Росія-2024. Скільки "гарматного м'яса" використає Путін

Для оцінки російських втрат немає сенсу користатися даними з російських джерел. Набагато достовірнішими слід визнати дані західних розвідок та Генерального штабу Збройних сил України, тим більше, що вони досить близькі. Для порівняння наведемо три оцінки — американську, британську та українську — на однаковий рубіж часу: станом на кінець листопада 2023 р.

13 грудня 2023 р. агентство Reuters повідомило про "нещодавно розсекречену" доповідь розвідки США (U.S. intelligence) про російські втрати в Україні. Джерело агентства, ознайомлене з доповіддю, розповіло, що там говориться, що Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 р. за участю 360 тис. осіб. З того часу, йдеться у доповіді, 315 тис. російських військовослужбовців було вбито або поранено, повідомило джерело. Ці втрати є причиною того, що Росія послабила стандарти набору персоналу для дислокації в Україні. "Масштаб втрат змусив Росію вжити надзвичайних заходів для підтримки своєї боєздатності. Росія оголосила про часткову мобілізацію 300 тис. осіб наприкінці 2022 р. і пом'якшила стандарти, дозволивши вербувати засуджених та літніх цивільних осіб", — йдеться у доповіді, за словами джерела Reuters.

Того ж дня про ту ж доповідь повідомила американська телекомпанія CNN, уточнивши, що доповідь була надана Конгресу 11 грудня 2023 р. Джерело CNN, ознайомлене з доповіддю, розповіло, що, за оцінкою розвідки США (U.S. intelligence), із 360 тис. військовослужбовців наземних сил, використаних для вторгнення в Україну, включаючи контрактників та терміновиків, Росія втратила на полі бою 315 тис. осіб. У повідомленні CNN йдеться, що це оцінка "на кінець листопада". Також у повідомленні наголошується, що "Росія змогла продовжити свої військові дії, незважаючи на тяжкі втрати, послабивши стандарти набору персоналу".

4 грудня 2023 р. власну оцінку оприлюднила Оборонна розвідка (Defence Intelligence) Міністерства оборони Великої Британії. За її даними, у період з 24 лютого 2022 р. по листопад 2023 р. офіційні сили міноборони Росії, ймовірно, втратили від 180 тис. до 240 тис. військовослужбовців пораненими та близько 50 тис. убитими. Найманці групи Вагнера, ймовірно, втратили близько 40 тис. пораненими та 20 тис. убитими. Отже, загалом російська сторона, ймовірно, втратила від 220 тис. до 280 тис. пораненими та близько 70 тис. убитими. А загальні втрати російських комбатантів оцінюються в діапазоні від 290 до 350 тис. чоловік. Середнє значення діапазону оцінок становить 320 тис. загальних втрат російських комбатантів. Навівши ці оцінки, британська Defence Intelligence підкреслила, що "у російських чиновників, ймовірно, низький рівень розуміння загальних цифр втрат через давно усталену культуру нечесної звітності в збройних силах".

За даними Генштабу ЗСУ, оприлюдненими 1 грудня 2023 р., орієнтовні втрати особового складу противника становили близько 330 040 осіб. Отже, на кінець листопада американські дані — 315 тис., британські — 320 тис., українські — 330 тис. Очевидно, розбіжності між цими даними є невеликими порівняно з похибкою кожної оцінки (у британської оцінки це плюс-мінус 30 тис.). До речі, британська розвідка, коментуючи дані Генштабу ЗСУ, зазначає: "Хоча Defence Intelligence не може перевірити цю методологію, але якщо брати загальну кількість убитих і поранених, ці цифри цілком правдоподібні". Тож, відслідковуючи динаміку російських втрат, можна впевнено скористатися українськими оцінками.

Отже, за даними Генштабу ЗСУ, оприлюдненими 1 січня 2024 р. орієнтовні втрати особового складу противника становили близько 360 010 осіб. Ці втрати розподілені у часі нерівномірно. Наведемо поквартальні дані.

