Представник України в ЄС: Наш малий та середній бізнес не вміє використовувати зону вільної торгівлі з ЄС. І проблема в тому, як його навчити цьому

- Як Ви оцінюєте економічні стосунки України та ЄС?

- Наші економічні стосунки з Європейськім Союзом динамічно розвиваються і перед нами відкриваються нові перспективи для поглиблення співпраці. Завдяки Угоді про асоціацію, Євросоюз ставши нашим головним торговельним партнером. На сьогоднішній день, близько 42% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України складає саме торгівля з державами-членами ЄС.

За підсумками I півріччя 2016 р. загальний товарообіг України з ЄС склав $14,2 млрд. Євросоюз є єдиним торговельним партнером України, з яким до цього часу спостерігалася позитивна динаміка у торгівлі. І якщо негативні тенденції у зовнішній торгівлі України зумовлені цілою нижчою зовнішніх і внутрішніх чинників, то позитивному розвитку торгівлі з ЄС ми маємо завдячувати саме першим результатами функціонування зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом, яка запрацювала з 1 січня 2016 р. Завдяки цьому, за I півріччя поточного року наш експорт до ЄС зріс на 6,8%, а в грошовому еквіваленті це зростання складає понад $412 млн.

ЗВТ відкриває для українських товаровиробників безпрецедентний доступ до європейського ринку, переводячи експорт понад 98% українських товарів до ЄС у безмитний режим. Статистика I півріччя свідчить про позитивний ефект режиму вільної торгівлі.

Безперечно, по деяких категоріях товарів, передусім аграрних, доступ до ринку ЄС лише частково лібералізовано, безмитний експорт української продукції здійснюється в рамках тарифних квот, поза межами яких експортери змушені сплачувати міта. Дуже часто це товари, які традиційно займають левову частку нашого аграрного експорту - зернові, м'ясо птиці, цукор, мед тощо. Як свідчить статистика, наші виробники встигають використати доступні їм квоти протягом перших 3-4 місяців щороку. Очевидно, що наші продукти користуються попитом в Європі і потрібно рухатися в напрямку ліквідації існуючих торговельних бар'єр єрів. Того, Главою держави і Главою уряду нам поставлено завдання - спільно з Європейською Комісією (ЄК) вирішити питання розширення доступу до ринку ЄС для ключових статей українського експорту, в т. ч. аграрної продукції, зокрема, шляхом отримання додаткових квот.

Відповідний діалог між ЄК та Мінекономрозвитку, Мінагрополітики і МЗС розпочався з лютого цього року. Він був непростим, оскільки аграрний сектор традиційно чутливий до ЄС. Останніми роками ситуація в ньому лише ускладнилася у зв'язку з падінням світових цін на ключові аграрно-продовольчі товари, негативним ефектом для європейських аграріїв російських продовольчих антисанкцій. Тім не менше, в цих складних умовах перемогою слід вважати той факт, що ЄК готує проект рішення про надання Україні додаткових квот для окремих категорій аграрної продукції, а також ліквідацію митних тарифів для цілої низки промислових товарів.

- До яких граничних розмірів планується збільшення безмитних квот на експорт до ЄС? На яких ключових товарних категоріях?

- В аграрному секторі ми очікуємо на додаткові квоти як і для традиційних статей українського експорту - зернові (пшениця, ячмінь, овес, кукурудза), мед, так і для харчової продукції з вищим рівнем переробки, наприклад борошно, крупи, фруктові соки, томатна паста та продукція з неї тощо. Таким чином, ми намагаємося покращити структуру нашого експорту у напрямку більшої доданої вартості, коли наші виробники менш залежні від коливань світових цін на базові сільськогосподарські товари. У промисловому секторі - це взуття та інша продукція легкої промисловості, мінеральні добрива, електроприлади, кольорова металургія.

- Чи повністю наша сторона використала можливості, надані зоною вільної торгівлі між Україною і ЄС?

- Насправді, потенціал ЗВТ нами значною мірою не використовується через незавершеність реформ систем технічного регулювання і стандартизації для промислової продукції, санітарного і фітосанітарного нагляду - для аграрної продукції.

