З якими меседжами Блінкен приїхав до Києва: експерти дали відповідь

Про це йдеться у доповіді "Після Блінкена: три сценарії українсько-американських відносин", яку представив Український інститут майбутнього, передає "ДС".

Так, на думку експертів, Блінкен мав на меті наступні задачі.

1. Висловити невдоволення політичним керівництвом України через невиконання низки інституційних реформ, які вимагають західні партнери з 2014 року;
2. Продемонструвати солідарність з Україною на тлі військово-політичної ескалації з Росією;
3. Реконсолідувати політичний вплив США на Київ після 4 років правління Трампа та напередодні початку стратегічного діалогу з Москвою.  

1. Візит Блінкена відбувся за тиждень після того, як в Україні відбулися скандальні кадрові зміни у ключових держкорпораціях — НАК "Нафтогаз" та "Укроборонпром".

Ці рішення викликали незадовільну реакцію у США, а Держдепартамент навіть розкритикував їх у своєму Twitter. Вашингтон вже давно вимагає від України проведення низки інституційних та економічних змін, які створять відповідне політичне середовище, що полегшить Вашингтону управління процесами та дасть можливість встановити посилений контроль над керівними елітами у Києві.

Ці зміни містять наступні пункти:

• Посилення у політичній системі України антикорупційних структур, створених за прямої участі США — НАБУ, САП, НАЗК і Антикорупційний суд, через які Вашингтон зможе безпосередньо впливати на внутрішньополітичну ситуацію та керувати частиною еліт;
• Лібералізація національної економіки, послаблення впливу в ній національних олігархічних груп та монополій для створення конкурентного середовища та полегшеного доступу до нього транснаціональних (американських у тому числі) корпорацій;
• Реформа системи правосуддя, щоб зменшити корупційну складову, посилити відповідальність суддів, покращити їхню кваліфікацію та вивести з-під контролю фінансово-олігархічних політичних сил, передавши контроль зовнішнім структурам.

2. Візит державного секретаря США так само невипадково відбувся після військово-політичної ескалації з боку РФ, яка протягом трьох тижнів накопичила близько 150 тисяч військових біля кордону з Україною і погрожувала новим спалахом військових дій з кількох напрямків. Для адміністрації Джо Байдена вкрай важливо продемонструвати підтримку своїм партнерам у Європі й Україні, яка з 2014 року отримує фінансову, політичну, дипломатичну та військову допомогу від США. Якщо таку підтримку не буде продемонстровано, це стане сигналом для суперників Сполучених Штатів на міжнародній арені (Росія, Китай, Туреччина, Іран тощо) активніше кидати виклик Вашингтону.

3. Візит головного дипломата США також мав на меті реанімувати втрачений після 4 років правління Дональда Трампа вплив демократів у Києві. Після турбулентних 2017-2020 років адміністрація Джо Байдена зацікавлена закрити ці неприємні історії та дати відносинам із Києвом свіжий старт. Крім того, Держдепартаменту необхідно відновити пошкоджений за часів Помпео зв'язок з посольством США в Києві, яке опинилися в епіцентрі скандалу з імпічментом проти Трампа, що коштувало посадам двох американських послів. Саме тому, під час візиту Блінкен встиг зустрітися зі співробітниками посольства.

Для Вашингтона важливо відновити свої політичні позиції серед основних українських прозахідних партій. При цьому, у США прагнуть відфільтрувати тих українських політиків, які виступали на боці Дональда Трампа, або допомагали його адвокату Рудольфу Джуліані, проти якого у Сполучених Штатах відкриті кримінальні провадження. У адміністрації Байдена не забули історію з імпічментом, тому не мають повноцінної довіри до українських політиків, а до деяких (Ігор Коломойський, Андрій Єрмак, Олександр Дубінський, Андрій Деркач тощо) мають конкретні претензії і вважають, що вони могли бути залучені до сумнівних схем Рудольфа Джуліані та його бізнес-партнера Лева Парнаса. Партія "Слуга народу" в цьому контексті є для США новою, і вони сприймають її як котел різних політичних впливів, а тому будуть намагатися встановити з нею зв'язок окремо від Офісу Президента й уряду. Невипадково на переговорах з президентом України Ентоні Блінкен говорив саме про початок "шляху до оживлення нашого партнерства", тим самим натякаючи на те, що з цим партнерством щось пішло не так, і потрібен деякий час і певні кроки з обох боків.

