Росія змінює головний комунікаційний наратив війни
З листопада 2023 року головний наратив РФ зводився до тези, що миролюбна Росія хоче переговорів і миру, а "маріонеткова" Україна під впливом злобного Заходу не хоче миру
Останніми тижнями, з великою долею імовірності ми можемо говорити про зміну (точніше, розширення) цього наративу.
Все почалося з сутички туарегів з офіційними військами в Малі, після чого туареги зробили фото з українськими прапорами. З цього моменту росіяни почали просувати на різні аудиторії і з різними посилами меседж про Україну як країну, що підтримує тероризм та ІДіЛ. В новинному ланцюжку щодо тероризму стоять і публікаціі про прихильника України, що хотів вбити Трампа, і зливи в турецькій пресі інформації про те, що Україна веде переговори з певними терористичними організаціями. Паралельно російський МЗС розповсюдило доповідь, де "задокументувало" більше ста "терористичних операцій", які нібито провела Україна.
Сьогодні російські ЗМІ, з посиланням на джерела в сирійській розвідці звинувачують Україну, яка спільно з США навчає терористів поводженню з БПЛА для ведення війни на території Сирії.
Всі ці історії складаються в певний комунікаційний пазл, який, з великою долею імовірності, можна трактувати, як спробу змінити головну комунікаційну рамку росіян.
Відразу хочу наголосити:, йдеться тут не тільки про те, щоб не допустити розширення дальності Атакмсів. Це значно щирший посил, який може почати жити "самостійним життям", простіше кажучи, самовідтворюватися, через 3-4 місяці після запуску цієї кампанії. Тобто наприкінці цього — на початку наступного року він може вийти на "проєктну потужність". Але тільки за однієї умови: якщо не включитися в те, щоб максимально розвалювати цей міф вже зараз.
З того, що я розумію, терористичний трек має доповнювати трек миролюбний. І має зводитися до того, що миролюбна Росія хоче переговорів і миру, тоді як Україна стає головною країною по навчанню терористів в світі (для певних країн буде просуватися ідея, що це робиться за допомогою і на замовлення Заходу, а на Заході це буде подаватися, як самостійна ініціатива України).
Ця історія, між іншим, є з одного боку, частиною дещо підзабутоі кампанії про продаж західної зброї терористам, а з іншої — пояснюватиме росіянам навіщо вести цю війну і збільшувати чисельність армії ще майже на 200 тисяч людей.
Одним словом — це все виглядає, як серйозний інформаційний виклик, який передбачає комплексний підхід до його вирішення. Не спорадичні заяви, а справжню проактивну контркампанію.
