Росія зламалася? Коли кінець Путіну
Кремлівська телепропаганда почала генерувати поразницькі настрої. Поки що — у вигляді гніву щодо вищого військового командування РФ
Поразки виявилися гучнішими за перемоги. Втеча російських військ з Лиману на Донеччині затьмарила пропагандистський ефект від фейкових референдумів. Причому український наступ триває, і не лише на східному фронті, а й на південному. Як спрогнозував 3 жовтня Френсіс Фукуяма, "найближчими днями відбудеться набагато більший російський колапс".
"Зламали наратив Кремля"
Ще місяць тому поразницькі настрої у Росії, а особливо у російському телевізорі, були неможливі. Але український наступ на сході Харківщини і тепер на півночі Донеччини змусив кремлівську пропаганду перейти від стадії заперечення до стадії гніву.
Почалося все з того, що 1 жовтня голова Чечні Рамзан Кадиров і за ним господар ПВК "Вагнер" Євген Пригожин розкритикували командування російських військ. Зокрема, Кадиров пов'язав катастрофу в Лимані з діями командувача Центрального військового округу РФ генерала-полковника Олександра Лапіна.
Заяви Кадирова та Пригожина розбурхали російський інформаційний простір. Як зазначає американський Інститут вивчення війни (ISW), "разом вони зламали наратив Кремля, який намагався пом'якшити удар поразки в Лимані. Але ток-шоу на федеральних каналах негайно підхопили заяви Кадирова та Пригожина, що спонукало коментаторів у прямому ефірі посилити критику вищого військового командування".
Депутат держдуми від партії "Єдина Росія", колишній заступник командувача військ Південного військового округу Андрій Гурулєв у прямому ефірі почав звинувачувати найвище військове командування РФ у поразці в Лимані. "Проблема вся на Фрунзенській набережній [там розташовані російські міноборони та генштаб], де досі не розуміють, не володіють обстановкою, — заявив депутат-генерал. — Поки в генштабі не з'явиться щось зовсім інше, то нічого не зміниться. Решта — наслідок політики, що проводиться звідти".
Один із головних кремлівських пропагандистів Володимир Соловйов перепостив у своєму ТГ-каналі прогноз придворного політолога Дмитра Євстаф'єва. "Над країною нависло тривожне очікування давно назрілих і перезрілих рішень. Як не хотілося б навіть не "деяким", але багатьом, після вчорашнього публічного з'ясування стосунків, коли "сміття" було — вперше за багато років — вимітене з-під товстого елітного номенклатурного "килима", продовжувати далі вдавати, що все нормально, все йде за планом, не можна. Важкі рішення неминучі", — пророкує Євстаф'єв. Під сміттям він розуміє саме керівництво російського генштабу. "Вимітене з-під килима сміття — лише сміття… Його треба просто прибрати у відро для сміття… Дамо верховному головнокомандувачу час на обмірковування і прийняття рішень".
Інша кремлівська пропагандистка Маргарита Сімоньян розродилася заявою про те, що вона служить народу, а не "якимось генералам, яких я знаю чи не знаю, що приймають рішення, які можуть нашкодити моїй країні та моєму народу. Через те, що вони приймають ці рішення, я не виправдовуватиму їх". Схоже, рішення списати всю провину на генералів у Кремлі вже ухвалено.
Наступний – Путін?
Впадає в око вражаюча відмінність від нашої ситуації. У перші п'ять місяців великої війни наші війська кілька разів змушені були відступати. Але жодного разу ніхто з наших публічних діячів (чиновників, депутатів, журналістів, політологів) не звинувачував наше військове командування. І не тому, що було таке табу, а просто тому, що всі розуміли: сіяти недовіру до свого військового керівництва означає деморалізувати народ і армію, допомагати ворогові.
Тим не менш, у Росії зараз у всіх на очах роблять із генералів цапів-відбувайлів. І це чудово. Якщо публічні діячі по телевізору та в соцмережах звинувачують військове керівництво у некомпетентності, причому звинувачують прямо під час мобілізації, це може лише посилити недовіру військових на фронті до свого вищого командування. І це стане додатковим стимулом бігти з поля бою чи здаватись у полон.
