Найхитріші з мажоритарників. Що група "За майбутнє" виторгує за свою лояльність
"ДС" продовжує цикл публікацій про те, яке майбутнє є у інших політичних сил у парламенті, який контролюється "зеленим" монобольшинством.
Перший текст читайте тут.
Крім п'яти партійних фракцій у нинішній Верховній Раді створена одна депутатська група. З назвою, що звучить як тост: "За майбутнє". У групі 22 нардепа, на два більше, ніж у "Голосі" - найменшої фракції.
За себе і за Коломойського
"За майбутнє" об'єдналися депутати-мажоритарники, кожен з яких має особистий інтерес у політиці і бізнесі. Але у деяких з них є ще й партійні інтереси.
Власною міні-фракцією всередині групи має партія "Укроп". Як відомо, цю партію контролює Ігор Коломойський. Причому контролює в самому що не є прямому і буквальному сенсі - очолює комісію партійного контролю "Кропу".
У групу "За майбутнє" увійшли три представники партії Коломойського: обраний на Львівщині Тарас Батенко (він очолює партію) і обрані на Волині Ірина Констанкевич (член комісії партійного контролю "Кропу") та Ігор Палиця (член президії партії). Батенко та Констанкевич засідали також у Верховній Раді попереднього, VIII скликання. Палиця був нардепом VI і VII скликань, у травні 2014-го нібито за протекцією Коломойського, який очолював тоді Дніпропетровської ОДА, отримав посаду голови Одеської ОДА, через рік був звільнений (слідом за Коломойським), а ще через півроку очолив Волинський облрада.
Тарас Батенко удостоївся посади співголови групи "За майбутнє". Ще одним співголовою став обраний на Хмельниччині Віктор Бондар, теж близький до Коломойського. За часів Віктора Ющенка він обіймав посади міністра транспорту і зв'язку, заступник голови президентського секретаріату та голови Дніпропетровської ОДА, пізніше був нардепом VII і VIII скликань. Був співголовою депутатської групи партії "Відродження" в попередній Раді і очолював цю саму партію (яка теж була проектом Коломойського). Після фактичного злиття "Відродження" з "Оппоблоком" (заради спільного походу на вибори, втім, безуспішного) став безпартійним.
В цілому серед 22 нардепів, які об'єдналися "За майбутнє", четверо представляють Волинську область і стільки ж - Вінницьку, по двоє - Закарпатську, Львівську, Одеську і Хмельницьку, по одному - Донецьку, Запорізьку, Полтавську, Рівненську, Тернопільську і Херсонську. Бачимо і західні, і східні і південні і центральні регіони без явного перекосу. Тобто утворювалася група не за регіональною ознакою.
13 членів групи були нардепами минулого скликання. Четверо з них аж до другого туру президентських виборів були членами фракції Блоку Петра Порошенка: Микола Кучер і Петро Юрчишин з Вінниччини, Ярослав Дубневич зі Львівщини та Дмитро Лубинець з Донеччини. Троє входили в групу партії "Відродження": крім Бондаря це Антон Кіссе з Одещини і Юрій Шаповалов з Полтавщини. Ігор Гузь з Волині перебував у фракції "Народного фронту", а ще один представник Волині, Степан Івахів, був заступником голови групи "Воля народу". Решта четверо вважалися позафракційними.
Крім того, два члена групи на момент обрання в нинішній парламент очолювали обласні ради: Волинський (Палиця) і Одеський (Анатолій Урбанський). А Сергій Мінько був мером Мелітополя Запорізької області. Також бачимо в складі групи Віктора Балогу, який двічі (у 1999-2001 рр. та у 2005-му) очолював Закарпатську ОДА, чотири рази вигравав вибори в парламент (2002, 2012, 2014 і 2019 роках) і зберігає у своїй області неабиякий вплив. У 1998-1999 рр. він був мером Мукачевого, а з 2015-го цей пост займає його син Андрій Балога.
