Посол Таджикистану Холбобоев: Україні не вистачає реформ і програми боротьби з корупцією

Посол Таджикистану в Україні Файзулло Холбобоев розповів "ДС" про справи Дмитра Фірташа в Таджикистані, перспективи Великого шовкового шляху і коли в Душанбе чекають Петра Порошенка
Фото: Ілля Литвиненко/"ДС"

- Президент Емомалі Рахмон кілька разів відвідував Україну при президентів Віктора Ющенка і Віктора Януковича. Після приходу нової влади в Україні ніяких візитів на найвищому рівні між нашими країнами не було. Чому?

- Відносини між нашими країнами традиційно носять теплий і дружній характер, як правило, вони відрізняються довірою і взаєморозумінням при обговоренні та вирішенні важливих питань. Республіку Таджикистан і Україну зближує збіг та близькість позицій з ключових питань міжнародної політики і безпеки, а також єдиний підхід до участі двох країн у процесі регіональної інтеграції.

З таджицької сторони немає ніяких перешкод для розвитку відносин з Україною. Саме ми практично завжди ініціюємо всі наші зустрічі на всіх рівнях.

- То є причина того, що президент Емомалі Рахмон не приїжджає в Україну не пов'язана з ситуацією в регіоні?

- Думаю, що це не пов'язано з суспільно-політичною ситуацією і тут ніякої політики немає. На рівні глав держав існує якийсь протокол офіційних і робочих візитів. Останній раз президент Таджикистану відвідував Україну в 2012 р. Тепер черга за українським лідером. Відрадно, що під час моєї зустрічі з президентом Петром Порошенком, він виявив бажання відвідати Душанбе з візитом у наступному році. У зв'язку з цим нам необхідно відновити засідання Спільної міжурядової українсько-таджицької комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, щоб підготувати хорошу грунт для зустрічі глав двох держав. З цього питання ми зараз дуже тісно працюємо, сподіваємося, в наступному році візит відбудеться.

Останнім часом спостерігається деяке пожвавлення та активізація роботи уряду в цьому напрямку. На початку жовтня відбулася зустріч п'яти послів республік Центральної Азії з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Це говорить про те, що Кабінет Міністрів узяв курс на розвиток відносин з Центрально-азійським регіоном. Я думаю, це правильний крок, так як останнім часом картина розвитку торгово-економічного співробітництва з країнами Центральної Азії нерадісна, придбала негативну динаміку.

- Дійсно, український уряд частіше звертати свої погляди у бік європейських ринків ...

- На мій погляд, з української сторони, в особі більшості керівників міністерств і відомств, сьогодні проявляється деяка байдужість і невпевненість. Це виражається в їх захопленості євроінтеграцією. Вони досить пасивно і неохоче йдуть на контакт з країнами СНД, зокрема Центральноазіатського регіону. Я вважаю, що Україні не варто забувати давно відбулися старих друзів. Не дарма в народі прийнято говорити: "Старий друг краще нових двох". Сьогодні країни Кавказького і Центральноазіатського регіонів є єдиним альтернативним транзитним шляхом поставок українських товарів по Шовковому шляху в південно-східну Азію.

Як економіст я можу оцінити сьогоднішню ситуацію України трохи в іншому вимірі. Я не проти прагнення України в європейський ринок.

Майбутнє України — це її входження в усі ринки: європейський, центрально-азіатський, східний, близькосхідний і ін. з гарною якістю товарів і виробництвом. Однак до цього потрібно готуватися заздалегідь і переорієнтувати всю економіку.

Навіть якщо сьогодні-завтра Україна стане якимось членом європейського ринку, на мій погляд, нічого не зміниться. Як мінімум сьогодні Україні потрібно 10-15 років, щоб повномасштабно ввійти в європейський ринок. Бо є такі поняття, як стандарти, технічні регламенти та приведення їх у відповідність з європейськими, а також переорієнтація всієї економіки і т. д. Сьогодні вся промисловість і виробництво України функціонують за давно прийнятим вимогам і стандартам, відповідним технічним регламентам країн СНД, Південно-Східної Азії і Близького Сходу. Наприклад, сьогодні багато українських сільськогосподарських товарів поставляється в країни СНД, Центральної Азії, в тому числі і в Таджикистан, а також енерго-, електро - технічне обладнання.

За час своєї роботи в Україні, починаючи з минулого року і по сьогоднішній день, я встиг об'їздити практично всі регіони країни і можу твердо сказати що, її потенціал, навіть без Європи та інших країн, досить великий. В України сьогодні є всі!

Великий індустріальний та агропромисловий потенціал, висококваліфіковані фахівці, науково-дослідна та навчальна база. В принципі, все, що потрібно для розвитку країни, є. На мій погляд, сьогодні Україні не вистачає всього лише бажання та прагнення у проведенні соціально-економічних реформ та напрацювання відповідної програми боротьби з корупцією і т. д.