За перші півтора роки великої війни найбільші місячні втрати противник зазнав у березні 2023 р. під час найінтенсивніших боїв за Бахмут — 24 100. Цей рекорд був побитий у листопаді 2023 р. під час російської спроби взяти Авдіївку — 28 550. І ще більших втрат ворог зазнав у грудні — 29 970.

Найменші втрати ворога за останній рік зафіксовані у вересні — 15 080. Отже, у 2023 р. максимум та мінімум місячних втрат різняться вдвічі. Це суттєва різниця, і вона наочно показує, що під час наступу російське командування не намагається берегти своїх солдатів.

Тому, прогнозуючи російські втрати на 2024 р., необхідно окремо розглянути два сценарії, які може реалізувати Росія з метою примусити Україну до угоди про припинення вогню та мирні переговори.

Сценарій I: війна на виснаження. Згідно з першим сценарієм, Росія вестиме війну на виснаження, розраховуючи, що українські ресурси, перш за все людські, вичерпаються швидше. Для цього сценарію немає потреби у великих наступальних операціях, які завжди супроводжуються великими втратами. У такому разі керівництво РФ може вважати допустимими втрати 15 тис. осіб на місяць (як у вересні 2023 р.). У розрахунку на рік це становитиме втрату 180 тис. військовослужбовців.

Сценарій II: безперервний наступ. Згідно з другим сценарієм, Росія робитиме регулярні спроби наступу то на одних, то на інших ділянках, щоб продемонструвати Україні та її західним партнерам, що кожен місяць війни означає для України нові територіальні втрати, і таким чином змусити Україну до миру ще до кінця 2024 р. У такому випадку керівництво РФ може вважати допустимими втрати 30 тис. осіб на місяць (як у грудні 2023 р.). У розрахунку на рік це становитиме втрату 360 тис. військовослужбовців. 

Окрім поповнення втрат, завданих через вторгнення в Україну, ЗС РФ мали додаткові потреби збільшення особового складу, продиктовані указами Путіна. У 2022 р. головним джерелом поповнення особового складу була часткова мобілізація, у 2023 р. — набір контрактників.

На момент повномасштабного вторгнення в Україну штатна чисельність ЗС РФ становила 1 902 758 осіб, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Вона була встановлена указом Путіна №555 від 17 листопада 2017 р., який набув чинності з 1 січня 2018 р.

Однак до початку 2022 р. цієї чисельності не було досягнуто. Реальна чисельність була значно нижчою.

Центральне розвідувальне управління (Central Intelligence Agency) США у своїй The World Factbook припускає, що ЗС РФ до повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 р. налічували близько 900 тис. військовослужбовців, у тому числі 350 тис. у сухопутних військах, 40 тис. у повітряно-десантних військах, 150 тис. у військово-морському флоті, 160 тис. у повітряно-космічних силах, 70 тис. у ракетних військах стратегічного призначення, приблизно 20 тис. у силах спеціальних операцій та приблизно 100 тис. іншого персоналу в уніформі (командування та контроль, кібербезпека, підтримка, логістика, безпека тощо).

Таку ж оцінку чисельності ЗС РФ на початку 2022 р. — 900 тис. військовослужбовців — давав британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies) у своєму альманаху The Military Balance 2022, опублікованому 15 лютого 2022 р.

Якщо скористатися цією оцінкою, то некомплект ЗС РФ на момент повномасштабного вторгнення в Україну становив майже 114 тис. військовослужбовців, або понад 11% до штатної кількості військовослужбовців ЗС РФ, встановленої указом Путіна №555. Далі некомплект ЗС РФ наростав завдяки втратам, які російські війська зазнавали від українських військ.

25 серпня 2022 р. Путін підписав указ №575, який набрав чинності з 1 січня 2023 р. та встановив штатну чисельність ЗС РФ 2 039 758 осіб, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців. Згідно з указом, штатну чисельність ЗС РФ було збільшено на 137 тис. осіб лише за рахунок збільшення кількості військовослужбовців (кількість цивільного персоналу залишилася незмінною).