Наприклад, в аграрному секторі залишаються невикористаними тарифні квоти на експорт м яса (окрім м яса птиці), крохмалю, оскільки українська сторона не пройшла аудит відповідності європейськім вимогам систем контролю над вирощенням, утриманням тварин, стандартів переробки та зберігання продукції.

Тільки нещодавно, а саме в кінці 2015 р. такий аудит пройшов український сектор молочної продукції, в 2013 р. - сектор виробництва м яса птиці та яєць. У сфері промислової продукції, положення Угоди про асоціацію передбачають детальну "дорожню карту" адаптації до європейських аналогів української системи технічних регламентів і стандартів, системи ринкового нагляду над дотриманням стандартів. Її виконання дозволить українському машинобудуванню унікати затратних та тривалих процедур сертифікації своєї продукції в європейських сертифікаційних лабораторіях на відповідність європейськім техрегламентів, і натомість використовувати вітчизняні стандарти, які будуть гармонізовані з європейськими. У I півріччі ми розпочали діалог з відповідними підрозділами ЄК по реалізації цієї "дорожньої карти", але попереду ще багато роботи.

Чим ефективніше мі приводитимемо у належний стан наші стандарти, тім легше буде будь-якому бізнесу працювати (в першу чергу, українському).

- А чи виправдала Угода про асоціацію з ЄС надії, що покладалися на неї? І що себе не виправдало?

- Я вважаю, надії виправдані й надалі виправдовуватимуть собі в майбутньому. Адже, коли ми говоримо, що з січня 2016 р. лише за перші півроку обсяги експорту товарів до Євросоюзу збільшились на 6,8 % і склали $6,5 млрд, а імпорт зріс на 2,8%, тобто сягнув $7,7 млрд., то можу сказати - це значущі показники.

Щодо невиправданих надій, важко сказати... Тут є так звана подвійна філософія, тобто філософія українців і України, як така. Чомусь, ми сподіваємося, що після підписання того чи іншого документа (ухвалення будь-якого закону), одразу почнемо жити як в раю. Не усвідомлюючи, аби даний інструмент запрацював, має бути розуміння того, що для цього потрібна сумлінна праця.

- Якщо все-таки конкретизувати цю філософію? Не будемо говорити про невиправдані сподівання. Що з європейських надій просувається важко?

- Є певні показники або ж віді товарів, по яким нам набагато складніше добиватися тих самих автономних преференцій. Тому що це питання, подекуди, буває заполітизованим. Як тільки запрацювала ЗВТ, певні політики у Європі почали говорити про те, що українські товари активно заходять на ринок, а європейські виробники несуть збитки, в т. ч., через санкції ЄС та контрсанкції Росії (прикметно, що найбільший вплив контрсанкції мають на економіку тих держав, які найбільш рішуче виступають за продовження санкцій щодо РФ - це прибалтійські країни, Польща). Але за статистикою того ж Євросоюзу, їхні виробники повністю диверсифікували продажі, тому загальний вплив цих контрсанкцій незначний.

Багато тамтешніх політиків використовують цей елемент політизації, аби підбурити європейського виробника і сказати, що його продажі впали саме через введення антиросійських санкцій і через те, що в Україні з 1 січня 2016 р. запрацювала ЗВТ з Євросоюзом. Але це неправда: є загальносвітовий спад в економіці, відбулася диверсифікація європейських ринків. До того ж, за певними показниками (наприклад, за м'яка ясу, яблуках), Україна не надто серйозно представлена на європейському ринку. Тобто, це маніпуляція.

Та непотрібно забувати, що окрім автономних преференцій, існує поняття "вільного ринку". І, якщо український товар конкурентоздатний, то він, як і інші, заходити на європейський ринок і знаходить попит навіть поза межами встановлених тарифних квот. І по деяким категоріям, європейці не можуть зрівнятися з нами. Наприклад, мед, соки. Коли ж продукт не є конкурентоздатним, то навіть за наявності квот його не купуватимуть.

- А які найбільш проблемні питання існують у стосунках між Україною і ЄС?

- Доволі тривалий період ми працюємо над питанням забезпечення підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, що є одним із наших пріоритетів у рамках співробітництва з ЄС у сфері транспорту. Як відомо, Угоду про САП було парафовано 28 листопада 2013 р. На сьогодні підписання Угоди відкладено європейською стороною через неузгодженість позиції Іспанії та Великої Британії щодо формулювання статті про територіальне застосування Угоди з огляду на проблему Гібралтару.

