"Санкційний привіт". Чого Путін хоче від Ахметова і Медведчука
Отже, у доповненому списку санкцій виявилося 567 фізичних і 75 юридичних осіб. Серед них вже не тільки представники чинної влади, але і "оппоблоковцы", яких пов'язують з групою впливу Ріната Ахметова (він сам у список не потрапив), а також особи, які не входять у це угруповання, однак підтримали рішення про виключення Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна з фракції. Серед знакових фігур - Вадим Новінський і Борис Колесников (йому написали не той місяць народження, що дивно, адже його біографію легко знайти). Перший нещодавно очолив "Оппоблок" в парламенті, другий - політрада ПРО, пише Depo.ua.
Опинилися серед подсанкционных і досить одіозні депутати Євген Мураєв, Євген Балицький, Михайло Добкін, нардепи з "Відродження". По частині з них санкції дійсно вдарять, в частині - ні. Наприклад, по Колеснікову, у якого, як відомо, є бізнес в Росії, вдарять. Вдарять і по Балицькому, йому тепер навряд чи дозволять їздити в Крим, який він регулярно відвідував. Коли в одному з телеефірів нардеп сказав: буде відвідувати аннексированный півострів до тих пір, поки йому не заборонять це робити СБУ або ФСБ. Мабуть, у ФСБ дивилися цей ефір.
Добкін взагалі від відчаю накинувся на Медведєва в "Твіттері" і почав обзиватися "дебілами". Під постом самого Медведєва.
Якщо ж без жартів, то потрапляння кожного з екс-"регіоналів" в список санкцій з точки зору російського уряду і його голови Дмитра Медведєва має якісь підстави. Хтось голосував за вигнання Бойка і Льовочкіна, хтось- за висунення кандидатом в президенти Олександра Вілкула (він теж в списку), хто, як Мураєв, образив Віктора Медведчука. Нагадаємо, колишній соратник Вадима Рабиновича з партії "За життя" в одному з інтерв'ю звинуватив кума Путіна допомоги Петру Порошенку, а зовсім недавно вказав СБУ, де шукати російську "п'яту колону" - серед діячів "Опозиційної платформи". Яка, за його словами, також підіграє владі. Однак поява Мураєва серед покараних свідчить не на користь його версії. Схоже, в Москві вирішили надавати кому-то по мові.
Таку ж вибірковість російське уряд проявив і щодо іншої групи впливу - екс-приватівців. У списку Геннадій Боголюбов і Олексій Мартинов - бізнес-партнери Ігоря Коломойського, висуванець "Кропу" Олександр Шевченко, Геннадій Корбан, а от сам Ігор Валерійович досі відсутня. Невже останнє інтерв'ю Дмитру Гордону так вплинуло? Або можлива поява серед кандидатів у президенти коміка Володимира Зеленського, якого пов'язують з Коломойським, у Кремлі вважають інтригою українських виборів, здатної повалити нинішню владу? Тут можна вибудовувати багато припущень, проте головного екс-приватівця у списку санкцій до цих пір немає, і це - факт.
Зате вистачає досить одіозних фігур: Олександр Пресман, екс-мер Києва Леонід Черновецький (укладачі й тут помилилися з місяцем народження) і його син Степан, давно не проживають в Україні, мер Одеси Геннадій Труханов та його бізнес-партнер Володимир Галантерник, бізнесмени Костянтин Григоришин і Павло Фукс, екс-міністр уряду Азарова і власник компанії Burisma Микола Злочевський. Є в списку і скандально відомий полковник-розвідник Сергій Семочко. А ось столичного градоначальника Віталія Кличка немає. Відсутня і львівський мер Андрій Садовий. Який, нагадаємо, пропонував обміняти Медведчука на затриманих Росією українських моряків.
Є в переліку уряду РФ і забавні моменти. Після появи першого варіанту списку, куди замість лідера С14 Євгена Карася потрапив його тезка - галерист, в Україні російські санкції підняли на сміх. На цей раз в уряді РФ виправилися і... тепер під санкціями обидва Карася. А ось про Анатолія Гриценка знову забули. І не тільки про нього: в документі знаходимо директора ДБР, яке ніяк не запрацює як годиться, Романа Трубу, проте досі немає директора НАБУ Артема Ситника. Знову ж таки, почуємо конспірологічні теорії, що з Антикорупційним бюро щось не чисто.
Одним словом, список можна розділити на три категорії. Перша - представники влади та тієї частини опозиції, яку в Москві вважають такий же антиросійською, як і влада. До їх переліку додали тих, про кого забули в минулий раз. Друга частина - згадані "оппоблоковцы", яких, очевидно, в Кремлі вирішили покарати за розкол проросійського табору, на який робилася ставка на виборах. Плюс - вони не змогли протидіяти появі помісної церкви в Україні. Тобто - повний провал. Третя частина - ті, хто потрапив під санкції за логікою, зрозумілою тільки укладачам списку. Однак останніх небагато.
Що буде далі? По-перше, не варто очікувати, що екс-"регіонали" після ляпасу припинять проводити мирні прожекти, які можна назвати одним словом: "капітуляція". Ці люди не можуть жити, не дивлячись у бік Москви. Тому, швидше за все, вони будуть шукати можливості домовлятися по-тихому, щоб саме їх або їх бізнесу заборони не торкнулися.
По-друге, якщо це сигнал Ахметову, що потрібно йти на контакт з тими, на кого вкаже путінський палець, то навряд чи він погодиться. Перспектива опинитися під санкціями Ріната Леонідовича не радує, однак, і це можна простежити по контенту медіа, які йому належать, перспектива заміни першої особи в державі не радує його ще більше.
По-третє, якщо в Москві сподівалися підставити плече "Опозиційної платформі - За життя", то ця допомога вкрай невдала: з того, хто з кандидатів - крім Бойко - тепер буде з'являтися на "Інтері", NewsOne, "112" будуть судити, на кого з них ставлять у Кремлі. Незалежно від того, чи є дана особа в досить вибірковому "каральному" списку чи ні. З іншого боку, прихильники "русского мира" в Україні тепер принаймні будуть знати, хто з політиків є "їх" кандидатом.