Кремль приготувався до масштабної війни

Непомітно для нас світ упевнено увійшов у період глобальної турбулентності. Наскрізь проіржавіла система міжнародних відносин, убогість якої регулярно підкреслюється безсиллям ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, концептуальний криза ЄС, передвиборна гонка в США — всі ці фактори створюють ідеальний простір для геополітичних авантюристів і реваншистів всіх мастей. Кремль стоїть в цьому списку на першому місці. Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння констатує готовність РФ перейти в широкомасштабний наступ на Україну з використанням усіх можливих сил та засобів.

Провал "гібридних" планів Росії з розвалу та "переформатування" України разом з прискореним ускладненням соціально-економічної обстановки в Росії змушують Путіна діяти імпульсивно і непередбачувано. Більше того, час повної свободи дій для Кремля жорстко обмежена: після виходу на міжнародну арену нової адміністрації США Москві доведеться рахуватися з намірами нового господаря (або господині Білого дому відновити позиції Сполучених Штатів на світовій сцені, в тому числі на пострадянському просторі. Фактично, "вікно можливостей" для реваншу Путіна закриється приблизно в середині 2017 р. Саме ці 10-12 місяців залишаються у Путіна, щоб відігратися за два з половиною роки провалів і невдач і забезпечити консервацію свого режиму в Росії на невизначений період.

Руки у нього зараз розв'язані: ні США, ні ЄС, ні НАТО на сьогоднішній день не готові відкрито виступити проти Росії. Якщо Кремль спробує почати нове (в тому числі широкомасштабне) наступ на українському напрямку, швидше за все, Захід обмежиться дипломатичними заявами та пролонгацією вже існуючих санкцій. Посилення санкцій малоймовірно, передача летального озброєння Україні за нинішньої адміністрації США неможлива.

Остання істерика в Криму з приводу "української ДРГ", заяви Путіна про те, що "Україна перейшла до практики терору" і його відмову зустрічатися в нормандському форматі 5 вересня в Китаї на полях саміту Великої двадцятки говорять про те, що ситуація підходить до кульмінації. Причому з боку Росії все готове до ведення інтенсивних бойових дій із залученням регулярних частин ЗС РФ. Розпочати повномасштабний наступ проти України Москва може без додаткової підготовки, використовуючи як привід будь другорядну подія (зразок замаху на Теслярського або фейкових "українських терористів-диверсантів" у Криму).

Крім того, Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) прогнозує одночасне використання Росією інших "гібридних" інструментів: дестабілізацію внутрішньополітичних процесів (через активізацію проросійських політсил), соціально-економічної сфери, проведення інформаційно-психологічних операцій, задіяння енергетичної сфери, цілеспрямованих дипломатичний кроків, активізації діяльності російських спецслужб в Україні. Головна мета цих дій — максимальне внутрішнє ослаблення України з подальшим нанесенням їй стратегічного поразки.

ЦДАКР констатує, що станом на середину серпня Росія створила на українському кордоні три потужні угруповання військ, які мають виражений наступальний характер.

Зокрема, на північному напрямку (Чернігів, Київ) у 2015 р. відновлена 1 гвардійська танкова армія (Московська область, п. Баковка) у складі: 4 танкова дивізія (Наро-Фомінськ), 2 мотострілецька дивізія (Калининец), п'ять окремих бригад — 6 танкова (Муліно), 27 мотострілецька (Мосрентген), 96 розвідувальна (Нижній Новгород), 112 ракетна (Шуя), 60 управління (п. Баковка). На озброєнні цього угруповання знаходиться (приблизні дані): 450 танків, 520 бойових броньованих машин, 264 артилерійських систем, 12 ПУ ОТРК "Іскандер-М". Додатково у складі 1 танкової армії почалося розгортання 144 мотострілецької дивізії (Єльня), також планується посилити 2 дивізію і 4 танкові дивізії, в результаті кількість танків та інших озброєнь у 1-ї танкової армії значно збільшиться.

За останній рік кардинально посилена 20 загальновійськова армія (Воронеж). В її складі було відновлено (після розформування у 2009 р.) 10 гвардійська танкова дивізія (Богучар). Передислокована з Нижнього Новгорода в Богучар 9 окрема мотострілецька бригада. Передислокована з Самари в Валуйки і Солоти 23 окрема мотострілецька бригада. Передислокована з Єкатеринбурга в Клинці і Займище 28 окрема мотострілецька бригада. У складі 20 армії також знаходиться 448 ракетна бригада на ТРК "Точка-У" (Курськ) та 288 артилерійська бригада (Муліно). На озброєнні цього угруповання знаходиться (приблизні дані): 310 танків, 480 ББМ, 270 артилерійських систем, 12 пускових установок тактичних ракет "Точка-У".

У Ростовській області сформована система управління окупаційним контингентом на території ОРДЛО на базі Центру територіальних військ (Новочеркаськ). Фактично мова йде про формування нової загальновійськової армії ЗС РФ у складі 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) армійських корпусів, а також 150-ї мотострілецької дивізії (Новочеркаськ). Планується подальше нарощування складу цієї армії. Чисельність 1АК — 20 тис., 2АК — 15 тис. військовослужбовців. Загальна чисельність танків — близько 480, броньованих машин — близько 950, артсистем — близько 760.

Зараз всі військові формування на окупованій частині Донецької та Луганської областей є регулярними з'єднаннями і частинами ЗС РФ, в яких проходять службу за контрактом різні категорії військовослужбовців, в тому числі і колаборанти з числа громадян України. Українські громадяни проходять службу у ЗС РФ на основі указу президента РФ "ПРО внесення змін до положення про порядок проходження військової служби", підписаного в січні 2015 р. Цим указом було дозволено служити у ЗС РФ на контрактній основі будь-якому іноземцю, який володіє російською мовою і раніше не порушував закон.

Таким чином, в даний час Росія створила на українському кордоні три потужні угруповання військ, які можуть негайно перейти в наступ з метою нанесення стратегічного поразки Україні. Одним з можливих сценаріїв може бути нанесення удару на Київ з одночасним охопленням з двох напрямків і оточенням основного угруповання українських військ, задіяних в бойових діях на Донбасі. Допоміжні удари ЗС РФ може завдати з Криму (головним чином з використанням авіації і флоту) і Придністров'я (де розміщена група російських військ).

Що стосується часу, коли Путін може віддати наказ про наступ на Україну, ЦДАКР виділяє кілька ймовірних дат:

— 24 серпня — День незалежності України, який завжди дратував Кремль, демонструючи, що Україна відбулася й існує, незважаючи на зусилля Росії.

— 5 вересня — у цей день випадково чи ні одночасно розпочинаються навчання "Кавказ-2016" і саміт Великої двадцятки. ЦДАКР вважає, що "Кавказ-2016" може трансформуватися у військову операцію проти України і стати початком війни високої інтенсивності.

— 18 вересня — парламентські вибори в РФ, коли Кремлю потрібно буде консолідувати електорат навколо "великих ідей Путіна", і перемога над Україною може стати найбільш ефективним інструментом для цього. Як вважають у ЦДАКР, саме період між 5 і 18 вересня є найбільш небезпечним.

Михайло Самусь - заступник директора ЦДАКР