Для нарощування кількості особового складу, з урахуванням необхідності поповнення втрат, понесених під час військової агресії проти України, знадобилася часткова мобілізація. Путін оголосив її указом №647 від 21 вересня 2022 р. Важливо зазначити, що ця мобілізація є безстроковою. В указі записано, що громадяни, призвані на військову службу з мобілізації, мають статус військовослужбовців, які проходять військову службу у ЗС РФ за контрактом. І далі в указі йдеться, що "контракти про проходження військової служби, укладені військовослужбовцями, продовжують діяти до закінчення періоду часткової мобілізації".

Того ж дня міністр оборони РФ Сергій Шойгу оголосив, що в рамках часткової мобілізації в армію буде призвано 300 тис. осіб. В указі Путіна 10 пунктів, і один із них, сьомий, не оприлюднений. В опублікованому указі кількість громадян, які підлягають мобілізації, не названо. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що його визначено у сьомому пункті, який прихований під грифом "для службового користування". Чи справді там записано 300 тис. — невідомо.

На реалізацію указу пішло трохи більше місяця. 28 жовтня Шойгу відрапортував Путіну: "Відправку громадян, призваних за мобілізацією, завершили сьогодні, сповіщення громадян припинено, додаткових завдань не планується. Встановлене вами завдання — 300 тис. осіб — виконано. Жодних додаткових завдань не планується". Надалі, заявив Шойгу, військові комісаріати продовжать комплектувати війська лише за рахунок прийому добровольців та контрактників.

1 листопада Пєсков заявив журналістам, що отримано висновок державно-правового управління президента про те, що після остаточної заяви міністра оборони про завершення часткової мобілізації указ президента про завершення часткової мобілізації не потрібний. "Точку поставлено — часткову мобілізацію завершено", — наголосив Пєсков. Він додав, що у військкомати розіслані телеграми щодо зупинки та "подальшої нерозсилки будь-яких повісток". Відповідаючи на запитання, чи може указ №647 використовуватись для проведення нового етапу мобілізації, якщо така знадобиться, Пєсков відповів "ні". "Там йшлося про конкретну кількість — до 300 тис. осіб. Відповідно, цей указ виконано", — сказав він.

4 листопада Путін заявив, що план поповнення російських військ перевиконано. "Зі 300 тис. мобілізованих у нас уже 318 тис. Чому 318? Тому що добровольці йдуть", – пояснив він.

Підсумки мобілізації у 2022 р. підбив 27 березня 2023 р. у своєму виступі перед керівним складом організаційно-мобілізаційних управлінь штабів військових округів, штабу Північного флоту та військовими комісарами суб'єктів РФ начальник головного організаційно-мобілізаційного управління генштабу ЗС РФ — заступник начальника генштабу ЗС РФ полковник Євген Бурдинський. Зокрема, він повідомив, що "під час проведення заходів часткової мобілізації у війська та сили поставлено понад 300 тис. громадян", завдяки чому "сформовано понад 280 військових частин та підрозділів", і що "понад 17 тис. громадян у 2022 р. добровільно виявили бажання взяти участь у спеціальній воєнній операції". Тобто за підсумками року він озвучив практично ті самі кількості мобілізованих та добровольців, що й Путін на початку листопада.

Бурдинський повідомив також результати мобілізації до російської армії на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України, офіційно анексованих Росією 30 вересня 2022 р.: "З Донецької народної республіки та Луганської народної республіки призвано за мобілізацією 79 800 осіб". Це понад 25% від тих 318 тис. мобілізованих та добровольців, якими хвалився Путін. Зазначимо також, що вже однією лише мобілізацією на окупованій частині сходу України Путін забезпечив понад половину — точніше понад 58,2% — збільшення штатної чисельності ЗС РФ на 137 тис. військовослужбовців згідно з указом №575.

Розглядаючи баланс особового складу, необхідно враховувати також солдатів строкової служби. У РФ термін служби за призовом — один календарний рік. Призовні кампанії здійснюються двічі на рік: весняна — з 1 квітня до 15 липня, осіння — з 1 жовтня до 31 грудня.

