Збій системи. Коли Данилюк і жителя півдня доб'ють "податкового кота Шредінгера"
Як і очікувалося, з початком нової сесії парламенту відновилися суперечки у вищому ешелоні влади навколо долі податкової міліції. Особливу гостроту, так і суспільний резонанс, їм додає те, що змішалися два різнорідних питання: системний та персональний. Системний — про створення фінансової поліції замість податкової міліції. Персональний — про долю глави ГФС Романа Насирова, з яким публічно конфліктує міністр фінансів Олександр Данилюк.
Однак, щоб виявити реальну картину, потрібно, навпаки, відокремити системний питання від персонального. Незалежно від того, хороший Насиров або поганий на своєму посту, для бізнес-клімату в країні, а значить, і для всієї економіки принципово важливо, чи буде проведена реформа фіскальних органів і коли.
Що сталося?
21 грудня 2016 р. Верховна Рада прийняла закон про внесення змін в Податковий кодекс для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Одним з пунктів цього закону повністю забирається з Податкового кодексу розділ XVIII "Податкова міліція".
Природно, депутати не мали на увазі взяти і скасувати податкову міліцію, не створивши замість неї чогось нового. Згаданий пункт в законопроекті, винесений на друге читання, йшов під номером 130, і в перехідних положеннях говорилося, що 130-й пункт (разом із ще кількома, з ним пов'язаними) набуває чинності "з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних злочинів, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування..."
Під цим новим органом розумілася фінансова поліція, законопроект про яку готує Мінфін. 28 грудня прийнятий парламентом закон було підписано головою Верховною Ради та направлено на підпис президенту, 30 грудня було повернуто з підписом президента та 1 січня набув чинності — крім тих винятків, які були прописані в перехідних положеннях.
І ось тут з'ясувалося, що, поки текст закону готувався на підпис, трапилася біда. Справа в тому, що в ході прийняття законопроекту в другому читанні він був поповнений новими пунктами, з-за чого їх нумерація зрушилася і 130-й пункт став 134-м. Однак при внесення відповідних правок у перехідні положення там цифри "130" було замінено не на "134", а на "133". І в результаті в оприлюдненому тексті закону 134-й пункт (колишній 130-й) випав з переліку пунктів, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом про фінансову поліції. Таким чином, формально вийшло, що пункт про виключення з Податкового кодексу розділу XVIII "Податкова міліція" набув чинності вже 1 січня.
Де-юре правовий статус податкової міліції зараз — "поза законом". Де-факто вона не ліквідована і продовжує свою діяльність, її співробітники не звільнені, виробництва не передані, так і передавати їх нікому.
З-за чого суперечки?
Технічну помилку, допущену при підготовці закону на підпис, взявся виправити парламентський комітет з питань податкової та митної політики, очолюваний Ніною Южаниной. Для цих потреб було використано законопроект №0940 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини". 7 лютого комітет Южаниной затвердив цей проект до другого читання, при цьому назва проекту доповнилося словами "та уточнення деяких положень", а в текст додані поправки до перехідних положень закону від 21 грудня. Зокрема, цифри "133" виправляються "134", завдяки чому існування податкової міліції продовжується до того дня, коли набуде чинності закон про фінансову поліції.
Міністр Данилюк відреагував на рішення комітету Южаниной дуже нервово. "Сьогодні депутатами податкового комітету Верховної Ради ініційовані зміни, які відновлять податкову міліцію, незважаючи на позицію Мінфіну. Відповідний законопроект під іронічною назвою "Щодо оподаткування спадщини" вже включений до сьогоднішнього порядку денного. Якщо парламент підтримає ці зміни, орган, який роками кошмар бізнес, буде знову легітимізований. Зараз цей репресивний орган вже місяць знаходиться поза законом. Відбувся за цей час "розгул фінансової злочинності"? Очевидно, що ні, — заявив міністр, ігноруючи той факт, що податкова міліція, як і раніше функціонує. — Чому тоді такий поспіх? Можливо, це ще одна спроба зірвати одну з найважливіших реформ для бізнесу? Вчора на нараді під головуванням прем'єр-міністра була досягнута домовленість про доопрацювання законопроекту Мінфіну про створення фінансової поліції в найкоротші терміни. Законопроект вже публічно підтримали основні бізнес-асоціації та незалежні експерти. Я продовжую дотримуватися позиції, що відновлення податкової міліції неприйнятно. Це "спадщина" має піти в минуле. Закликаю не підтримувати правки про повернення податкової міліції".
