З 16 липня мовою вебресурсів та користувацьких інтерфейсів має бути українська, — Кремінь

Про це йдеться у повідомленні Офісу уповноваженого із захисту державної мови, передає "ДС".

Відтак, з 16 липня: 

• будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути "локалізований" для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;
• усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube, Viber, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, зокрема інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

"Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням", — сказав мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

За його словами, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності. 

"Це своєю чергою означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації", — зауважив Кремінь.

Також з 16 липня мовний омбудсмен матиме змогу штрафувати посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб.

Розмір штрафу — від 3 400 до 7 500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення — від 7 500 до 11 900 грн.

Як писала "ДС", Тарас Кремінь опублікував рекомендований список імен видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, які можна використати у географічних назвах та об’єктах топоніміки.