• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

РС-80 з самонаведенням. Що за диво-ракету покаже на виставці зброї завод "Артем"

Традиційно перед відкриттям щорічної жовтневої збройової виставки "Зброя та безпека" наша військова промисловість поспішає викотити відразу цілу купу новинок

Некеровані авіаційні ракети РС-80 "Оскол"/ДАХК "Артем", "Укроборонпром"
Некеровані авіаційні ракети РС-80 "Оскол"/ДАХК "Артем", "Укроборонпром"
Реклама на dsnews.ua

Однак за старою українською традицією тільки вкрай невелика частина з них доходить до озброєння армії, а велика частина являє собою проєкти з серії "тому що можемо" або "я тебе зліпила з того, що було".

Однією з родзинок виставки, судячи з інформації від ДК "Укроборонпром", буде нова модифікація 80-мм некерованих авіаційних снарядів РС-80 "Оскол" з радіолокаційною головкою самонаведення.

Варто сказати, що в 2018 р. на озброєння були прийняті некеровані авіаційні ракети РС-80 "Оскол" з кумулятивно-осколковою бойовою частиною і РС-80ГММ з габаритно-масовим еквівалентом бойової частини, які розроблені і випускаються ДАХК "Артем". Власне кажучи, це по суті вітчизняний клон радянської ракети С-8, розробленої ще наприкінці 1960-х.

При масі кумулятивно-осколкової бойової частини в 5 кг наші конструктори забезпечили бронепробиття в 400 мм гомогенної броні на дальності пуску в 1300-4000 м. При цьому варто відзначити, що аналог перевершив оригінал — так, на радянських С-8 встановлена бойова частина всього в 3,6 кг.

Необхідність освоєння серійного випуску ракет була пов'язана з тим, що в ході активних бойових дій на Донбасі в 2014 р. саме ракети С-8 стали основним озброєнням української авіації і використовувалися в досить великих кількостях.

Тоді ж почалися експерименти по розширенню діапазону застосування ракет — адже тільки при виробництві великих партій можна було б зменшити їх собівартість. В авіації стали експериментувати з машинами, де спочатку можливості застосування блоків для пуску С-8 не були передбачені виробником. Яскравий приклад: озброєний варіант легкого вертольота Мі-2 — Мі-2МСБ. Конструктори ПАТ "Мотор Січ" внесли цілий ряд змін в початкову конструкцію, встановивши комплект несучих ферм балкових тримачів, блоки Б8В8МСБ, кожен на вісім ракет типу С-8, пусковий пристрій, здатний стріляти в режимах по дві, чотири і вісім ракет одночасно. Додатково в кабіні встановлено авіаційний приціл.

Були спроби створення наземної платформи — на кілька легких артилерійських тягачів МТЛБ були поставлені блоки для пуску таких ракет, зняті з бойових вертольотів. Некеровані ракети ввели до складу озброєння перспективного наземного безпілотного БТР "Фантом-2".

Реклама на dsnews.ua

Мало того, пробували їх застосовувати навіть на морі — так, дві установки для пуску знаходяться на озброєнні десантно-штурмових катерів класу "Кентавр" (проект 58181).

Однак варто сказати, що всі ці експерименти не зовсім задовольнили військових. Так, ерзац-РСЗВ на базі МТЛБ після досить нетривалої експлуатації в одній з десантно-штурмових бригад були розібрані. Та й "Кентаври" поки не введені до складу флоту.

По всій видимості, саме з таким станом речей і пов'язана спроба "Артема" продати збройним силам ще одну модифікацію своєї ракети. Правда, згадка радіолокаційної головки самонаведення виглядає дещо дивною. Мало того, що навіть в Російській Федерації, яка понині є найбільшим виробником ракет цього типу, нічого подібного немає, так ще і радіолокаційна головка самонаведення застосовується виключно на керованій зброї — перш за все на протикорабельних ракетах і ракетах класу "повітря-повітря".

Сама радіолокаційна система наведення на ціль передбачає наявність радіолокаційної станції (РЛС). Як правило, принцип застосування таких ракет наступний: льотчик виявляє ціль за допомогою бортової РЛС (або по командам з наземного пункту управління), переводить РЛС в режим автоматичного супроводу цілі спрямованим радіопромінем і при досягненні дозволеної для атаки дистанції робить пуск. Увійшовши в радіопромінь, ракета утримується в його равносигнальній зоні, а відхилення парируються кермами.

Якщо таке змогли реалізувати на ракеті РС-80, то це серйозний прорив, і таку ракету вже складно називати некерованою. Однак тут виникає цілий ряд питань — перш за все, з якого носія збираються застосовувати таку зброю? По суті, нині єдиним носієм є озброєний варіант Мі-8 (Мі-24 з-за проблем з лопатями сьогодні стоять на землі), літаки варто розглядати у вкрай обмеженій перспективі — адже до 2035 р. радянські машини в тій чи іншій мірі будуть замінені на західні зразки.

Друге велике питання — ціна такої зброї? Адже некеровані С-8 замислювалися і проводилися як дешева зброя для роботи по майданних цілях. При установці ж головки самонаведення їх ціна відразу виросте, умовно кажучи, в кілька разів. І залп з двох блоків Б-8В20А в 40 ракет обійдеться в чималі гроші.

    Реклама на dsnews.ua