Тут можна згадати і "Руську правду" епохи Київської Русі, і козацькі та гетьманські конституції, включаючи Конституцію Пилипа Орлика - одну з перших у Європі, і Конституцію Української держави 1918 року. З початку прийняття, нинішній Основний Закон України змінювався кілька разів.
Зараз триває конституційна реформа. Примітно, що в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін і доповнень. Для схвалення відповідних змін вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують або обмежують права і свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України, відповідно до статті 157, та взагалі не може бути змінена.
