Сам себе викрав? Чим небезпечна справа Чауса для Зеленського

Скандал навколо викрадення в Молдові українського екссудді Миколи Чауса обіцяє стати довгограючим. Вже зрозуміло те, що Банкова не змогла його замʼяти і тепер намагатиметься уникнути відповідальності.

Тому, перш ніж заглиблюватися в подробиці цієї історії, оцінимо її політичну вагу. Вона вимірюється роками вʼязниці, адже йдеться про викрадення людини та півторамісячне незаконне утримання її в неволі.

Три статті за одного Чауса

У Кримінальному кодексі є три статті, які мають пряме відношення до цієї історії. Зокрема, стаття 332 "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України" говорить про позбавлення волі на строк від семи до девʼяти років з конфіскацією майна, якщо дії вчинені організованою групою.

Крім того, є дві статті про викрадення людини: 146 і 146-1. Стаття 146 передбачає позбавлення волі на строк від пʼяти до десяти років за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо воно вчинене організованою групою.

Зрозуміло, що викрасти Чауса і вивезти його за межі Молдови було під силу тільки організованій групі. Учасникам цієї групи світить від пʼяти до десяти років вʼязниці кожному. Ймовірно, знайдуться бажаючі піти на угоду зі слідством, щоб скоротити собі термін. В такому разі слідству, напевно, буде не дуже важко вийти на тих, хто стояв над виконавцями.

Стаття 146-1 називається "Насильницьке зникнення". У ній ідеться про дії, скоєні представниками держави. У примітці до статті зазначено, що під представником держави в ній слід розуміти посадову особу, а також особу або групу осіб, що діють з дозволу, за підтримки або за згодою держави.

Так ось, частина перша цієї статті говорить, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини або місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до пʼяти років.

А частина друга каже, що видання наказу чи розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення цих дій його підлеглими, заходів для їх припинення і неповідомлення компетентним органам про злочин карається позбавленням волі на строк від пʼяти до семи років.

Можна припустити, що при викраденні Чауса мав місце ексцес виконавця. Тобто що високе начальство не давало прямої вказівки викрадати Чауса і саме було в шоці, коли дізналося про викрадення. Так ось, згідно з ч. 2 ст. 146-1 високе начальство все одно має сісти на строк від пʼяти до семи років за те, що не дало негайно наказ про звільнення викраденого і не ініціювало кримінальне провадження за фактом викрадення.

Історія з передісторією

Передісторія цієї справи почалася пʼять років тому, коли НАБУ оголосило про намір затримати суддю Дніпровського суду Києва Миколу Чауса нібито за отримання хабаря. У вересні 2016-го Верховна Рада дозволила затримати суддю, але на той момент його вже не було в Україні. У 2017-му він зʼявився в Молдові і звернувся до влади цієї країни з проханням про політичний притулок. Йому відмовили, але він опротестував рішення влади в суді.

Розгляд в судових інстанціях затягнувся на чотири роки. Українські правоохоронці неодноразово зверталися в Молдову із запитами про висилку Чауса, але оскільки у нього був статус особи, яка попросила притулку, влада Молдови відмовлялася його депортувати. При цьому він міг вільно подорожувати країною і виїжджати за кордон.

Це була передісторія. А історія розпочалася 3 квітня 2021 р., коли адвокат Чауса Юліан Балан повідомив, що група невідомих озброєних чоловіків викрала Чауса в центрі Кишинева. У поліції Кишинева підтвердили цю інформацію і повідомили про порушення кримінальної справи.

5 квітня міністр внутрішніх справ Молдови Павел Войку розповів, що Чауcа викрали іноземні громадяни (тобто не громадяни Молдови). Вони вже покинули Молдову, перейшовши молдавсько-український кордон. Войку повідомив про перші результати розслідування: "У нас тільки один затриманий. Але ми вже знайшли машини, якими користувалися викрадачі, зібрали відбитки пальців, знайшли їх листування, встановили особи деяких викрадачів і їх маршрут".

8 квітня журналісти-розслідувачі з України ("Слідство. Інфо") і Молдови (RISE Moldova) оприлюднили копії паспортів десяти осіб, яких правоохоронці в Молдові перевіряють на причетність до можливого викрадення судді. За даними журналістів, усі вони є громадянами України і щонайменше двоє з них безпосередньо повʼязані з Головним управлінням розвідки Міноборони, а ще один — звільнений чиновник Національної поліції.

9 травня при вʼїзді в Молдову був затриманий ще один підозрюваний. Наступного дня, за інформацією генпрокуратури Молдови, прокурори висунули йому звинувачення в "забезпеченні та організації діяльності групи людей, які безпосередньо здійснювали викрадення" Чауса.

