Росія хоче анексувати частину України, але не поспішає: аналітики розповіли, що заважає Путіну

Український інститут майбутнього (UAF) у своєму матеріалі "Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (30.05-03.06)" проаналізував, чому дати анексії цих територій постійно переносяться, передає "ДС".

"Минулого тижня прозвучало кілька заяв від різних посадових осіб РФ, які свідчать про підготовку до анексії окупованих територій. Стратегічною метою російського керівництва залишається відновлення у певному вигляді Радянського Союзу. Цієї мети прагнули досягти до кінця 2022 року, прив’язавши дату до 100-річчя утворення СРСР та 70-річчя Володимира Путіна. Загальна мета залишається, проте форми і терміни її досягнення можуть змінюватися залежно від обстановки на україно-російському фронті та ряду інших факторів", — йдеться у матеріалі.

В UAF підкреслили, що окупаційні війська проводять підготовку захоплених територій до анексії, про що свідчать наступні процеси:

• Запровадження прискореної процедури надання громадянства РФ мешканцям окупованих територій. Дію указу Путіна, який раніше стосувався лише мешканців Донецької та Луганської областей, поширено на Запорізьку і Луганську область. Причому іде форсування темпів видачі паспортів;
• Прискорене запровадження обігу російського рубля та підготовка до повної заборони української гривні на окупованих територіях;
• Запровадження інформаційної цензури: відключення українських телевізійних каналів та провайдерів Інтернету і їх заміна російськими каналами комунікації;
• Призначення так званих "місцевих адміністрацій" з числа колаборантів і формування маріонеткових органів управління;
• Роздача гуманітарної допомоги, оформлення російських пенсій та початок робіт по відбудові інфраструктури повинні за задумом окупантів сформувати лояльність населення;
• Будівництво російськими військами фортифікаційних споруд по лінії зіткнення. Вони планують обороняти захоплені території.

Проте, пишуть аналітики, дати анексії окупованих територій постійно переносяться. Це, на їхню думку, пов’язано із кількома факторами.

• Російські війська не змогли вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей у зв’язку з ефективним спротивом українських підрозділів;
• Анексія територій позбавляє російську владу дипломатичного маневру. У разі оголошення захоплених районів територією Російської Федерації атака на них з боку українських сил з точки зору Кремля буде прирівняна до атаки на Білгородську область і потребуватиме якоїсь відповіді. Окрім того, анексія територій позбавить російських дипломатів ще одного аргументу щодо справжніх цілей війни. Російська влада все ще сподівається на укладання якихось угод із Заходом і тому відкладає питання анексії;
• Настрої населення на окупованих територіях є чітко проукраїнськими і тому організувати навіть видимість голосування і референдуму є неможливим. Путін вважає себе прихильником юридичних процедур і хоче протягом кількох місяців змінити суспільну думку на окупованих територіях;
• Пришвидшена анексія вимагатиме додаткових фінансових витрат за рахунок дотацій російським регіонам, які і так перебувають у складній фінансовій ситуації.

"Окрім того, виникають певні проблеми із включенням інших, окрім українських, територій до складу нового утворення. Російська Конституція не передбачає процедури об’єднання із іншими країнами, лише дозволяє вступ нових територій до складу Російської Федерації на правах суб’єкта. Навіть включення союзної Республіки Білорусь до складу РФ є принизливим для неї і президента Лукашенка, а зміна формули передбачає досить тривалий час і буде виглядати як слабкість Кремля. Юридичні формулювання стали формальним приводом і для скасування референдуму у Південній Осетії, який планували провести 17 липня. Питання референдуму повинно було звучати як "Ви підтримуєте об’єднання Республіки Південна Осетія і Росії?", але російські юристи наполягали на іншому формулюванні, відповідному до Конституції РФ – про "вступ до складу РФ". Окрім того, указ про референдум 17 липня підписував ще колишній Президент невизнаної південної Осетії Бібілов, після того він програв вибори Гаглоєву, а питання об’єднання з Росією втрачає свою популярність на фоні програшної війни в Україні", — зазначають в Інституті.

Там додають, що продовження війни без шансу на успіх та посилення санкцій проти російської економіки робить проект відновлення "СРСР-2" все менш привабливим навіть в очах сателітів Кремля.

Проте, підкреслюють в UAF, підготовка до анексії українських територій продовжується, і російські технологи розглядають кілька варіантів її реалізації:

• Об’єднання всіх захоплених територій в єдине утворення, спроба узурпувати назву "Україна", привезти туди колишнього президента-втікача Януковича і кількох інших персон, які переховуються на російській території. Таким чином юристи будуть обґрунтовувати наступність влади. Маріонетковий уряд нового квазіутворення матиме підписати "нові біловезьку угоду";
• Проведення псевдореферендумів на окупованих територіях з питання їх включення до складу РФ;
• Також розглядається варіант проголошення самоназваних "народних республік" як перехідного етапу перед анексією. Це може знадобитися в разі відкладення питання анексії на 2023 рік, щоб хоч якось визначити юридичний статус захоплених територій.

"Питання статусу окупованих територій Росія розглядає як аргумент для переговорів із Заходом. Українська ж позиція залишається незмінною – ніяких поступок суверенітетом і територіальною цілісністю", — наголошують автори матеріалу.

Як повідомляла "ДС", раніше так званий сенатор Ради Федерації від Криму Сергій Цеков заявив, що "референдуми" про приєднання до Росії Донбасу, Херсонської та Запорізької областей можуть відбутися протягом року. Депутат Держдуми Росії, очільник її "міжнародного" комітету Леонід Слуцький заявив, що "референдуми" щодо входження окупованих Донецької, Луганської та Херсонської областей України до РФ можуть відбутися вже у липні.