Зрештою для адміністрації Байдена важливо продемонструвати свою готовність діяти жорстко та рішуче у співпраці з Києвом і розвіяти ілюзії щодо того, що ця адміністрація буде такою ж лояльною та м'якою, якою була команда Барака Обами. Візит Блінкена показав, що для Сполучених Штатів головне — це результат, і будь-які "бонуси" відтепер будуть лише за конкретні дії України.

Аналізуючи інтерв'ю та коментарі державного секретаря США українським та американським ЗМІ, його прес-конференцію з президентом, опубліковані тези розмов з прем'єр-міністром та міністром закордонних справ, а також заяви Білого Дому, можна виділити кілька важливих меседжів, які привіз із собою Ентоні Блінкен з Вашингтона:

Меседж №1. Україна не отримає ПДЧ у НАТО найближчим часом.

Перед і під час візиту США уникали будь-яких гучних заяв стосовно теми членства України в НАТО, яку в Києві обговорювали на усіх каналах останні три тижні. В інтерв'ю телеканалу ВВС напередодні візиту, Блінкен не став розлого відповідати на питання щодо вступу України до НАТО, обмежившись лише тим, що цей момент "обговорюється".

Під час переговорів з прем'єр-міністром та головою МЗС України, американський дипломат взагалі нічого про Альянс не говорив, а під час прес-конференції з Володимиром Зеленським лише сказав, що вони "обговорили" євроатлантичні плани України. Навіть під час відповідей на питання журналістів жодних заяв від Еентоні Блінкена щодо НАТО не було.

Свою позицію щодо НАТО Блінкен висловив лише в інтерв'ю Олені Фроляк з ICTV, коли на питання журналістки знову відповів загальними тезами про те, що "двері НАТО завжди відкриті". Не став фокусуватися на українському кейсі, а лише нагадав про те, що для вступу в Альянс потрібно пройти чималий шлях у запровадженні стандартів і проведенні реформ, які очевидно Київ ще не здійснив.

Цікаво, що вже після візиту, Білий Дім відредагував свою стенограму про підтримку вступу України в НАТО, вніс туди наступні зміни: прибрав згадку про України, залишивши лише фразу про "відкриті двері" для "усіх, хто буде готовий виконати зобов'язання та взяти на себе відповідальність щодо членства".

Меседж №2. Якщо Україні щось потрібно від США, необхідно виконати конкретні вимоги Вашингтона.

Дуже багато уваги під час візиту США приділили саме внутрішнім перетворенням в Україні та своєму невдоволенню повільним темпом реформ. А під час переговорів із Зеленським державний секретар Блінкен виокремив дві головні загрози, які стоять перед Україною: агресія Росії та "агресія з боку корупції, олігархів й інших, які ставлять свої інтереси вище інтересів українського народу". Причому Блінкен обидві загрози ставить на один рівень і кілька разів закликає Київ до здійснення реформ: зміни системи судочинства, посилення боротьби з корупцією, зміцнення антикорупційних інститутів, послаблення олігархів і подальше запровадження "корпоративного управління" (тут Блінкен згадував кейс "Нафтогазу"). Так само в інтерв'ю телеканалу ICTV, державний секретар наголосив на тому, що заміна керівництва "Нафтогазу" надіслала "дуже поганий сигнал" для зовнішньої аудиторії.

Навіть у меседжах до американської аудиторії у розмові з журналісткою Андреа Мітчелл, Ентоні Блінкен знову навів метафору про "агресію проти України зсередини" і висловив занепокоєння тим, як внутрішня корупція на національному рівні "знищує демократію", показуючи, що для Вашингтона питання боротьби з корупцією в контексті більш широкого протистояння з національним олігархатом є топ-пріоритетом, можливо навіть більшим, аніж стримування Росії.