У свою чергу, Україна повністю готова до підписання Угоди. Затягування підписання цієї Угоди не пов'язаність язане з Україною. У ході наших контактів на всіх рівнях сторона ЄС висловлює запевнення в тому, що вживає всіх можливих заходів для завершення процедури з підписання Угоди про САП найближчим часом. Ми розраховуємо, що такі зусилля приведуть до укладення Угоди найближчим часом.

Нам дуже важливо працювати зараз над тим, аби зона вільної торгівлі запрацювала для малого й середнього бізнесу. Хочу підкреслити, що явились в місті у цього року ми підписали Угоду з ЄС про участь у провідній програмі "Конкурентоспроможність підприємств малого й середнього бізнесу" (COSME), бюджет якої складає понад €2 млрд. Вона спрямована на створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва і реалізовується в рамках європейської стратегії "Європа-2020". До речі, не всі партнери ЄС малі можливість її підписати. Альо з цією програмою є проблема.

- В чому?

- Здебільшого, малий та середній бізнес не вміє до кінця ефективно використовувати можливості ЗВТ. І наша проблема в тому, як його цьому навчити. А Програма COSME містить низку інструментів, які можуть допомогти навчити українських підприємців, як потрапити на європейський ринок. Адже, великий бізнес має доступ на цей ринок і його представники професійно використовують всі можливості ЗВТ.

Представництво України при ЄС створило Центр допомоги малому й середньому бізнесу, де через МЗС України або ж напряму, ми намагаємось дати відповідь на запитання підприємців "як потрапити на європейський ринок?".

- Комусь вдалося допомогти?

- Центр допомоги малому й середньому бізнесу функціонує з минулого року, і у нас є досягнення: низька компаній вже вийшла на європейський ринок, наприклад, з українським вином. Хоча, здивувати європейців, особливо французів, нашим вином - не просто. Альо, виноробні компанії (переважно, Одеського регіону) зуміли потрапити на цей ринок. Звісно, мова не йде про великі обсяги продукції, але, наприклад, у мережі бельгійських супермаркетыв "Delhaize", українське вино досить добре купували, хоча ціна була недешевою - €6. Отож, продукт якісний.

Протягом I півріччя поточного року нашим Представництвом при ЄС надано консультативну і технічну підтримку з питань виходу на європейський ринок 18 компаніям: ПТК "Шабо", ТОВ "Біофарма", "Haydis" (виробництво захисту персональних даних), "Fraktal" (меблі) і т. д. Але не слід думати, що ці фірми вийшли на ринок Європи лише завдяки нашим консультаціям і клопотанню.

- А завдяки чому?

- В зазначених компаніях ефективно працює менеджмент. Також хочу акцентувати, що в 2011 р. наша держава приєдналася до EEN (Європейської мережі підприємств), одного з інструментів програми COSME, що об єднує близько 600 різних компаній з 64 країн Європи, Азії та Америки. Можливості Мережі можуть бути задіяні у разі звернення зацікавленої компанії до Центру підтримки експортерів Представництва або ж за дорученням ЦА МЗС України.

- Як працює ця організація?

- Від тієї чи іншої української компанії надходить інформація (комерційна пропозиція/запит) про себе, вид продукції (продаж-купівлю) та вид партнерства, яке шукається, з чітким дотриманням Порядку подання інформації для її розміщення в базі EEN, що розміщено на сайті Представництва. Пункти для заповнення є однаковими для всіх (як при оформленні закордонної візи). Після цього сторонами перевіряється правильність і повнота наданої інформації та її відповідність вимогам, викладеним у Порядку. Далі ця інформація вноситися оператором Представництва України при ЄС до Мережі у вигляді профілю.

За певний період, шляхом сучасних технологій, знаходяться партнери, які вже напряму спілкуються з заявником. При цьому українська компанія повинна інформувати відповідного оператора Представництва (або іншого подібного українського партнера) стосовно розвитку подій щодо її профілю або шкірного з профілів у Мережі, який її зацікавив. У разі, якщо українська компанія досягла успіху в переговорах з одним із партнерів (наприклад уклали контракт), вона повинна буде засвідчити, що український учасник Мережі та іноземний партнер їй у цьому допомогли. Усі деталі можна дізнатися під час взаємодії з обраним партнером ЕЕN.