У 2021 р., згідно з указами Путіна, призову на строкову службу підлягали 262 150 громадян (весняний призов — 134 650, осінній — 127 500 осіб); у 2022 р. – 254 500 громадян (весняний призов – 134 500 осіб, осінній – 120 000 осіб). Незважаючи на початок повномасштабного вторгнення в Україну, весняний призов у 2022 р. пройшов, як завжди, тобто з 1 квітня до 15 липня. Порівняно з попереднім роком кількість тих, хто підлягає призову, скоротилася незначно (на 150 осіб). Однак осінній призов розпочався на місяць пізніше, ніж зазвичай (щоб у жовтні військкомати сконцентрувалися на мобілізації), і тривав не три місяці, а два — з 1 листопада до 31 грудня. Порівняно з попереднім роком кількість тих, хто підлягає призову, скоротилася на 7500 осіб.

Тепер ми можемо підбити баланс особового складу ЗС РФ у 2022 р. Поповнення у вигляді мобілізованих та добровольців склало, за словами Путіна, 318 тис. військовослужбовців. Щоб підрахувати потреби, необхідно підсумувати:

• потреба заповнити некомплект у розмірі майже 114 тис. військовослужбовців на початку року;
• потреба збільшити штатну чисельність на 137 тис. військовослужбовців згідно з указом Путіна №575;
• потреба компенсувати скорочення кількості строковиків майже на 8 тис. осіб;
• потреба поповнити втрати, які на кінець року, за даними Генштабу ЗСУ, становили у російських військ майже 107 тис. осіб.

У підсумку виходять сумарні потреби 365 тис. осіб. Це на 47 тис. менше, ніж отримане поповнення. Стосовно штатної кількості військовослужбовців ЗС РФ, встановленої указом Путіна №575, некомплект на початок 2023 р. становив 4%. Це небагато, особливо з огляду на те, що на початок 2022 р. некомплект перевищував 11%.

Вище вже цитувався виступ генерала Бурдинського 27 березня 2023 р., де він підбив підсумки мобілізації у 2022 р. Наведемо ще одну цитату з того ж виступу — про завдання на 2023 р.

"Основне завдання, визначене президентом РФ В.В. Путіним як "найголовніше завдання державної ваги" — забезпечити у взаємодії з главами регіонів безумовне виконання завдання на відбір громадян на військову службу за контрактом. Координацію та керівництво виконанням цього завдання президент Росії своїм дорученням Пр-309 від 14 лютого 2023 р. поклав на заступника голови ради безпеки РФ Д.А. Медведєва. Основні зусилля мають бути зосереджені на комплектуванні нових формувань та підтримці укомплектованості контрактниками угруповання військ на рівні 95–97%. Це завдання має бути виконане беззастережно", — заявив генерал.

Звідси можна отримати три висновки. По-перше, на початок 2023 р. завдяки проведеній мобілізації рівень некомплекту ЗС РФ був невисоким, близько 3–5%. Це відповідає отриманій вище оцінці (4%). По-друге, генштаб ЗС РФ планував у 2023 р. не лише підтримувати чисельність наявних військових формувань, а й продовжувати комплектувати нові, тобто нарощувати чисельність військ шляхом збільшення числа контрактників. І, по-третє, керувати цим процесом Путін доручив Медведєву як своєму заступнику на посаді голови ради безпеки РФ. Міністр оборони Шойгу та начальник генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов не мають повноважень ставити завдання главам суб'єктів РФ та повноважним представникам президента у федеральних округах, а Медведєв такі повноваження отримав.

Розглянемо тепер динаміку числа контрактників. 25 березня 2020 р. Шойгу на пленарному засіданні ради федерації повідомив, що кількість військовослужбовців за контрактом у ЗС РФ збільшилася більше ніж удвічі з 2012 р. і склала 405,1 тис. Зараз ними "повністю укомплектовані сержантські та старшинські посади, бойові морської піхоти, батальйонно-тактичні групи, а також посади, пов'язані з експлуатацією складної техніки", — заявив Шойгу. Він спрогнозував, що до 2027 року військовослужбовців за контрактом має стати ще більше — 499,2 тис.

