Сам себе екстрадував. Навіщо Каськіву бігти з Панами до Луценка

Про голову Держагентства України з інвестицій часів "злочинної влади" Владислава Каськіва, який став героєм анекдотів після підписання угоди про будівництво LNG-терміналу з лижним інструктором, вже порядком призабули. Тим більше несподіваним виявилося звістка про його раптову екстрадиції з Панами в Україну.

Про те, що Каськів затриманий в Панамі і його екстрадиція в цілому можлива, стало відомо в серпні 2016-го. З тих пір інформації про колишнього лідера "Пори" було не так вже й багато. Повідомлялося лише, що той заплатив в Панамі заставу в $600 тис., що дозволило йому і далі проживати в цій країні на відносній свободі. І ось тепер Він знову в Україні — і знову на свободі. Причому за значно менш значну суму застави - 160 тис. грн. Пікантності ситуації додає той факт, що Каськів сам попросив панамські влади екстрадувати його в Україну і навіть сам купив собі квиток. Останнє, до речі, підтвердили навіть у прес-службі Генпрокуратури.

Більш того, вже в Києві Каськів надав суду документи про те, що повністю заповнив державі Україна збитків, в яких його підозрюють, а це 7,5 млн грн, які, як вважає слідство, він розтратив, уклавши договори про надання фіктивних рекламних послуг. Як мовиться, на свободу з чистою совістю.

Такий оборот справи прогнозовано викликав у українців загострення почуття "зради", адже один з найбільш одіозних чиновників режиму Януковича дуже недорого відкупився від тюрми в Україні. Тим більше, що звинувачення в розтраті 7,5 млн - це лише один з епізодів бурхливої чиновницької біографії Каськіва. Є ще знаменитий LNG-термінал, є гірськолижний курорт для Олімпіади-2022, є "Повітряний експрес" - проект, вартістю у понад 300 млн грн, і пов'язані з цим підозри в придбанні землі за завищеною вартістю, ну і так далі.

Так що обурення громадськості, яка вимагає крові Каськіва, зрозуміти можна. Але, з іншого боку, Владислав Володимирович може бути для української прокуратури дещо більше корисної фігурою, ніж просто показова жертва на вівтарі боротьби з корупцією. Тим більше, що обставини його добровільної екстрадиції дають підстави вважати, що він готовий йти на угоду з українським правосуддям. Питання лише в тому, що саме він повинен віддати за таке ніжне звернення до нього.

У зв'язку з цим перше, що варто відзначити, - це добровільне бажання Каськіва повернутися в Україну. Мотивом для екс-чиновника в даному випадку навряд чи служила ностальгія по землі предків. Більше схоже на те, що Каськів втік від чогось страшнішого, ніж сумна перспектива опинитися в Лук'янівському СІЗО. І цим страшним може бути американське правосуддя. Останнє, як відомо, серйозно активізувалося в останні дні навколо справи колишнього політконсультанта Партії регіонів Пола Манафорта. Справа ця має всі підстави перерости в серйозний скандал міжнародного масштабу, і Україна в ньому - зовсім не сторонній спостерігач.

Власне, Каськіва вже давно пов'язують з групою "газовиків" в Партії регіонів на чолі з Дмитром Фірташем і Льовочкіним, а вони цілком могли бути тими людьми, які сплачували (або передавали гроші) Манафорту за його політологічну роботу в Україні. Так що бажання Каськіва опинитися в катівнях ГПУ раніше, ніж в застінках ФБР, цілком зрозуміло. Тим більше що українській владі екс-фахівець з інвестицій цілком може згодитися, що ми і спостерігаємо.

Чому ж саме Каськів може відплатити за прихильність, крім 7,5 млн грн, відшкодованих державі у справі про фіктивної реклами, та інших сум з інших справах? І тут знову йдеться про Фірташа і Льовочкіна. Але якщо Дмитро Васильович - вже давно не клієнт українських правоохоронців, і дуже малоймовірно, що в світлі останніх розслідувань ФБР може таким стати, то Сергій Володимирович представляє для ГПУ і Банкової великий інтерес.

Цілком можливо, що Каськів може поділитися зі слідством якоюсь інформацією про діяльність колишнього глави адміністрації Януковича. Однак навряд чи можна чекати якихось одкровень від Каськіва на цей рахунок найближчим часом і в публічній площині. Вийшовши під заставу, екс-глава Держагентства з інвестицій, напевно, знову надовго піде в тінь. Як мінімум до президентських виборів.

Але в цій тіні він буде своєрідним запобіжником від підступів Льовочкіна" та інструментом підкилимного тиску на власника "Інтера". А якщо таке примушування до співпраці не дасть потрібного результату, який перебуває на гачку у ГПУ Каськів може знову нагадати українцям про себе.