Відставка уряду. Чому Шмигаля знову "посадили на валізи"

Наступного тижня очікується відставка уряду. Цю новину повідомили одразу кілька видань. Зокрема, "Українська правда", посилаючись на своїх співрозмовників в оточенні президента Володимира Зеленського, розповіла, що Зеленський "втомився" від прем'єра Дениса Шмигаля, а заміною йому може стати перший віце-прем'єр — міністр економіки Юлія Свириденко. Таку саму перспективу намалював сайт "РБК-Україна". За словами його джерел у владі, щоб провести ротації у Кабміні, навіть зсунули на тиждень розклад роботи Верховної Ради.

Спочатку планувалося, що вона збереться 9-12 липня, але потім засідання перенесли на 16-19 липня. За офіційною версією — через участь спікера Руслана Стефанчука в саміті НАТО у Вашингтоні 9-11 липня, за неофіційною — через необхідність остаточно залагодити кадрові питання. "Західні партнери в цій справі теж можуть мати свою думку, хоч і не вирішальну — адже їм потім працювати з цими новими людьми (або зі старими — але на нових посадах)", — припустило видання.

Відставка відкладається?

Ці повідомлення з'явилися саме тоді, коли до Вашингтона прибув керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Його супроводжували три члени уряду: віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, міністр оборони Рустем Умєров та міністр енергетики Герман Галущенко. У своєму ТГ-каналі Єрмак розповів про зустрічі української делегації з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, міністром оборони США Ллойдом Остіном, радником президента США з нацбезпеки Джейком Салліваном. Крім того, Єрмак мав окрему зустріч із помічником президента США, радником віце-президента США з нацбезпеки Філом Гордоном.

Тобто Єрмак мав можливість обговорити з адміністрацією Джо Байдена зміну українського уряду. Додамо, що "смотрини" у Білому домі Юлії Свириденко відбулися ще у листопаді минулого року, коли Свириденко та Єрмак мали зустрічі з Блінкеном та Салліваном. Тому ймовірна заміна Шмигаля на Свириденка навряд чи була для Вашингтона сюрпризом.

Проте це кадрове рішення, схоже, не отримало схвалення у Вашингтоні. Після повернення української делегації до Києва пішла хвиля чуток про те, що відставка Шмигаля чи то переноситься, чи взагалі скасовується.

У цьому плані відзначився "слуга народу" Федір Веніславський, який був представником Зеленського в Конституційному суді і часто використовується Банковою для озвучення меседжів, які є сумнівними з юридичної точки зору. На цей раз він заявив, що відправити прем'єра у відставку забороняє закон.

Що не так із версією Веніславського

Прямої заборони звільняти прем'єра в жодному законі немає. Тому Веніславський вигадав юридичну конструкцію із двох частин.

Перша частина — це посилання на статтю 115 Конституції, де записано, що відставка прем'єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету міністрів.

Друга частина — це посилання на статтю 10 закону "Про правовий режим військового стану", в якій записано, що в період дії військового стану повноваження Кабінету міністрів не можуть бути припинені.

На думку Веніславського, оскільки припинення повноважень уряду в умовах воєнного стану неможливе, то й відставка прем'єр-міністра Шмигаля теж неможлива. "Юридичних механізмів реалізації такого гіпотетичного сценарію я на даний момент не бачу, без внесення змін до законодавства України", — заявив нардеп в ефірі Радіо Свобода.

Веніславський тут відверто нафантазував. Він чудово знає, що юридичний механізм обійти закон, не вносячи до нього зміни, існує. Більше того, цей механізм уже як мінімум двічі успішно випробували на практиці за участю самого Веніславського.

Механізм простий та суперефективний: Банкова дає команду лояльним нардепам проголосувати, нардепи голосують.

Читаємо статтю 10 закону "Про правовий режим військового стану": "У період дії військового стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів..."

Попри цю статтю, 31 травня 2022 року (в умовах військового стану) парламент ухвалив постанову: "Висловити недовіру Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денисовій Людмилі Леонтіївні, що тягне за собою її звільнення з посади". Веніславський проголосував "за". І цілий місяць Україна залишилася взагалі без омбудсмена. Нового омбудсмена Дмитра Лубінця було призначено Радою лише 1 липня 2022 року.

Потім 13 грудня 2022 року парламент ухвалив закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Веніславський знову проголосував "за". Того ж дня закон був підписаний Зеленським.

Обидва рази ані Веніславський, ані Банкова не згадали, що закон забороняє припиняти повноваження омбудсмена та судів. Тому "роз'яснення" від Веніславського не мають жодного юридичного сенсу. Вони цікаві в іншому плані — як свідчення того, що Банкова, можливо, відклала або взагалі скасувала плани звільнити Шмигаля з посади прем'єра.