Але припустимо, Путін зараз офіційно змінить командувача ЦВО, керівництво генштабу та міноборони. Багато джерел, включаючи той же ISW, стверджують, що насправді саме Путін ухвалює оперативні військові рішення на фронті. Зокрема, саме він відповідальний за рішення тримати Лиман за всяку ціну, яке обернулося величезними втратами у вигляді вбитих та полонених. Давно повідомлялося, що начальник генштабу Валерій Герасимов та міністр оборони Сергій Шойгу впали в немилість та зберігають свої посади лише номінально. І якщо зараз Путін відправить їх у відставку та замінить якимись іншими діячами, то наступним у черзі на роль цапа-відбувайла виявиться вже він сам. Бо це він верховний головнокомандувач, і він вирішує, кому довірити керівництво генштабом та міноборони. Якщо російські війська знову втечуть, то списати провину на когось ще, окрім самого Путіна, буде важко.
Антипутинський діяч Павло Басанець поділився інформацією про те, що Путіну "в ультимативній формі запропонували добровільно-примусово піти у відставку". За його словами, Путін має погодитися на фейкову смерть (через хворобу) та похорон двійника.
Ймовірно, автори цього вкиду кваплять події. Але важливіше інше: Путін в очах російської верхівки дедалі більше асоціюється не з успіхами, а з провалами. Зокрема провалився розрахунок на капітуляцію Києва, як і на швидкий розвал антиросійської коаліції. До того ж, дуже ефектно провалився газовий шантаж Європи. Як наслідок, Росія перетворюється на об'єкт світової політики. І Путін змушений лякати ядерною зброєю, щоб залишитися суб'єктом, але навіть на ці його погрози на Заході вже дедалі менше звертають увагу.
Усередині країни теж провал. Мобілізація стала не тільки дестабілізуючим фактором, а й деморалізуючим, бо перетворилася на наочний доказ провалів на фронті. Тема можливої поразки у війні ще місяць тому була немислимою — а зараз вона вже на стадії гніву і йде далі.
Стадія торгу
Перехід до стадії торгу чуйно вловила ще одна кремлівська пропагандистка Ольга Скабеєва разом зі своїм чоловіком, депутатом держдуми від партії "Єдина Росія" Євгеном Поповим. У своєму ТГ-каналі Скабеєва перепостила звернення свого чоловіка до росіян. "Війна закінчиться рано чи пізно. Краще рано. Путін не випадково артикулює готовність Росії до переговорів. І нам із вами треба подумати, як жити далі", — заявив Попов. Також він обіцяє росіянам розквіт приватного підприємництва та інші радощі: "Повне і всеосяжне скасування перевірок… Податкові канікули… Безкоштовна земля в оренду для промисловості… І ще. Щоб розвиватися в нових умовах, нам доведеться після закінчення бойових дій послабити гайки "воєнного часу". Повернути справжню свободу зборів, слова, силу незалежним профспілкам. І головне — реформувати судову гілку влади, поховавши назавжди телефонне право та паличну систему".
Схоже, путінський режим вже починає торги із суспільством, бо відчуває ослаблення своєї підтримки. Росіяни раділи його авантюрам, доки вони були успішними. Але зараз авантюри виявилися провальними. Росіяни не можуть звинуватити себе в цьому — тому у своїх пошуках винного вони можуть звернути свої погляди на Путіна. І тоді суспільний запит про видалення господаря Кремля може реалізуватись.
Загалом Кремль дедалі більше демонструє схильність до хаотичних рухів. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 3 жовтня не зміг відповісти на запитання, якими є межі новоприєднаних територій. "Херсон та Запоріжжя — щодо кордонів ми продовжимо радитися з населенням", — сказав він, не уточнивши, в якій формі Кремль має намір отримати таку "пораду". Не виключено, що Путін намагається винести питання про кордони на можливі майбутні торги, хоча сенсу в цьому немає. Попереду і на Кремль, і на всіх росіян чекають стадії депресії та прийняття своєї поразки. Хоча, звісно, Путін до цього може не дожити.