Державний секретар, очевидно, вимагав від українських політиків реальних результатів, а не лише ухвалення змін на папері. Наприкінці своєї промови з Зеленським, Блінкен наголосив на тому, що "закони дуже важливі, але так само важливою є їхня імплементація". Власне, у цьому проглядається все більша твердість та суворість позиції США щодо України: їх більше не влаштовують ухвалення десятків рішень, які потім блокуються на етапі втілення, їм потрібні конкретні зміни, і під це Сполучені Штати готові дати Києву те, чого він захоче.

Ентоні Блінкен проілюстрував такий підхід, коли відповідав на питання про ймовірність візиту Джо Байдена до України на 30-річчя Незалежності і саміт "Кримської платформи". Державний секрктар не став нічого обіцяти, заявив, що передасть запрошення президенту, але зауважив, що впевненості у візиті наразі немає, в тому числі через "ускладнення у зв'язку з пандемією COVID-19".

Так само у питанні надання Україні додаткової військово-фінансової підтримки, Блінкен не став нічого обіцяти, а в інтерв'ю "Радіо Свобода" Олені Ремовській на пряме питання відповів, що це важливо, але в Пентагоні досі "обговорюється така можливість".

Меседж №3. США зроблять усе, що можуть, щоб допомогти Україні захищатися від Росії, але воювати вона має самостійно, і боротися з внутрішніми ворогами та проводити реформи — так само.

Ще під час передвиборчої кампанії у США Джо Байден дав зрозуміти, що продовжуватиме стратегічний курс США на переорієнтацію на внутрішні проблеми. У зовнішній політиці нова адміністрація вирішила сконцентруватися на глобальному суперництві з Китаєм та розбудові регіональних альянсів, яким Вашингтон хоче передати частину поліцейських функцій, які американці не можуть або не хочуть більше брати на себе. Україна не є пріоритетом зовнішньої політики США, а відтак належить до тих питань, у які США не мають наміру глибоко втручатися, а тому Сполучені Штати постійно наголошують на тому, що Україна отримуватиме підтримку Вашингтона, але має діяти і зміцнюватися самостійно, не чекаючи "кавалерії з-за кордону".

Так в інтерв'ю британському телеканалу ВВС напередодні приїзду в Київ, Ентоні Блінкен заявив, що США "дуже ретельно стежать" за ситуацією на українсько-російському кордоні, визнав, що дійсно — Росія не відвела усі свої війська, але нічого не сказав про додаткову військову підтримку, яку США готові чи мають намір надати Україні. Це попри те, що офіційний Київ кілька разів звертався до США із проханням збільшити військово-фінансову підтримку для протидії російській агресії.

В іншому інтерв'ю, яке Блінкен дав американському телеканалу MSNBC, державний секретар також обговорював питання підтримки України. Але на питання, чи будуть США захищати Київ у разі вторгнення РФ, Ентоні Блінкен ухилився від прямої відповіді та заявив, що його країна, так само як і союзники США у Європі, готова "допомагати Україні захищатися через безпекову співпрацю, радників".

До того ж, у своїх коментарях державний секретар США пояснив, що США готові відповідати (а не наступати) на ворожі дії Росії, лише якщо вони зачіпають безпосередньо американські інтереси. Такі конкретні ворожі дії, за прикладами Блінкена, включають втручання у вибори в США, хакерські атаки та вбивства американських військовослужбовців. Тобто це стосується усіх інших країн, включаючи Україну. Санкції, які США з січня цього року запровадили проти РФ, також у пояснювальній записці Держказначейства США стосуються виключно внутрішньо-американської безпеки, а не України, Донбасу чи Криму.

Державний секретар Ентоні Блінкен навіть згадав про ув'язнення опозиціонера Олексія Навального як про проблемне питання, яке у аналізують та на яке готові реагувати, але симетрично, у межах свого механізму санкцій за порушення прав людини, і не більше.