Скасування чи відстрочка?

Немає сенсу обговорювати, чого хочуть на Банковій. У будь-якому випадку голосування буде не раніше 16 липня, а на той час настрої Зеленського та Єрмака можуть змінитися. Хоча якщо вони твердо вирішать замінити Шмигаля — значить, так воно і буде.

Однак на це рішення може вплинути думка Вашингтона. І ось тут можливі варіанти.

Один варіант — якщо Білий дім порадить (або вже рекомендував) Банковій узагалі утриматися від зміни Кабінету міністрів до закінчення військового стану. Причина може полягати, наприклад, у побоюваннях, що новий Камбін виявиться менш легітимним. Для західних кредиторів, зокрема приватних, важливо, щоб жодна нова влада в Україні не могла відмовитися від зобов'язань під приводом того, що на угодах стоїть підпис прем'єра, який отримав посаду не цілком законним способом.

Ще одне можливе заперечення — це сумніви щодо доцільності зміни уряду. Напевно, аргументи на кшталт "Зеленський втомився від Шмигаля" виглядають малопереконливими.

"Українська правда" розповіла, що Зеленський хоче від нового прем'єра "якихось креативних рішень та пропозицій". Але в наших реаліях для цього взагалі не треба міняти главу уряду. Якщо Юлія Свириденко має креативні ідеї, вона може поділитися ними з Банковою (наприклад, з профільним заступником Єрмака Ростиславом Шурмою), і якщо Банкова схвалить, то їх буде змушений реалізувати будь-який склад Кабміну.

Інший варіант — у західних партнерів можуть бути заперечення саме щодо Свириденко. Може, їм не сподобалися якісь її ідеї, чи вони хочуть бачити на посаді прем'єра фігуру, більш незалежну від Єрмака. Перший заступник глави фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк назвав трьох інших потенційно можливих кандидатів: віце-прем'єр Михайло Федоров, посол у США Оксана Маркарова та сам Андрій Єрмак. Однак, за словами Железняка, жоден із них "не має жодного шансу чи бажання очолити уряд зараз".

Хто більше заважає

Важливий нюанс цієї історії — хто більше заважає Банковій: особисто прем'єр Шмигаль чи уряд загалом. Повторимо, відставка Шмигаля автоматично спричиняє відставку всього Кабміну. Не виключено, що метою Банкової є перезавантаження Кабміну, а відставка Шмигаля — найпростіший спосіб це організувати.

Справді, щоби відправити Кабмін у відставку, потрібно висловити йому недовіру. Тим самим Україна виставила б себе у поганому світлі на світовій арені. Інша річ — якщо Шмигаль подасть у відставку за власним бажанням. Його звільнять без жодних скандалів, навпаки, подякують за багаторічну роботу. І Єрмак зможе сформувати такий Кабмін, який буде абсолютно лояльним саме йому. За оцінкою Железняка, зараз до умовно самостійних входять прем'єр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко, віце-прем'єр — міністр реінтеграції Ірина Верещук, міністр юстиції Денис Малюська, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Чекати лишилося недовго. Який варіант буде реалізовано, ми дізнаємось, можливо, вже наступного тижня. Ще 29 червня спікер Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону анонсував, що на найближчих засіданнях Ради буде оновлено склад уряду.

"Наше завдання — заповнити уряд. Уряд має професійно працювати, мають бути люди, які відповідають за свої сфери", — наголосив глава парламенту.

Він мав на увазі призначення міністрів замість тих, хто був звільнений раніше. Наразі є шість вакансій міністрів: молоді та спорту; аграрної політики та продовольства; культури та інформаційної політики; у справах ветеранів; інфраструктури; розвитку громад і територій.

І Банкова стоїть перед вибором: обмежитись призначенням шести нових міністрів чи поміняти взагалі весь Кабмін. Якщо наступного тижня буде заповнено всі або деякі вакансії, можна буде припустити, що варіант із відставкою Шмигаля та всього Кабміну відкладено надовго.

Напевно, позитив буде хоча б у тому, що закінчиться період невизначеності. Бо коли прем'єр і весь уряд сидять на валізах, це не сприяє ефективності їхньої роботи.

З іншого боку, жодні кадрові рішення не скасовують того факту, що реальний уряд, як і реальне керівництво парламенту, знаходиться на Банковій. А члени Кабміну та "слуги народу" передусім виконують їхні керівні вказівки та лише у другу чергу просувають якісь власні ініціативи.

Тому чи збережеться нинішній Кабмін, чи з'явиться новий, це нічого принципово не змінить. Але другорядні зміни у кращий чи гірший бік можливі. Цікаво, чи Банкова знайде такі кадрові рішення, які викликали б у народу хоча б обережний оптимізм.