Втім, через рік, в інтерв'ю "Російській газеті", яке було опубліковано 15 квітня 2021 р., Шойгу озвучив меншу кількість наявних контрактників — 380 тис. Саме це число (оскільки свіжіших цифр офіційні особи РФ не оголошували) можемо прийняти як оцінку кількості контрактників у ЗС РФ на момент повномасштабного вторгнення до України.

Що ж до планів на майбутнє, то вони були озвучені 21 грудня 2022 р. на розширеному засіданні колегії міноборони РФ, яке проходило за участю Путіна. Шойгу запропонував довести чисельність ЗС до 1,5 млн військовослужбовців, у тому числі військовослужбовців за контрактом — до 695 тис. Зокрема, доповідаючи плани на 2023 р., Шойгу пообіцяв "довести чисельність військовослужбовців за контрактом з урахуванням заміни в угрупованнях військ мобілізованих громадян і комплектування нових формувань на кінець року до 521 тис. осіб".

Путін ці ініціативи підтримав, і вже 17 січня 2023 р. Шойгу провів нараду з питань збільшення чисельності ЗС РФ до 1,5 млн військовослужбовців. Він повідомив, що це має бути зроблено протягом 2023–2026 рр.

10 березня провладне інформагентство ura.ru повідомило, що "за планами Шойгу, вже до кінця 2023 р. кількість професійних військових треба збільшити з 400 до 521 тис. осіб". Для цього, анонсувало агентство, "у Росії готується масштабна інформаційна кампанія щодо набору контрактників до армії. За даними ura.ru, її старт заплановано на 1 квітня, до кінця року по всій країні планується залучити до збройних сил близько 400 тис. професійних солдатів. Відповідні директиви вже спущені до регіонів, губернатори ведуть підготовчу роботу". Також ura.ru розповіло, що "масштабну публічну роботу з найму контрактників влада планує запустити у квітні — зі стартом весняного призову. Неофіційна підготовка розпочалася ще у лютому. За даними агентства, контролює кампанію особисто заступник голови ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. З 22 лютого він регулярно проводить тематичні наради за участю губернаторів та повпредів президента".

На перший погляд може здатися, що тут якась невідповідність у цифрах: щоб збільшити кількість контрактників із 400 тис. до 521 тис., Шойгу планував набрати 400 тис. контрактників. Але з цифрами все гаразд. Справа в тому, що якби не укладалися нові контракти, то кількість контрактників швидко скорочувалася б. Перша причина — це втрати на фронті. Керівництво РФ, звісно, закладало у свої плани якісь допустимі втрати. А друга — це обмежений термін контрактів: контракт укладається, наприклад, на один рік, два, три чи п'ять років. Зрозуміло, що Путін не збирався відпускати тих, у кого термін контракту закінчився. Їх змушували переукладати контракт, і вони включалися до статистики кампанії з набору контрактників.

Завдання набрати 400 тис. контрактників було не лише виконано, а й перевиконано. Якщо вірити даним міноборони РФ, які регулярно (і хвалькувато) озвучувалися російським керівництвом, то протягом 2023 р. темпи набору контрактників і добровольців дедалі прискорювалися.

Зокрема, 19 травня Медведєв на нараді з доукомплектування ЗС РФ контрактниками повідомив, що з 1 січня "до лав ВС прийнято на контракт і в рамках добровільних наших формувань 117 400 осіб". Це означало в середньому за період з початку року 851 контракт на день.

14 грудня на великій прес-конференції — "прямій лінії" Путін заявив, що до кінця 2023 р. планували набрати 412 тис. контрактників та добровольців, а вже набрали 486 тис., і "буде до півмільйона людей до кінця поточного року". Це означало в середньому за період з початку року 1400 контрактів на день.