Словом, "За майбутнє" об'єдналися в основному досвідчені, досить відомі і впливові у своїх регіонах політики. У багатьох із них за плечима також і чималий стаж партійної роботи. Крім трьох діячів "Кропу" у групу увійшли члени керівництва трьох партій: той же Балога очолює "Єдиний центр", Олександр Герега з Хмельниччини є співголовою партії "За конкретні справи", Іван Чайківський займає посаду заступника голови Аграрної партії України та очолює її Тернопільську облорганізацію. Крім того, Кучер кілька років очолював Вінницьку облорганізації Української народної партії, Кіссе до недавнього часу був співголовою партії "Наш край", а Бондар, як вже згадувалося, очолював "Відродження".
І якщо всі ці кадри, які грали раніше в різних командах, зібралися тепер в одній групі - значить, це дуже знадобилося і їм самим, і Коломойському. Кажуть, збиванням групи займався найбільш авторитетний і близький до олігарха людина серед новообраних нардепів, тобто Палиця. І йому вдалося зробити це ще до початку роботи Верховної Ради IX скликання. Саме завдяки цьому про створення групи було оголошено в перший же день засідань нового парламенту, одночасно з оголошенням про створення п'яти фракцій. Зрозуміло, що самі по собі, без чиїхось організовують і стимулюючих зусиль, 22 нардепа-мажоритарника, ледь відпочили після виснажливої виборчої кампанії, ні за що б не встигли домовитися.
Консолідуючий інтерес
У всіх депутатів групи "За майбутнє" є спільний інтерес - збереження свого власного політичного майбутнього. Бажаною умовою для цього є збереження мажоритарної половини парламенту. Тому група вороже сприйняла президентський законопроект №1017, пропонує скоротити конституційний склад Верховної Ради з 450 до 300 нардепів і закріпити в Конституції суто пропорційну виборчу систему.
Однак було б необачно розшифровувати "За майбутнє" За мажоритарку". Підкреслимо, що в нинішньому парламенті за межами п'яти фракцій виявилися 53 нардепа-мажоритарника, і всі вони вважають бажаним для свого політичного майбутнього збереження мажоритарних округів. Але ось "За майбутнє" об'єдналися лише 22 з них, тобто менше половини, а інші (31 мажоритарник) залишаються позафракційними.
Насправді група "За майбутнє" - потенційна зрадниця мажоритарною ідеї. Група готова поступитися мажоритаркою, якщо буде введена чисто пропорційна виборча система з відкритими партійними списками. Напередодні обговорення проекту №1017 Бондар заявив: "Неодноразово йшлося про те, що будуть запроваджені відкриті списки. Це означає, що депутат буде прив'язаний до території. Це означає, що депутат буде боротися за те, щоб кошти пішли на територію, відбулася децентралізація, для того, щоб бюджет був на школи, садочки, дороги, місцеві бюджети наповнювалися. На жаль, ми не бачимо такої ініціативи. Це викликає занепокоєння".
Під час обговорення проекту №1017 висловилися два представника "За майбутнє": Лубинець і Гузь. І обидва говорили саме про відкриті списки, а не про збереження мажоритарки. А ось представники позафракційних нардепів відчайдушно захищають мажоритарку, відкидаючи будь-які інші варіанти.
Звичайно, тут напрошується питання: а навіщо відкриті партійні списки нардепам з групи "За майбутнє"? Відповідь у тому, що вони сподіваються на наступних парламентських виборах потрапити у відкриті регіональні партсписки "Слуги народу". Така перспектива служила завлечением при формуванні групи. Натомість члени групи повинні шанобливо ставитися до інтересів і побажань Коломойського.
Проект №1017, як і деякі інші президентські законопроекти про внесення змін до Конституції, ризикує провалитися без голосів групи "За майбутнє". А провали Зеленському і його партії вкрай небажані напередодні місцевих виборів. Остаточне голосування за конституційним законопроектів відбудеться на наступній сесії. До того часу парламенту доведеться розглянути багато питань, апетитних як для членів групи "За майбутнє", так і для Коломойського, наприклад держбюджет-2020. Тому зараз група має можливість набивати собі ціну.
Зрозуміло, до наступних парламентських виборів ще дуже багато чого може змінитися. Наприклад, рейтинг "Слуги народу" може впасти. У такому разі членам групи можна буде об'єднатися у власну партію під уже розкрученим назвою "За майбутнє". Та й Коломойському потрібен запасний варіант. Він теж думає про своє майбутнє наперед.