Дійсно, Україна сьогодні потребує серйозних економічних реформ і структурних перетвореннях. На цьому етапі країні потрібні технократи, щоб, незважаючи ні на що, провести ці реформи і перетворення. Необхідні інституційні перетворення, переорієнтація всього виробництва, промисловості, сільського господарства, створення інститутів ринку. Тобто всю економіку — для того, щоб українська продукція стала популярною не тільки для європейського ринку, але і для ринків інших країн, що відповідає світовим стандартам. Новий Кабінет Міністрів на чолі із Гройсманом вже успішно почав кроки в бік проведення цих реформ, і я думаю, що найближчим часом ми станемо свідками цих перетворень.

- Як розвиваються контакти на рівні Міжурядової таджицько-української комісії з економічного співробітництва?

- На превеликий жаль, з квітня 2013 р. комісія не провела жодного засідання. У зв'язку з цим було б доцільно відновити роботу комісії і вирішити всі проблемні питання. Зі свого боку заявляю про зацікавленість Таджикистану в розвитку співробітництва з Україною у різних сферах і висловлюю впевненість у тому, що засідання Міжурядової комісії, яке пройде в Києві в 2017 р., дасть позитивний імпульс для розширення двосторонніх відносин.

З цього питання ми зустрілися з головою Міжурядової комісії від української сторони — першим заступником прем'єр-міністра України, Міністром економічного розвитку Степаном Кубивым. Обговоривши, ми прийшли до думки, що до проведення комісії у наступному році нам необхідно створити робочу групу з підготовки роботи Міжурядової комісії. Невирішених питань накопичилося дуже багато. Бо сьогоднішній рівень торгово-економічного та соціально-гуманітарної співпраці не відповідають потенціалу обох країн.

- Є над чим працювати?

- Так, наприклад, над розробкою нової дорожньої карти, альтернативного, нового транзитного коридору Великого шовкового шляху. Цей коридор надасть Україні можливість розширити свої торгово-економічні зв'язки з країнами Центральноазіатського регіону, а також Південно-Східної Азії.

- Як проходить цей маршрут?

- Він проходить через Грузію, Азербайджан, Каспій, Туркменістан, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан і далі в Китай. Сьогодні є необхідність побудувати всю логістику цього маршруту.

- Ви вважаєте це перспективним напрямком?

- Будь-яке нове транспортний напрямок — це можливість розширення інфраструктури ринку. Особливо для України в нинішній ситуації. Це нові можливості, нові ринки, що надають унікальні можливості безперервно продовжувати і розвивати торговельно-економічне співробітництво з країнами-партнерами.

- Свого часу Україна досить активно співпрацювала з Таджикистаном в області енергетики, як ідуть справи зараз?

- Переважна частина паливно-енергетичного комплексу Таджикистану працює на обладнанні українського виробництва. Тому, відчуваючи потребу в модернізації та будівництві гідроелектростанцій, ми прагнемо укладати договори з українськими виробниками. Приміром, наша співпраця з ВАТ "Турбоатом" в області гідротурбостроенія бере початок з кінця 1950-х років. "Турбоатом" є основним постачальником гидроэнергооборудования в Таджикистан. До речі, сумарна потужність поставлених заводом турбін — 3,63 млн. кВт, що становить 81,7 % встановленої потужності ГЕС Таджикистану.

- Ого!

- Так, при цьому, Таджикистан — дуже перспективний ринок для українського енергомаш. Зараз активізуються роботи по ремонту існуючих об'єктів і будівництва нової енергетичної інфраструктури. На даний момент в Таджикистані будується три ГЕС, на стадії підготовки ще п'ять. До речі, недалеко від столиці Таджикистану побудують спільний українсько-таджицький нафтопереробний завод. Щорічна потужність підприємства складе 300 тис. т нафти. Фахівців для майбутнього нафтопереробного заводу будуть готувати в Україні. "Укрнефтемаш" виділив для реалізації проекту $14 млн (йому належить 65% акцій). Частка таджицького партнера "ККН-Регар" — $7 млн.

Також досягнуто домовленості щодо поглиблення партнерства в галузі будівництва нових і модернізації існуючих енергетичних об'єктів між української національної зовнішньоекономічної корпорації "Важмашимпекс" та холдинговою компанією "Барки Тоджік", проектування та будівництва ТЕС на базі вугільного родовища "Фон-Ягноб".

Таджикистан зацікавлений у залученні українських інвесторів у свою економіку, створення спільних промислових підприємств, у тому числі по виробництву енергетичного устаткування, видобутку та переробки природних ресурсів і сільськогосподарської продукції, а також участі українського бізнесу в будівництві нових ліній залізниць в Таджикистані.

- Тим не менш, за даними Держстату, двостороння торгівля зменшилася, скоротився експорт українських товарів в Таджикистан. З чим це пов'язано?

- Україна має одну з лідируючих позицій за експортно-імпортними операціями з Таджикистаном, поступаючись Росії та Казахстану. Але справді, за останні п'ять років обсяг товарообігу між нами скоротився в п'ять разів. Якщо у 2010 р. ця цифра склала $200 млн., то в 2015-му товарообіг впав до $40,2 млн.