19 грудня 2023 р. на розширеному засіданні колегії міноборони РФ, яке проходило за участю Путіна, Шойгу доповів, що "всі плани щодо укомплектування армії та флоту поточного року виконані в повному обсязі, їх чисельність доведена до 1 млн 150 тис. військовослужбовців. Сформовано, повністю укомплектовано, оснащено дві загальновійськові армії, змішаний авіаційний корпус, 50 з'єднань та військових частин, у тому числі чотири дивізії, 18 бригад, 28 полків". Також він заявив, що "цього року набрано близько 490 тис. військовослужбовців за контрактом та добровольців".

Тож можна оцінювати, що до кінця року кількість укладених контрактів, як і сказав Путін, сягнула півмільйона. Той факт, що початковий план набору поповнення у розмірі 412 тис. знадобилося підвищувати до 500 тис., свідчить про те, що реальні втрати російських військ виявилися набагато вищими за ті, які спочатку прогнозувалися генштабом ЗС РФ. Причому високі втрати були і серед мобілізованих, і серед контрактників. А оскільки було публічно оголошено про завершення часткової мобілізації, відшкодовувати втрати доводилося виключно шляхом набору контрактників. Фактично це та сама мобілізація, тільки прихована під іншою назвою.

28 грудня агенція РБК повідомила, що міноборони РФ вперше з початку спеціальної військової операції оприлюднило кількість службовців у ЗС РФ за контрактом. Загалом контрактну службу проходять понад 640 тис. осіб, випливає із матеріалів міноборони "Армія у цифрах — 2023".

Отже, можна орієнтовно вважати, що з цих 640 тис. контрактників уклали контракти у 2023 р. 500 тис., служать за старими контрактами 140 тис.

Крім того, у тих військових частинах та підрозділах, які не беруть участі у війні в Україні, намагалися по можливості замінювати контрактників на строковиків, щоб відправляти контрактників на війну. Для цього кількість строковиків було збільшено на 22,5 тис., або майже на 9%. У 2023 р., згідно з указами Путіна, призову на строкову службу підлягали 277 тис. громадян. У тому числі за весняним призовом — 147 тис. (на 12,5 тис. більше, ніж роком раніше), за осіннім призовом — 130 тис. (на 10 тис. більше, ніж роком раніше).

1 грудня 2023 р. Путін підписав указ №915, який набув чинності того ж дня і встановив штатну чисельність ЗС РФ 2 209 130 осіб, у тому числі 1 320 000 військовослужбовців. Згідно з указом, штатна чисельність ЗС РФ збільшена на 169 372 осіб лише за рахунок збільшення кількості військовослужбовців (кількість цивільного персоналу залишилася незмінною).

Міноборони РФ повідомило, що проведення мобілізації у зв'язку з указом президента РФ щодо збільшення чисельності ЗС РФ на 170 тис. військовослужбовців не планується; суттєвого збільшення призову громадян на строкову військову службу також не планується. Збільшення чисельності військовослужбовців ЗС РФ реалізується поетапно за рахунок громадян, які виявляють бажання проходити військову службу за контрактом, наголошується в повідомленні.

На засіданні колегії міноборони РФ 19 грудня 2023 р. Шойгу доповів Путіну: "З 1 грудня розпочали виконання вашого, Володимире Володимировичу, доручення з нарощування ЗС до 1 млн 320 тис. осіб". Також він підтвердив, що "чисельність ЗС надалі буде доведена до 1,5 млн військовослужбовців". Зокрема, доповідаючи плани на 2024 р., він пообіцяв "довести чисельність військовослужбовців за контрактом з урахуванням комплектування нових формувань до кінця року до 745 тис. осіб".

Нагадаємо, на аналогічному засіданні роком раніше Шойгу озвучив плани довести чисельність ЗС РФ до 1,5 млн військовослужбовців, у тому числі військовослужбовців за контрактом — до 695 тис. А тепер він підняв кількість необхідних контрактників на 50 тис. — до 745 тис. Причина в тому , що в 2023 р. втрати мобілізованих виявилися вищими за очікувані, тому необхідно більше контрактників для поповнення втрат.

