Сценарій "на вимогу". Чи справді Банкова зібралася проводити вибори у травні 2025-го

Останніми тижнями з'являється дедалі більше ознак підготовки до виборів. Звісно, це супроводжується потоком чуток і пліток. Але є й факти — наприклад, діяльність нового заступника керівника ОП Віктора Микити, постанова Центрвиборчкому про відновлення обліку постійних виборчих дільниць та підготовка профільним комітетом парламенту нової редакції Виборчого кодексу.

Нове завдання Микити

Володимир Зеленський призначив Віктора Микиту заступником керівника Офісу президента 8 вересня. Він замінив Олексія Кулебу, який 5 вересня пересів у крісло віце-прем'єра — міністра розвитку громад та територій. До переїзду на Банкову Микита працював головою Закарпатської ОДА, причому користувався особливою довірою Володимира Зеленського та Андрія Єрмака: очолював Палату регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Головою конгресу є Зеленський, головою президії конгресу — Єрмак, а Микита тепер замість Кулеби має отримати посаду виконавчого секретаря президії конгресу.

Перший результат діяльності Микити в ОП, що просочився в інформпростір, це саме підготовка до виборів. Народний депутат Олексій Гончаренко з "Європейської солідарності" повідомив, що 19 вересня Микита "провів нараду, можна сказати, присвячену виборам, з головами регіональних організацій "Слуги народу". Звісно, прям слово "вибори" ніхто не озвучував, але говорили про виборчий процес, як готуватися. Ну і загалом про підготовку до виборів".

Додамо, що Микита знає ситуацію у партії "Слуга народу" зсередини, оскільки очолює її Закарпатську обласну організацію. В умовах повномасштабної війни багато партійних структур донедавна перебували в стані анабіозу. Щоб повернути їх до життя та зробити здатними виконувати передвиборні завдання, потрібно витратити чимало часу та організаційних зусиль. Саме це, схоже, і є головним завданням Микити на новій державній посаді.

Підготовку Банкової до виборів підтверджує політолог Ігор Рейтерович. "Так, підготовка ведеться вже не перший місяць. Поки що здебільшого на рівні деякого теоретизування, але є вже практичні кроки, зустрічі в Офісі президента достатньо регулярно почали відбуватися", — заявив він в інтерв'ю Radio NV 29 вересня.

Політолог звернув увагу на активізацію як мінімум частини депутатів-мажоритарників із числа "слуг народу". Згідно з активно циркулюючими чутками, розповів Рейтерович, розглядатиметься варіант проведення парламентських та місцевих виборів не за новим Виборчим кодексом, який вимагає суто пропорційних виборів із відкритими партійними списками, а за старою, змішаною виборчою системою, коли половина депутатів обиратимуться у мажоритарних округах. "Це такий їм політичний хабар — не хабар, але вони зараз активніше почали працювати з виборцями на місцях, вже думають на певну перспективу", — припускає політолог.

Відновлення обліку виборчих дільниць

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, Центральна виборча комісія видала постанову №61, якою на час дії воєнного стану припинила функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців", а також ведення цього реєстру відповідними органами.

Як усі ми знаємо, воєнний стан не припинено і не скасовано, він триває. Проте 20 вересня 2024 року ЦВК видала постанову №54 "Про відновлення функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" у частині обліку виборчих дільниць, які існують на постійній основі".

Тут можна сказати те саме, що і про наради, які проводить Микита на Банковій. Постійні виборчі дільниці, як і місцеві структури партії "слуга народу", не можна вивести з анабіозу за день. Якщо виборчий процес має розпочатися за кілька місяців, то зараз саме час повертати постійні виборчі дільниці до працездатного стану.

А роботи тут справді багато. У постанові ЦВК констатується, що на сьогодні зруйновано або пошкоджено понад 7,5 тисяч приміщень для голосування та/або приміщень дільничних виборчих комісій. Крім того, потребує актуалізації інформація щодо близько 14 тисяч виборчих дільниць, утворених на постійній основі, що становить 43% від їх загальної кількості.

У своїй постанові ЦВК дає районним адміністраціям та виконкомам міських рад три місяці на надання відомостей та документів, необхідних для утворення та ліквідації постійних виборчих дільниць. Звідси можна зробити висновок, що як мінімум три місяці, тобто до 20 грудня, виборчий процес ще не розпочнеться, він тільки готуватиметься. А після 20 грудня вже можуть бути сюрпризи.

Щоправда, ЦВК намагається знизити суспільний інтерес до своєї постанови. "Це регулярна планова робота, яка виконується постійно. У нас велика кількість внутрішньо переміщених осіб та зруйнованих приміщень. Ми вже раніше здійснювали певні заходи, а тепер настав час оновити інформацію про виборчі дільниці. Це не означає, що вибори будуть найближчим часом — мова йде виключно про планові технічні роботи. Подібні заходи відбуваються щороку відповідно до постанов. Головна мета — підготувати базу даних до можливих виборів після закінчення війни. Зараз це лише технічна робота, і про організацію виборів не йдеться", — повідомило управління комунікацій та інформаційної політики секретаріату ЦВК у коментарі "Українській правді".

Але постанова №54 — це не щорічна постанова, а перша (впродовж майже трьох років великої війни), в якій йдеться про створення нових приміщень виборчих дільниць замість зруйнованих.

Жодне місто в Україні не застраховане від обстрілу. Руйнування виборчих дільниць тривають. Також тривають перейменування населених пунктів, вулиць та площ, а з ними й адрес виборчих дільниць. Тому вся ця активність, яку нині розгорнула ЦВК, має сенс лише у тому разі, якщо ЦВК отримала від Банкової сигнал готуватись до виборів.