Що стосується внутрішньої політики України, то Ентоні Блінкен також недвозначно заявляв, що українська влада, звісно, може розраховувати на підтримку США, але лише за умови виконання конкретних вимог, і якщо Київ захоче здійснити необхідні перетворення. Те саме державний секретар сказав і після переговорів з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем

Меседж №4. У США немає наміру воювати з Росією, розвалювати її або скидати Володимира Путіна, їхня ціль — стратегічне стримування та обережний діалог, не більше.

Ще у своєму 8-ми хвилинному спеціальному виступі 15 квітня, коли була реальна загроза військової ескалації між РФ та Україною, президент США Джо Байден заявив, що він не хоче "передбачуваних та стабільних відносин" з Росією. У коментарях британському радіо, державний секретар Блінкен повторив ці слова, і зауважив, що Вашингтон прагне сформувати "передбачувані і стабільні відносини" з Російською Федерацією. До приїзду в Україну, Блінкен з командою брав участь у засіданні міністрів закордонних справ країн "Великої сімки" (G7) у Лондоні. Хоча учасники засудили дії Росії останніх тижнів, вони вирішили не вдаватися до жодних практичних конфронтаційних кроків на цьому напрямку (нові санкції, дипломатичні обмеження або збільшення допомоги Україні).

В інтерв'ю "Радіо Свобода" Ентоні Блінкен відмовився відповідати на запитання, чи відключать Росію від SWIFT у разі нової ескалації. Замість цього, він заявив, що "гіпотетичні рішення обговорювати не бажає", але у Вашингтоні "розглядають усі варіанти". Таким чином, державний секретар дав зрозуміти, що американці занепокоєні поведінкою Росії, засуджують її, готові до обмежених дій, але якщо мова не йде про повномасштабне вторгнення, то йти на таку ж масштабну конфронтацію США першими не будуть, а особливо напередодні потенційного саміту Путіна-Байдена у Європі. Цікаво, що і питання нових антиросійських санкцій поставлене на паузу, і США будуть ним "торгуватися" з Путіним, а тому поки що, за словами Блінкена, у Вашингтоні сподіваються, що "нових санкцій не побачать".

Щодо самої Росії та її геополітики, Ентоні Блінкен чітко заявив, що Вашингтон не має наміру вести діалог з РФ у старих категоріях післявоєнного світу на кшталт "сфери впливу", "зона інтересів" та "геополітичне підбрюшшя". У тому ж інтерв'ю "Радіо Свобода" державний секретар повідомив, що для США такі дискусії неприйнятні, але вони хочуть вийти на якийсь притомний компроміс, але так, щоб це не виглядало як Realpolitik моделі XX століття. Окрім цього, за словами Блінкена, для них "червона лінія" у дискусіях з Володимиром Путіним — це "територіальна цілісність, демократія та суверенітет України", тобто недопущення повномасштабного вторгнення та розділення країни в результаті окупації нових територій. Усе інше, можна припустити, буде предметом розмови. Про те, що адміністрація Джо Байдена може в теорії піти на політичний компроміс з Росією щодо конфлікту в Україні, Ентоні Блінкен заявив і під час інтерв'ю з телеканалом ICTV, коли висловив сподівання, що частиною передбачуваних і стабільних відносин з РФ стане їхня "більш реалістична та глибока співпраця з Україною щодо завершення окупації, відновлення суверенітету й територіальної цілісності України та відновленню контролю над кордоном".

Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен 6 травня відвідав Україну з офіційним візитом. Під час зустрічі Блінкена з президентом Володимиром Зеленським йшлося, зокрема, про антикорупційні реформи.

Блінкен зазначив, що боротьба з корупцією є одним з найважливіших завдань для українського народу і вирішальною для поліпшення його життя: від послуг, на які народ покладається до можливостей, якими він користується.

Як повідомляла "ДС", за результатами візиту Ентоні Блінкена до Києва заступниця речника Держдепартаменту США Джалін Портер заявила, що Штати підтверджують підтримку України на тлі російської агресії та готові посилювати партнерство у сфері безпеки й оборони.