Отже, можна припустити, що Шойгу пообіцяв Путіну в 2024 р. збільшити чисельність ЗС РФ на 170–180 тис. військовослужбовців, переважно шляхом збільшення числа контрактників. Кампанія з набору контрактників у 2023 р. показала, що це більш-менш реалістичне завдання, якщо у 2024 р. втрати будуть приблизно такими ж, як у 2023 р.

Як було зазначено, на початку 2023 р. стояло завдання збільшити кількість контрактників з 400 тис. до 521 тис. Для цього планувалося укласти 412 тис. контрактів. Цей план перевиконано: до кінця року кількість укладених контрактів сягнула 500 тис, а загальна кількість контрактників — 640 тис. Завдяки цьому вдалося поповнити надпланові втрати як мобілізованих, так і контрактників.

У 2023 р. отримано приріст числа контрактників на 240 тис. — з 400 тис. до 640 тис. Шойгу пообіцяв Путіну в 2024 р. збільшити кількість контрактників до 745 тис. Щоб виконати цю обіцянку, необхідно отримати приріст ще на 105 тис. — з 640 тис. грн. до 745 тис. Для цього потрібно буде провести ще одну таку ж кампанію, як у 2023 р.

Звісно, мобілізаційні ресурси РФ не є нескінченними. Проте у 2024 р. вони навряд чи вже наблизяться до вичерпання. До того ж значна частина нових контрактників вербується, з використанням різних аргументів, включаючи примусові, серед солдатів строкової служби. Тому Україні потрібно бути готовою до того, що в 2024 р. в РФ прихована мобілізація у вигляді набору на контракт буде приблизно такою ж результативною, як у 2023 р.

Чи вистачить цього, щоб забезпечити анонсоване зростання кількості військовослужбовців ЗС РФ і, зокрема, числа контрактників — залежатиме від масштабів втрат. За даними Генштабу ЗСУ, у 2022 р. орієнтовні втрати особового складу противника становили 106 720 осіб. За підсумками 2023 р. вони перевищили 250 тис. осіб. Але до цього числа включені й втрати найманців групи Вагнера, яка не входить до складу ЗС РФ. Вище вже згадувалося, що британська Defence Intelligence оцінила втрати групи Вагнера у 60 тис. осіб: близько 40 тис. пораненими та 20 тис. убитими. Це близько до оцінки, яка з'явилася 19 липня 2023 р. у близькому до групи Вагнера телеграм-каналі "Разгрузка Вагнера". Член ради командирів ПВК "Вагнер", начальник штабу з позивним "Маркс" повідомив: "Усього через українське відрядження пройшло 78 тис. бійців ПВК "Вагнер". Із них 49 тис. це ув'язнені з таборів. На момент взяття Бахмута (20 травня) вбитими було 22 тис. бійців, пораненими 40 тис.". Основні втрати групи Вагнера припали на 2023 р. Якщо відняти їх із загальних втрат російської сторони в 2023 р., вийде, що ЗС РФ втратили у 2023 р. близько 200 тис. військовослужбовців.

Якщо в 2024 р. ЗС РФ зазнають приблизно таких же втрат, то кампанія з набору контрактників, ймовірно, дозволить заповнити ці втрати і до того ж збільшити кількість військовослужбовців ЗС РФ на 170-180 тис. Але щоб втрати втрималися у вказаній межі (до 200 тис. осіб), Путін повинен відмовитися від великих наступальних операцій та обмежитися обороною в рамках сценарію війни на виснаження. В іншому разі, якщо Путін обере сценарій безперервного наступу, то втрати можуть становити 360 тис. осіб або ще більше. І тоді Путіну доведеться або відмовитись від своїх планів нарощування числа військовослужбовців ЗС РФ, або оголошувати нову мобілізацію.

Матеріал є частиною дослідження "Росія-2024. Політичні, еокономічні та соціальні перспективи", підготовленого за участі "ДС".