Наїзд з боку міністра обурила голову комітету. "Мене, аудитора з багаторічним стажем роботи, складно звинуватити в любові до інституту податкової міліції. Свою принципову позицію — податкову міліцію необхідно ліквідувати — я неодноразово озвучувала публічно і підтверджувала справою, — нагадала Південця. — Чудово розумію надії бізнесу, але організаційний хаос і юридична неоднозначність, виливається у неузгодженість дій усіх правоохоронних органів по боротьбі з економічними злочинами, на мій погляд, значно небезпечніше для бізнесу і держави, ніж повернення контролюючого органу в чіткі правові рамки і прискорене прийняття виваженого закону про фінансову поліцію".
Що далі?
За словами Южаниной, вона направила листа до спікера з проханням відкласти розгляд парламентом законопроекту №0940 у другому читанні на наступний пленарний тиждень (вона розпочнеться 21 лютого), а також лист прем'єру з проханням, щоб уряд терміново надало свою офіційну позицію.
Швидше за все, уряд підтримає позицію Южаниной, що, звичайно, не означатиме відмови від створення фінансової поліції. Відповідний законопроект Мінфіну, як визнає Данилюк, все ще допрацьовується. Хоча очікувалося, що він буде готовий до засідання уряду 1 лютого.
За словами Данилюка, повноцінний запуск фінансової поліції очікується через півроку. "Звичайно, замінити вивіску "податкова міліція" на "фінансова поліція" можна за одну ніч. Але це не реформа. Потрібні нові люди і нові методи роботи. Фінансова поліція насамперед повинна перетворитися з репресивного силового органу в аналітичну службу", — пояснює міністр.
Навряд чи уряд погодиться, щоб ці півроку взагалі не діяла ні фінансова поліція, ні податкова міліція. Тим більше, що вже почали з'являтися рішення судів про неправомочність податкової міліції (яка опинилася "поза законом") звертатися з позовами. Якщо уряд підтримає позицію Южаниной, то Данилюку доведеться шукати інші способи боротьби з Насировым.
Що буде в законі про фінансову поліції?
Ще 11 січня міністр фінансів оголосив, що "в найближчі дні Мінфін внесе на розгляд уряду законопроект про створення фінансової поліції, який чекає бізнес, і про який йдеться в меморандумі з МВФ". Він повідомив, що розробка проекту була завершена ще у вересні 2016 р., однак тепер доводиться реагувати на зауваження Мін'юсту. "Зараз ми відпрацьовуємо коментарі Мін'юсту, — зазначив Данилюк, — і приймемо ті, які відповідають нашим принципам створення нової служби, а саме: 1. Зміна силового підходу на аналітичний. 2. Скорочення штату з 15 тис. осіб до 2500. 3. Невтручання в роботу чесного бізнесу. 4. Оновлення персоналу через прозорий конкурс і незалежну відбіркову комісію. Представники силового блоку не можуть становити більше 25% від загального штату. 5. Зарплати, які зменшать ризик корупції і дозволять залучити кращі кадри".
Між тим висновки Мін'юсту, датовані 6 грудня, займають 25 сторінок і не залишають від проекту Мінфіну каменя на камені. Вони починаються з того, що проект не відповідає Конституції. Крім того, проект входить у протиріччя з низкою вже діючих законів і при цьому не пропонує вносити в них зміни. Зокрема, це закони про Кабмін, про центральні органи виконавчої влади, про держслужбу, про Нацбанк, про запобігання корупції. Також проект не відповідає вимогам нормопроектувальної техніки. У перекладі з бюрократичної це означає, що його розробляли, м'яко кажучи, не цілком компетентні люди. В довершення проект суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також як і практиці Європейського суду з прав людини. Тобто прийняття такого закону може породити нову хвилю позовів до ЄСПЛ.
Не дивно, що обіцяні Данилюком "найближчі дні" (коли проект повинен був бути внесений на розгляд уряду) розтягнулися на місяць і тривають досі. Оскільки самостійно Мінфін з доопрацюванням проект не впорався, зараз цим займається робоча група, створена Кабміном. І поки вона засідає, залишаються незрозумілими не тільки повноваження майбутньої фінансової поліції, але і взагалі перспективи її створення.
