Різдвяна війна. Як далеко може зайти наступ "гібридів" (КАРТА)

Мало того, цілком реальними стають ретельно розганяються в ОРДЛО чутки про можливе настання "до кордонів Луганської та Донецької областей".

Природно, що сил для потужного наступу у "народних міліцій" немає і бути не може. Охочих воювати за ідеали "Новоросії" з кожним днем стає все менше, а ідейні поступово сточуються в горнилі позиційної війни - щодня приходять розрізнені відомості про загиблих бойовиків, які мали досвід війни з літа 2014 року, а то і з банд Стрєлкова-Гиркина в Слов'янську.

Укомплектованість "армійських бригад" на фронт становить 50-60%, і це ні для кого не секрет ні для нашої розвідки, ні для населення окупованих територій. Єдине, чого бракує - так це завезених залізницею боєприпасів радянського виробництва, більшість з яких в Росії призначалися для утилізації.

Локальне загострення буквально на одній ділянці - ось реальні можливості обох "армій", причому без захоплення Маріуполя або Волновахи - це явно не по зубах, а з метою контролю над яким-небуть хутором ще залишається нейтральній зоні. Та й то - напрямків для такого удару на всю протяжність фронту буквально два.

І тут щосили починає впливати географічний фактор, а саме наявність відразу двох водних перешкод - річок Кальміус і Сіверський Донець. І хоча по глибині і ширині їм далеко до Дніпра, однак переправа важкої техніки і більш або менш значущих підрозділів можлива тільки по мостах - більшість з яких підірвані влітку 2014 р. Варіант форсування річки навіть не розглядається через занадто великого рівня втрат особового складу і техніки як безпосередньо під час переправи, так і на підходах - так як всі можливі броди щедро заміновані з одного і з іншого боку, причому карт мінних полів "в природі не існує.

Тому можна говорити про те, що наступ бойовиків можливо тільки в районі Троїцьке-Луганське (на Светлодарской дузі) з можливим вогневим контролем Луганської ТЕС та в районі Мар'їнка-Оленівка. Останній напрям постійно перебуває в полі зору російського командування і, по всій видимості, існують якісь реальні плани, засновані на сумною для бойовиків спроби наступу на Мар'їнку в червні 2015 р.

Варіанти наступу на інших напрямках - в тому числі, наприклад, під Маріуполем, навряд чи варто розглядати серйозно, так як немає ніяких реальних підстав для можливості розвитку наступу.

Адже нашими військовими реально створено три лінії оборони, і завданням противника стане їх прорив і вийти на оперативний простір принаймні на трьох напрямках, інакше загальний наступ не має сенсу і може бути легко куповані як підтягуванням резервів з другої і третьої ліній, так і перекиданням підрозділів з інших напрямків (благо розмір театру бойових дій вкрай обмежений).

Крім того, цілком очевидно, що для можливого настання бойовики повинні створити окрім ударних кулаков ще й перевагу в силах і засобах як мінімум в два рази, що на практиці може означати збільшення угруповання на окупованих територіях в три (!) рази, що при нинішньому стані інфраструктури зробити в короткий час - завдання майже нездійсненне.

У разі, звичайно, якщо під личиною "армії ЛДНР" будуть виступати російські підрозділи, сконцентровані на нашій кордоні Ростовської області і далі, то такий сценарій цілком реальний, хоча й пов'язаний з величезними втратами, особливо на початковому етапі прориву двох ліній оборони. Адже не секрет, що прифронтові території щедро заміновані, пристріляні й у Генштабу в запасі є кілька планів розвитку ситуації, у тому числі і контрнаступательного характеру з оголошенням військового стану та чергової хвилі мобілізації.