Зберегти вкрадене. Чи Готова Росія воювати за "вишки Бойка"
Коротко нагадаємо передісторію подій. У 2011-2012 рр. компанія "Чорноморнафтогаз" для освоєння Одеського і Безіменного газоконденсатних родовищ на гроші від кредиту "Нафтогазу" купила за шалені гроші ($800 млн) дві самопідйомні плавучі бурові установки "Петро Годованець" та "Україна".
Майже відразу розгорівся корупційний скандал, який, втім, закінчився нічим. Ці вишки отримали іронічну назву "вишки Бойка" і стали одним із символів корупції часів Януковича.
Після незаконної анексії Криму росіяни захопили ці вишки, висадивши на них штурмові загони десантників зі складу 104-го десантно-штурмового полку 76-ї парашутно-десантної дивізії. Україна подала позов у міжнародний суд, однак, поки справа знаходиться на розгляді, росіяни продовжують розробку вельми перспективного родовища.
Власне, Одеське і Безіменне газові родовища були відкриті в 1988 р. Роботи з освоєння Одеського були розпочаті в 2006 році, однак через відсутність коштів роботи були припинені. У підсумку до 2011 р. тут проводилися лише геологорозвідувальні роботи з уточнення запасів. Завдяки відкриттю нового продуктивного горизонту на Одеському родовищі сумарні запаси двох родовищ були збільшені до обсягу понад 22 млрд кубометрів природного газу.
Знаходяться в українських територіальних водах вишки є предметом постійних провокацій з російської сторони, яка наполягає на їх суверенітет. Уже кілька разів за три роки тут відбувалися сутички, які до останнього часу закінчувалися відносно мирно.
Так, 15 грудня 2015 р. російський сторожовий корабель "Аметист" так званого "Прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим" агресивними маневрами відтіснив катер нашої прикордонної служби, який проводив фото - і відеозйомку де юре наших же вишок.
В кінці 2016 р. росіяни підсилили військову присутність на вишках, перекинувши додаткові сили спецназу, посилені важким піхотним озброєнням, в тому числі і ПЗРК.
Пов'язано це з тим, що 22 грудня був сформований спеціальний трибунал, який на початку 2017 р. почав розгляд позову України до РФ, де наша країна вимагає припинити порушення своїх прав, включаючи права на природні ресурси континентального шельфу, в тому числі на шельфі, прилеглому до аннексированному Криму, а також компенсувати завдані збитки.
У підсумку перший же підхід українського судна призвів до перестрілці (за версією російської сторони) або обстрілу з боку вишки (що є більш вірогідним варіантом). Йдеться про інцидент 26 січня, коли російськими снайперами було обстріляно водолазне судно "Почаїв" Військово-морських сил України. Українське військове відомство надало фотографії пошкоджень судна.
І ось 1 лютого новий інцидент. Тепер з літаком морської авіації, який регулярно здійснює обліт вишок з фото - і відеофіксацією, для чого екіпаж знижується на малі висоти і про що росіяни прекрасно знали. І на черговому заході російські спецназівці з борту одній з бурових платформ обстріляли з снайперських гвинтівок зовсім беззбройний літак.
На тлі наданих фотодоказів абсолютно абсурдним виглядає повідомлення штабу російського Чорноморського флоту, яка варта того, щоб навести його повністю: "Вранці 1 лютого в період з 11:30 до 12:00 за московським часом український літак ВСУ Ан-26, бортовий номер 53, здійснив два явних провокаційних заходу на гранично низькій висоті на російські бурові вишки "Таврида" і "Крим-1" [так перейменовані наші платформи.- Прим. М. Ж.] в Чорному морі.
Під час другого заходу українського Ан-26 для запобігання можливої авіакатастрофи через зіткнення з щоглою вишки співробітник підрозділу охорони бурової платформи подав чотири світлових сигналу з сигнального пістолета. Кожному, хто хоч раз в руках тримав сигнальний пістолет або новорічні феєрверки, без слів зрозуміло, що ніякої загрози літаку не було і не могло бути".
У цьому описі все суцільна брехня. Так, літак має жовтий номер 10, що видно на представлених Міністерством оборони фотографіях. І найголовніше - нас намагаються запевнити, що пошкодження конструкції літака були нанесені сигнального (!) пістолета. Хоча явно видно, що це кулі калібру 7,62 мм, по всій видимості, випущені з снайперської гвинтівки Драгунова.
Звикнувши вішати локшину на вуха своїм громадянам, російські військові намагаються зробити це і з іншими, проте в підсумку тільки виставляють себе в черговий раз з непривабливої сторони. Втім, їм не звикати.
Та й сама агресивна реакція росіян на нашу активність біля вишок виглядає не дуже розумною. Те, що українські військові і прикордонники регулярно "відвідують" украдене росіянами дороге майно, - зрозуміло і очікувано. У світлі судових позовів моніторити дії окупанта з українським майно ніяк не зайве, крім того, провокуючи росіян на відповідну агресію, ми постійно нагадуємо всьому світу про актуальність питання незаконної анексії Криму, щоб не виникало бажання "змиритися і забути". І росіяни своєю реакцією лише допомагають в цьому.
Так що ситуація навколо бурових установок буде залишатися напруженою ще довго. Силовим шляхом ми їх повернути не можемо і не будемо, щоб уникнути повномасштабної загострення. А як показує практика, на рішення міжнародних судів Кремль не реагує.