Про те, що постанова ЦВК вказує на можливу підготовку до виборів, вранці 30 вересня в ефірі Ранок.LIVE заявила народний депутат Оксана Савчук (позафракційна). Раніше про це заявила народний депутат Софія Федина з "Європейської солідарності".

"З'явився документ, який запускає підготовку виборчих комісій, підготовку всього обладнання, яке має бути готовим для виборів", — повідомила Федина в ефірі "Прямого" 25 вересня. Вона також наголосила на активному засиллі в регіонах агітаційних газет "Слуги народу". За її словами, ця друкована продукція вже сама по собі є свідченням виборчого процесу, але вона ще й несе інформацію такого типу, що ти розумієш, що невдовзі мають бути вибори.

Запитання без відповіді

Про те, що українська влада розпочала підготовку до виборів, вже почали розповідати і світові медіа. Зокрема, британський The Economist 26 вересня дав мальовничу панораму українського політичного життя: "Кажуть, що пан Зеленський розглядає можливість проведення президентських виборів наступного року, щоб консолідувати свою владу. "Політичний процес безперечно розпочався", — каже Юлія Тимошенко, досвідчений політик. Точиться багато дискусій щодо потенційних суперників пана Зеленського, таких як Валерій Залужний, якого було звільнено з посади головнокомандувача армії в лютому. Опитування показують, що українцям подобається ідея мати лідером колишнього військового. "Країна вагітна очікуваннями нових політичних лідерів", — каже журналістка Юлія Мостова".

Втім, залишається без відповіді питання про те, в яких умовах і у який спосіб проводитимуться вибори. На столі у Зеленського, як і раніше, чотири опції: 1) вибори після перемоги; 2) вибори після закінчення війни; 3) вибори під час перемир'я; 4) вибори під час війни. Останній варіант технічно можливий (у вигляді виборів через "Дію"), але все ж таки він найнеймовірніший. Перший варіант виключає швидкі вибори, бо швидкої перемоги, на жаль, точно не буде.

Виходить, що Банкова чекає на якісь важливі зрушення в дипломатичному врегулюванні і хоче бути у всеозброєнні, коли це станеться. Наприклад, після 5 листопада (коли у США відбудуться президентські вибори) обраний президент США ще навіть до інавгурації (яка очікується 20 січня 2025 року) може посприяти або закінченню війни, або перемир'ю. І нинішня активність Микити та ЦВК не означає, що Банкова на 100% упевнена саме у такому розвитку подій. Скоріше це свідчення того, що вона хоче бути готовою до подібних варіантів — і, зокрема, дуже хоче не програти вибори, якщо їх таки доведеться проводити.

Про те, що вибори можуть бути побажанням Заходу, ще 19 вересня розповів РБК-Україна. За його версією, і в Києві, і західних столицях загалом є переконання, хоч і не безумовне, що наступного року бойові дії все ж таки припиняться.

"Декілька джерел підтвердили РБК-Україна, що американці прямо говорять нашій владі про потребу готуватись до виборів уже в наступному році (і навіть, можливо, вже наприкінці наступної весни ). А це апріорі означатиме скасування воєнного стану — після довгих дискусій усі і в Києві, і у Вашингтоні погодились, що під час війни нормальні вибори провести нереально. Однак ще до скасування воєнного стану бойові дії повинні припинитись де-факто — чи з підписанням якихось документів, чи без цього", — йдеться в статті.

Нові правила гри

Примітно, що і РБК-Україна, і The Economist, і всі інші видання, які посилаються на якісь інсайди, нічого не говорять про те, які вибори відбудуться першими: парламентські (як має бути згідно із чинним законодавством) чи президентські. Це може свідчити, що на Банковій ще не знають відповіді на це питання. Відновлення активності партійних структур "слуг народу" тут не може бути підказкою: воно необхідне для будь-яких виборів.

Давно відомо, що "слуги народу" мають намір переписати Виборчий кодекс. Ще півроку тому в цьому щиро зізналася голова партії Олена Шуляк. Саме вона очолює профільний парламентський комітет — з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Але законопроект досі не народився. 20 вересня про перебіг роботи над ним розповіла "слуга народу" Аліна Загоруйко, яка безпосередньо за нього відповідає — вона є заступницею Шуляк у парламентському комітеті та очолює підкомітет з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії.

Коментуючи повідомлення РБК-Україна про вимогу Вашингтона, Загоруйко заявила, що одні джерела інформують її про те, що такої вимоги немає, інші — що вона є. За її словами, вона чує різну інформацію: від "ніхто не тисне, всі все розуміють" до "вибори в травні за будь-яких умов, це питання вирішене".

Також Загоруйко озвучила легенду, для чого "слугам народу" знадобилися нові правила гри на виборах. Виявляється, йде "підготовка відповідного законодавства, спрямованого на те, щоб після припинення воєнного стану вибори можна було провести якомога швидше".

"Це про те, щоб майбутні повоєнні вибори були демократичними та враховували всі виклики та реалії. Це про те, щоб всі правила та процедури були передбачуваними. Це про те, щоб була довіра до результатів у суспільства та партнерів. Це про збереження демократії. І ще, зміни до Виборчого кодексу — це і про євроінтеграцію", – пафосно заявила Загоруйко.

Але вона не захотіла пояснювати, чим "слугам народу" заважає нинішній Виборчий кодекс. Або, якщо він поганий, то навіщо вони його прийняли 19 грудня 2019 року.

За її словами, підготовка законопроекту "йде занадто кволо, а для виборів у травні — ледь дихає". І це теж свідчить про те, що на Банковій ще не визначились із сценарієм виборів. Можливо, Камалі Гарріс сподобався один сценарій, а Дональду Трампу — інший. Якщо проблема в цьому, то до 5 листопада точно жодних нових правил гри не з'явиться.