На наш погляд, на зниження товарообігу між багатьма країнами вплинула суспільно-політична ситуація в Україні за останніх два роки. На сьогодні товарообіг між нашими країнами ще більше знизився з причини того, що транзит товарів з України в Таджикистан повністю припинений із-за обмежень, введених сусідніми країнами. В результаті експорт українських товарів з початку 2016 р. впав на 48%. Тому що такі умови транзиту — це величезні непередбачені транспортні та фінансові ризики з боку постачальників.

- Як знайти вихід з цієї ситуації?

- Вихід завжди є. Необхідно щоб всі інститути, незалежно від рівня (парламент, уряд, міністерства, відомства, бізнес-структури, громадянське суспільство), активізували свою роботу саме в цьому напрямку.

- А пробували використовувати режим вільних економічних зон, щоб оживити товарообіг з українськими підприємствами?

- В цьому напрямку ми обговорюємо можливість створення в Таджикистані підприємства по збірці сільськогосподарських тракторів. У СЕЗ "Сугд" (Согдийская обл.) планують налагодити співпрацю з "Південмашем", який випускає в тому числі, сільгосптехніку. У СЕЗ "Дангара" (Хатлонская обл.) мають намір співпрацювати з Харківським тракторним заводом по налагодженню складання тракторів марки ХТЗ. Але поки завод зазнає фінансові утруднення, тому ми чекаємо, коли економічна ситуація в Україні зміниться на краще.

Взагалі-то створення спільних підприємств — перспективна форма співпраці. Ми зацікавлені в інвестиціях у спорудження об'єктів гідроенергетики, гірничорудної, металургійної промисловості, глибокої переробки алюмінію та бавовни, розробці покладів срібла, мармуру і граніту. Українському бізнесу сьогодні є куди вкладати капітал в Таджикистані. Корисні копалини країни представляють майже всю таблицю Менделєєва, які потребують інвестицій. До того ж у нас дуже привабливі умови для іноземного бізнесу.

- А в чому привабливість?

- Звільнення від податку на прибуток строком від двох до п'яти років залежно від участі в статутному капіталі, "податкові звільнення" та інші привілеї для підприємств, працюючих у ВЕЗ, і т. д.

- З наших олігархів хтось має активи у Вашій країні?

- Наскільки я знаю, раніше (з 2002 р.) в Хатлонском регіоні досить активно працював Дмитро Фірташ. Він інвестував у Вахшский азотно-туковий завод ("Таджиказот"). Це єдине підприємство в Таджикистані, що випускає мінеральні добрива. Також він брав участь у приватизації ЗАТ "Гулистон", де пізніше виявили деякі порушення у приватизації цієї фабрики.

- Ще до революції піднімалося питання про відновлення повітряного сполучення Душанбе—Київ, щось вийшло зробити?

- Для розвитку більш тісного двостороннього співробітництва між нашими країнами важливо відновити авіасполучення, яке діяло до лютого 2013 р. Таджикистан, як і Україна виступає за якнайшвидше відновлення авіасполучення. І було б дуже важливо в 2017 р. все-таки вирішити це питання. Нещодавно підписаний Протокол про відновлення авіасполучення. Згідно йому наша сторона дала дозвіл українським авіаперевізникам на відновлення авіарейсів. З української сторони польоти буде здійснювати авіакомпанія МАУ, яка, власне, і звернулася до нашого Міністерства транспорту з цією ідеєю. Рейси планується виконувати двічі на тиждень — з Києва і Харкова в Душанбе та Худжанд.

Досьє

ПОСОЛ ТАДЖИКИСТАНУ ФАЙЗУЛЛО ХОЛБОБОЕВ

Народився в р. Кулябі Республіки Таджикистан 10 березня 1962 р.

Освіта:1979 р. — Середня школа №4 ім. Леніна р. Куляба; 1988 р. — Московський інститут народного господарства ім. Р. Плеханова; 1996 р. — кандидат економічних наук; володіє російською, перською та англійською мовами.

Кар'єра: 1988-1990 роках — молодший науковий співробітник Інституту економіки академії наук Республіки Таджикистан; 1990-1996 роках — стажер, аспірант Інституту народногосподарського прогнозування Академії наук Російської Федерації; 1996-1997 рр .. — Головний спеціаліст відділу фінансів, Управління економіки виконавчого апарату Президента Республіки Таджикистан; 1997-1999 рр .. — заступник завідуючого відділом економічних реформ та інвестицій Управління економіки Виконавчого апарату Президента Республіки Таджикистан; 1999-2002 рр. — керівник групи реалізації другого проекту технічної допомоги для інституційного побудови IBTA-2 (Світовий Банк); з 1 лютого 2002-го по 31 січня 2006-го — державний радник президента Республіки Таджикистан з питань економічної політики; з 31 січня 2006 р. — Повноважний представник Республіки Таджикистан в Комісії з економічних питань при Економічній раді СНД і постійний представник Республіки Таджикистан в Комісії постійних представників при ІК Євразес; з 10 серпня 2015 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Таджикистан в Україні.

Захоплення: кандидат в майстри спорту з класичної боротьби, гірський туризм, більярд.

Сім'я: одружений, має семеро дітей