З правом вето. Як МВФ виграв боротьбу за Антикорупційний суд

Закон "Про Вищу антикорупційному суді" прийнятий у другому читанні і в цілому з поправками, що дають міжнародним експертам фактичне право вето при допуску кандидатів до конкурсу
Фото: УНІАН

Друге читання президентського законопроекту "Про Вищу антикорупційному суді почалося 23 травня і затягнулося до 7 червня. До тексту проекту, винесеного на друге читання, депутати внесли 1927 поправок, але проблема полягала не тільки в цьому. Поки парламентарії в сесійній залі вирішували долю численних поправок, всі ці дні паралельно йшли інтенсивні переговори між президентською командою і МВФ за кількома, але дуже принципових моментів майбутнього закону.

Найважче було знайти компроміс з питання про повноваження Громадської ради міжнародних експертів. Відповідно до частини четвертої статті 8 законопроекту ця рада створюється з метою сприяння Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у встановленні відповідності кандидатів у судді ВАС критеріям професійної етики, доброчесності, наявності бездоганної ділової репутації (щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, дотримання стандартів етичної поведінки, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя кандидата його статусу), знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАС.

МВФ спочатку наполягав на тому, що ця рада повинна мати право вето при вирішенні питання про допуск кандидатів у судді ВАС на конкурс. Президентська сторона вказувала, що якщо рада, що складається з осіб, що не є громадянами України, буде грати вирішальну роль при формуванні українського владного органу, то це буде прямим порушенням суверенітету України, а значить, буде суперечити Конституції України. У ході декількох раундів переговорів обговорювалися різні компромісні варіанти, але згоди не було досягнуто. Нарешті, увечері 6 червня, напередодні дня вирішального голосування за проект, відбувся ще один раунд переговорів, на якому все-таки було знайдено "Соломонове рішення".

Суть його полягає у формулюванні нової частини п'ятої статті 8 законопроекту. Попередня формулювання (згідно з текстом проекту, винесеного на друге читання) звучала так: "Якщо Громадська рада міжнародних експертів у своєму мотивованому висновку встановив, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду не відповідає зазначеним у частині четвертій цієї статті критеріям, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді, здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді тільки у випадку, якщо таке рішення підтримане не менш ніж одинадцятьма її членами". Таким чином, негативний висновок міжнародних експертів мала б своїм наслідком лише те, що кандидату для допуску до конкурсу потрібно було б отримати голоси не 9 з 16, а 11 з 16 членів ВККСУ. Не дивно, що МВФ визнав це лазівкою, через яку зможе пробратися на конкурс майже будь-який кандидат, знехтуваний міжнародними експертами, з-за чого роль Громадської ради як відбіркового сита для кандидатів фактично нівелюється.

Нова формулювання говорить: "З ініціативи не менш як трьох членів Громадської ради міжнародних експертів питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій цієї статті, розглядається на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів. Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям приймається більшістю від складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та членів Громадської ради міжнародних експертів, за умови, що за нього проголосувало не менше половини членів Громадської ради міжнародних експертів". Саме ця формулювання увійшла в остаточний текст закону, прийнятий 7 червня.

Щоб зрозуміти, в чому суть компромісу, розглянемо три варіанти. Перший варіант: кандидат отримує негативний висновок більшості міжнародних експертів, загальна кількість яких - шість, тобто кандидат набирає чотири або більше голосів "проти" з шести можливих. Тоді ніяке спільне засідання ВККСУ та Громадської ради його не врятує. Це - явна перемога МВФ. Другий варіант: кандидат отримує негативний висновок рівно половини міжнародних експертів, тобто набирає три голоси "проти" і три голоси "за". Тоді він може пройти на конкурс - для цього йому потрібно на спільному засіданні ВККСУ та Громадської ради отримати ті ж три голоси "за" міжнародних експертів плюс більше половини (9 або 16) голосів членів ВККСУ. Це можна вважати поступкою з боку МВФ. Ну а третій варіант - якщо кандидат отримує позитивний висновок більшості міжнародних експертів, то він і старої, і нової формулюванні проходить на конкурс без скликання спільного засідання ВККСУ та Громадської ради.

Судячи з усього, МВФ розраховує на те, що міжнародні експерти в переважній більшості випадків будуть одностайні або майже одностайні. І у всіх таких випадках, згідно з новою формулюванні ч. 5 ст. 8 закону, Громадська рада буде мати право вето, тобто буде або пропускати або не пропускати кандидатів на конкурс. І тільки в тих рідкісних випадках (звичайно, зовсім виключати їх не можна), коли голоси міжнародних експертів розділяться порівну між "за" і "проти", тоді долю кандидата визначать голоси членів ВККСУ.

Зрозуміло, потім кандидатам ще належить пройти сам конкурс. Його буде проводити ВККСУ вже без участі міжнародних експертів. Для багатьох кандидатів, особливо з числа нинішніх або колишніх суддів, завдання подолати бар'єр міжнародних експертів, напевно, виявиться більш складним випробуванням, ніж власне конкурс, хоча там теж треба буде ще пробитися в число кращих. Відповідно до законопроекту для початку роботи ВАС необхідно, щоб у нього були призначені не менше 35 суддів (у т. ч. не менше 10 суддів Апеляційної палати). А претендентів, які подадуть документи на конкурс, напевно виявиться набагато більше.

Звідки взялося 315 голосів

Ранкове засідання парламенту 7 червня, на якому був прийнятий закон "Про Вищу антикорупційному суді", проходило при особистій участі президента. Петро Порошенко виступив перед депутатами, потім брав участь у нараді з лідерами фракцій, яке скликав у своєму кабінеті спікер Андрій Парубія, а після наради дочекався позитивного голосування і виступив з промовою, в якій заявив, що процедура створення Антикорупційного суду повинна бути завершена ще до кінця нинішнього року.

Може здатися дивним, як президенту вдалося зібрати за свій законопроект 315 голосів. Але особливої таємниці тут немає. Перш за все, на депутатів мають магічну дію слова, які подобаються виборцям. Антикорупційний суд - саме з цього розряду. Тепер 315 парламентарів можуть з повним на те підставою називатися себе батьками (або матерями) ВАС.

Проти спокуси записатися в антикорупціонери не встояла навіть Юлія Тимошенко. Хоча у своєму виступі на засіданні вранці 7 червня вона заявила, що президентський законопроект про ВАС є фейком, але коли справа дійшла до вирішального голосування, віддала за цей проект свій голос. Так само вчинила і більшість її фракції: за закон про ВАС проголосували 14 з 20 представників "Батьківщини".

Майже одностайно підтримали закон члени фракцій БПП (123 з 136), НФ (70 81), "Самопомочі" (22 з 25), груп "Відродження" (21 з 24), "Воля народу" (18 з 19) і позафракційні (43 з 54). Захотіли залишитись у таборі противників закону про ВАС тільки дві фракції: "Оппоблока" і Радикальної партії Олега Ляшка (вони дали лише по два голоси "за"). Свою позицію вони обґрунтовували тим, що ВАС, на їхню думку, "стане інструментом зовнішнього управління Україною". Можна очікувати, що депутати з цих фракцій спробують скасувати закон про ВАС в Конституційному суді. Однак ця спроба, швидше за все, не увінчаються успіхом, оскільки, згідно з прийнятим законом, проводити конкурс на посади антикорупційних суддів і визначати його переможців буде Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а проходження через міжнародних експертів стане лише одним з випробувань для конкурсантів.