- Що ще Ви віднесли б до проблем у нашому діалозі з ЄС?

- Є один великий негатив: ми маємо недостатньо часу й можливостей для інформування наших бізнес-партнерів. Альо для цього робиться чимало. Зокрема, 21 вересня у Києві відбулось засідання Українсько-бельгійської міжурядової торгівельної комісії (останній раз збиралася у 2012 р.), де обговорено проблеми не лише бельгійського бізнесу у нас, але й українського - у Бельгії. Як я вже казав, того ж дня пройшов Українсько-бельгійський бізнес-форум. Паралельно, у Бельгії відбулося підписання Меморандуму між Донецькою торгівельною палатою (знаходиться у Маріуполі) і ТП Антверпену про розвиток і зміцнення ділової взаємодії обох ТПП, які співпрацюють вже протягом останніх 9 років. Пройшли перемовини між Одеським портом і Антверпенським, який є другим у Європі за потужністю й завбільшки, а також - з морським портом Генту, через який, в основному, українська продукція потрапляє на європейські рінк (зерно і т. д.).

- І наостанок, політичне питання. Якщо Мінські угоди не будуть виконані, чи є шанси на продовження санкцій проти РФ? В України є план на випадок, якщо їх не продовжать?

- Ми залишаємося оптимістами у цьому контексті та розраховуємо на подальшу консолідовану підтримку світовою спільнотою територіальної цілісності та суверенітету України. Одним з найефективніших інструментів такої підтримки та фактично єдиним чинником, який змушує Росію залишатися за переговорним столом, є саме санкції.

У жовтні очікується складна дискусія щодо подальшої стратегії діалогу між ЄС та РФ, але я виходжу з того, що індивідуальні економічні інтереси окремих держав-членів або бізнесових лобі не можуть залишити в тіні ту загрозу, яку на сьогоднішній день несе російська агресія для загальноєвропейської системи безпеки.

Знову ж, окремі європейські лідери шукають компроміс з Москвою, але якою буде політична глибина такого компромісу спрогнозувати складно. Переважна більшість держав-членів розуміють, що умиротворення агресора в будь-який спосіб, у т. ч. шляхом послаблення санкційного тиску, лише спровокує подалі порушення норм міжнародного права та посилить відчуття безкарності. Сьогодні саме Україна стоїть на передовій лінії захисту європейської безпеки і, якщо окремі європейські політики цього не визнають, завтра цей рубіж проходитиме вже територією країн ЄС.

Ми кожного дня працюємо над тим, щоб сформувати в ЄС чітке та об'єднання єктивне уявлення про ситуацію на Донбасі та в окупованому Криму, про факти свідомого нехтування РФ власних зобов'язань та торпедування мирного процесу на сході. Але ми не маємо плану "з санкціями ЄС" або плану "без санкцій ЄС". Санкції не є самоціллю для нас, це лише окремий елемент тиску на РФ та примушення Кремля до діалогу та повернення в рамки міжнародного права. У будь-якому разі дороговказом для нас залишаються Мінські домовленості з врегулювання ситуації в східних регіонах нашої держави, реалізація яких, у поєднані з імплементацією програми внутрішніх реформ та подальшою модернізацією оборонного компонента, має поступово відновити мир на Донбасі.

Довідка

МИКОЛА ТОЧИЦЬКИЙ

Народився 22 вересня 1967 р. на Вінничині.

Закінчив Київський державний університет ім. Шевченка (філолог, перекладач французької та англійської мов) та Інститут міжнародних відносин Київського держуніверситету ім. Шевченка (юрист-міжнародник).

З 1993 р. у структурі МЗС. Працював на посаді третього та іншого секретаря Посольства України в Королівстві Бельгія, був директором Кабінету Міністра закордонних справ України, Генконсулом ДКУ в Сан-Франциско (США), Постійним представником України при Раді Європи. З 04.02.2016 р. - Посол України в Королівстві Бельгія та Представник України при ЄС за сумісництвом.

Одружений, має двох синів. Захоплюється виноробством, історією, дзюдо, футболом.