Міжнародний скандал

Історія швидко вийшла на рівень міжнародного скандалу. Ще 9 квітня парламент Молдови створив комісію з розслідування обставин викрадення Чауса. До складу комісії увійшли девʼять депутатів від усіх парламентських фракцій.

Молдавська поліція на підставі зібраних доказів припустила, що вивезення Чауса здійснювалося на машині військового аташе України в Молдові. 13 квітня молдавський сайт NewsMaкer оприлюднив зміст доповідної записки, спрямованої в МЗС України з українського посольства в Кишиневі. У документі йдеться про те, що 9 квітня посол Марко Шевченко зустрівся з держсекретарем міністерства закордонних справ Молдови Думітру Соколаном, який передав йому ноту з проханням зняти дипломатичний імунітет з військового аташе українського посольства Сергія Сметанюка для "кримінального переслідування та притягнення до відповідальності". У ноті також запитується дозвіл на проведення обшуку і пошуку доказів в автомобілі посольства, закріпленому за Сметанюком. Посол також повідомив в доповідній записці, що Соколан повідомив його про те, що президент Молдови Мая Санду двічі намагалася звʼязатися з Володимиром Зеленським, але "це не вдалося не з вини молдавської сторони".

21 квітня справу про зникнення Чауса прокоментував міністр закордонних справ, в. о. глави уряду Молдови Ауреліу Чокой. В інтервʼю телеканалу Prime він заявив, що Кишинів "направив до Києва офіційну ноту з проханням дозволити оглянути транспортний засіб, на якому Чауса, імовірно, вивезли з території Молдови, і пошукати докази, які могли б це підтвердити".

22 квітня нові подробиці оприлюднили журналісти "Слідство. Інфо" і RISE Moldova. "Миколу Чауса викрали в обід 3 квітня на старому білому "форді". За даними молдавської поліції, його швидко пересадили в "мерседес", а потім в інший автомобіль, який належить Посольству України в Молдові. Камери спостереження зафіксували, як автомобіль на дипломатичних номерах рухався в бік українського кордону. Нашим колегам вдалося отримати відео з прикордонного містечка Отач, де видно, як посольська машина приблизно о 15:30 повертає в пункт пропуску. Автомобіль залишив Молдову о 15:40. За її кермом був військовий аташе українського посольства Сергій Сметанюк. А вже через кілька хвилин після посольської машини країну пішки покинули і ті двоє українців, які, за нашими даними, повʼязані з Головним управлінням розвідки Міноборони. Того ж дня з Молдови виїхала ще одна група українців, яких перевіряють на причетність до викрадення судді Чауса", — повідомило "Слідство. Інфо".

Вирішальний доказ

17 травня в. о. глави уряду Молдови Ауреліу Чокой прибув з візитом до Києва. Одночасно з ним до Києва прибув віцепремʼєр, міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані. Привід був чудовий: Чокой, Залкаліані і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підписали "Асоційоване тріо" — тристоронній меморандум про початок посиленого співробітництва з питань європейської інтеграції.

Знаючі люди кажуть, що Чокой дуже чекав, що його прийме Зеленський. Однак Зеленський його проігнорував. Це був явний ляпас, особливо якщо врахувати, що для зустрічі з Залкаліані у Зеленського час знайшовся.

Усі розуміли, що два головних питання, які цікавлять керівника уряду Молдови, — це чи живий Чаус і чи причетне керівництво України до його викрадення. Відповідь на перше питання йому дав Кулеба. Він предʼявив створений напередодні Telegram-канал "ChausUA Микола Чаус", на якому Чаус у відеоролику розповідає, що він знаходиться поза Україною і його ніхто з Молдови не викрадав.

Вранці 18 травня сам Кулеба на відеобрифінгу підтвердив, що він і Чокой обговорювали історію з Чаусом. При цьому Кулеба підкреслив своєчасність появи відеозапису Чауса. "Знаєте, в кримінальних справах є таке поняття "нововиявлені обставини". І цей відеозапис, безумовно, є нововиявленою обставиною, і вона вимагає додаткового аналізу", — заявив він.

Прокуратура Молдови 17 травня повідомила, що вона вивчає відео з Чаусом, і додала, що "розслідування справи йде повним ходом, а двоє затриманих залишаються під арештом". Гіпотетично є два сценарії подальшого розвитку подій. Перший — що молдавські слідчі сприймуть відеопоказання Чауса як вирішальний доказ того, що ніякого викрадення не було, а Чаус сам все інсценував і заліз в багажник машини чисто з любові до пригод. Другий сценарій — що слідчі побачать в цьому відео вирішальний доказ того, що Чаус дійсно викрадений і вже півтора місяці перебуває в незаконному увʼязненні.

