Саміт Україна — ЄС. Що привезли до Києва брюссельські гості
Україна і Євросоюз уклали ряд важливих економічних угод
Отже, перенесений з серпня на жовтень 23-й щорічний саміт Україна — ЄС відбувся. До Києва для участі в ньому прибули президент Європейської ради Шарль Мішель і глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель — "обличчя" Європейського Союзу, так би мовити.
Саме засідання за участю Володимира Зеленського почалося приблизно о пів на десяту ранку в Маріїнському палаці в Києві і тривало дві години. За його підсумками були опубліковані спільна декларація і перелік укладених угод.
Судячи з цих документів, саміт вийшов досить насиченим і результативним. Причому не тільки в плані позитивних для України сигналів у вигляді декларативних заяв, а й в сенсі цілком конкретних і відчутних угод.
А саме:
Угода про участь в рамковій програмі "Горизонт Європа". Це найбільший проєкт ЄС щодо фінансування науки та інновацій з бюджетом понад 95,5 млрд євро, і участь у ньому створює можливості для розвитку даного сектору України;
Угода про участь в програмі "Креативна Європа", мета якої — підтримка інтелектуального, творчого продукту в Європі. Бюджет програми — 2,4 млрд євро.
І вишенька на торті, випеченому Мішелем і фон дер Ляєн за активної участі Борреля, — це, звичайно ж, Угода про відкрите небо.
Переговори між Києвом і Брюсселем про входження України у спільний з ЄС авіапростір почалися ще в 2007 р., а текст угоди був готовий у 2013-му. Однак потім виник спір між Лондоном і Мадридом через аеропорт в Гібралтарі, а згодом був ще й Brexit. Загалом, з не залежних від України причин процес затягнувся і лише зараз був завершений. Тому тепер у рамках загального повітряного простору буде забезпечений взаємний доступ на авіаринки на рівних умовах. Це означає, що бум, провісниками якого стали лоукостери WizzAir і Rynair, що зайшли в Україні, не за горами. В Україні з'явиться більше авіаперевізників, отже, Європа стане доступнішою для українців, а Україна — для європейців.
Звичайно ж, посилиться конкуренція, а МАУ, що належать Ігорю Коломойському, очевидно, втратять монополію. Такий ось хід конем від Банкової, яка водночас і знижує вплив олігарха, і дає ОПУ важіль тиску на нього.
Обіцянки і аванси
Крім перерахованих вище угод, сторони також обмінялися декларативними заявами про наміри, які мають чималий потенціал для трансформації у повноцінні угоди в майбутньому.
Принципово важливі тут заява про прагнення зберегти газовий транзит через територію України і чергове нагадування про відповідальність Росії як сторони конфлікту на Донбасі. Взагалі, відповідальності РФ за зрив мирного процесу, порушення прав людини і саботаж розслідування загибелі рейсу МН17 присвячена значна частина документа.
Крім того, Європейський Союз через своє керівництво в Києві підкреслив прагнення розширити дії зони вільної торгівлі і по максимуму використовувати Угоду про асоціацію, тобто всі закладені в ній можливості і інструменти.
У тому числі глави ЄК та Євроради оцінили готовність України, що перейшла вже до другого етапу, до введення "промислового безвізу" — укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA).
Якщо Київ приєднається до цієї угоди, Україна зробить величезний крок до інтеграції в економіку ЄС, адже ACCA дозволяє українським виробникам забути про додаткові процедури сертифікації при продажу своєї продукції в країнах Євросоюзу. Правда, зараз важко судити, наскільки реалістичні реляції Зеленського про те, що підписання угоди відбудеться вже на наступному саміті Україна — ЄС.
До речі, про безвіз. Тільки, так би мовити, "класичний". Як відомо, незадовго до саміту ряд ЗМІ, серед яких EUobserver, повідомляли про те, що деякі країни — члени Союзу, зокрема Німеччина, не в захваті від помітно зрослої кількості українців, молдаван та громадян інших країн, з якими у ЄС діє візова лібералізація, оскільки ці громадяни порушують європейські закони, нелегально працюючи або проживаючи в ЄС.
Пішли чутки, що Берлін розглядає можливість призупинення безвізу для деяких держав, серед яких була названа і Україна. Тому нинішнього саміту в Україні очікували з деякою тривогою, гадаючи, що скажуть з цього приводу керівники ЄС.
Однак Шарль Мішель і Урсула фон дер Ляєн заспокоїли: безвіз — досягнення України, і йому нічого не загрожує, поки країни-члени шанують діючі процедури і правила ЄС. Тому поки що приводів для занепокоєння начебто немає.
Ось такі політико-економічні аванси привезли до Києва лідери ЄС у відповідь на чітке декларування Україною прихильності до євроатлантичної інтеграції і заклики дати гарантії членства.
Але. Не все задарма. Брюссель нагадав про те, що з 2014 р. вклав у підтримку України безпрецедентну суму — 17 млрд євро. Так, Україна провела чимало важливих реформ, у тому числі в сфері оборони, проте, як і раніше, на порядку денному залишаються реформи судових і правоохоронних органів, боротьба з корупцією і деолігархізація. Остання, як підкреслюється в декларації, повинна бути проведена за допомогою обґрунтованих законів. Такий ось не найтонший натяк на недосконалість і відповідних законопроєктів, і процедур їх прийняття Верховною Радою.
Україна, у свою чергу, в спільній заяві теж роздає аванси. Це обіцянка провести судову реформу, реформу СБУ; створення ринку землі та участь в миротворчій місії ЄС "Алтея" в Боснії і Герцеговині, де, до речі, з "легкої руки" Кремля і його союзників в особі члена президії Мілорада Додіка останнім часом дуже неспокійно. Зокрема, після того, як Додік заговорив про рішення створити власну армію Республіки Сербської, відмовившись брати участь у створенні такої для всієї БіГ.
Брюссель також висловив крайню зацікавленість у подальшому зміцненні оборонного співробітництва, в тому числі в рамках програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO). І нагадаємо, що напередодні саміту в європейській пресі з'явилася інформація про плани ЄС створити в Україні військово-навчальну місію (EUATM).
Цілком можливо, що на додаток до "промислового безвізу" Київ отримає і цей презент.
Хоча все-таки зберігається ризик, що ініціативу заблокують окремі країни — члени ЄС, які бояться надмір спровокувати Росію, на їх погляд, рішучими заходами з підтримки України.
Загалом же, повторимося, саміт вийшов досить успішним для України з великою кількістю політичних, економічних і оборонних перспектив.
Чим, до речі, він дуже нагадує візит української делегації на чолі із Зеленським у Вашингтон, де адміністрація Джо Байдена також продемонструвала чималу "щедрість".
Обидва заходи — візит і саміт — змащують колеса України на шляху до євроатлантичної інтеграції. Головне, щоб у керівництва країни була політична воля виконати задекларовані обіцянки.