Не будемо гадати, що вирішать у Кишиневі, але наведемо думку київського адвоката Чауса Олександра Вишневого. "У сімʼї Миколи Чауса зроблене ним відеозвернення викликає не менше занепокоєння, ніж його зникнення у квітні 2021 року. Занепокоєння саме з точки зору безпеки його життя і здоровʼя. Насамперед Микола Чаус самостійно не міг створити власний телеграм-канал, оскільки він елементарно не вміє цього робити. Весь цей період ні сімʼя, ні адвокати не знають, де знаходиться Микола Чаус. На наше переконання, ні про яку добровільність його заяв не може бути й мови. Півтора місяці як він знаходиться в ізоляції від сімʼї і адвокатів. Уже цим щодо нього застосовано психологічний тиск, здатний зламати його волю. Текст звернення ним не готувався, видно, що він заздалегідь завчений, — підкреслює адвокат. — Підсумовуючи, вважаємо, що заяви Миколи Олексійовича не є добровільними, були дані під примусом, а ризики загрози його життю і здоровʼю не зменшилися".

Головна загадка

Звичайно, у всій цій історії найбільша загадка — навіщо? Ну навіщо знадобилося викрадати суддю-втікача?

Більш того. Як підкреслив одразу після викрадення Чауса його кишинівський адвокат Юліан Балан, остаточне рішення про відмову або надання Чаусу політичного притулку повинно було бути прийняте 28 квітня. Тобто була висока ймовірність того, що Чаус отримав би остаточну відмову і вже в травні Молдова могла б видати його Україні. Навіщо ж знадобився поспіх?

Ще 8 квітня власну версію висунув журналіст Юрій Бутусов. За його інформацією, від Чауса хотіли домогтися свідчень, що його зникнення з України в 2016-му було організоване Василем Бурбою. Такі свідчення повинні були б дискредитувати Бурбу, який в 2019-му був керівником спецоперації із затримання "вагнерівців", які воювали проти України на Донбасі.

"Виявляється, поспішність викрадення Чауса має пояснення. На жаль, мотив вкрай примітивний. Метою операції є спроба якимось чином встановити причетність до вивезення Чауса за кордон ексначальника ГУР МО Василя Бурбу. Саме зараз, поки не вийшов фільм про "вагнергейт", Офіс Єрмака шукає компромат на керівників проваленої спецоперації із захоплення терористів. Однак привʼязка Бурби до вивезення Чауса буде нелегкою справою. Адже Бурба на той момент працював в ГУР МО, проте аж ніяк не він був у той час керівником. ГУР МО очолював Валерій Кондратюк, чинний начальник Служби зовнішньої розвідки. Загалом, Чаус знаходиться в Україні вже більше чотирьох діб, але, як і раніше, його не предʼявляють громадськості, а ведуть переговори. Мабуть, йде узгодження тексту його показань. Мабуть, Чаус повинен буде сказати, що його ніхто не викрадав, а він сам зробив ще одне правопорушення та незаконно перетнув кордон Молдови в зворотному напрямку", — спрогнозував журналіст.

Утім, за минулий відтоді час плани викрадачів, схоже, змінилися. Зараз головною мішенню став Петро Порошенко. Творці Telegram-каналу "ChausUA Микола Чаус" про це кричать, як уміють. Файл з відеороликом Чауса має назву "Привіт, Петре Олексійовичу!". А текст від імені Чауса, поміщений під роликом, говорить: "Я готовий надати правоохоронним органам всю інформацію про людей, які викрали і утримували мене з 2016 року. Але це дуже (!) впливові люди, і тому я змушений вимагати від наших правоохоронних органів гарантій безпеки".

Коротше кажучи, якщо півтора місяці тому "зізнавальні відеопоказання" Чауса були потрібні, щоб перебити скандал навколо "вагнергейта", то зараз вони потрібні насамперед для того, щоб бити по Порошенку і щоб відвести підозри від себе. Можливо, незабаром Чаус навіть постане перед публікою і зʼявиться до слідчих давати показання, які будуть спрямовані виключно проти Порошенка. Зрозуміло, що ці свідчення матимуть сумнівну юридичну цінність, але для піар-війни Зеленського проти Порошенка згодяться. Офіційний Київ буде гнути лінію Кулеби, що це "нововиявлені обставини, які вимагають аналізу". А інакше не можна. Інакше — світять статті 146, 146-1 та 322 КК.