"Зрада" у бюджеті. Кому Гройсман і депутати не дали зрубати мільярд
Верховна Рада таки ухвалила урядові зміни до бюджету-2017. Як відомо за даний законопроект проголосувало 226 народних депутатів, тобто практично на грані фолу. Родзинкою голосування стало відхилення поправок, схвалених профільним бюджетним комітетом, щодо випуску горезвісних ПДВ-облігацій, з допомогою емісії яких повинно було бути здійснене відшкодування простроченого податку на додану вартість (ПДВ). "Провокація" не вдалася.
Ідея, втім, була не нова. Вона активно застосовувалася і "злочинної" і не дуже "злочинної" владою. Схема працювала наступним чином: Міністерство фінансів випускало так звані ПДВ-облігації з терміном погашення п'ять років і купонним доходом в розмірі 5,5%, що нараховується на амортизаційну вартість. Що таке амортизаційна вартість? Це різниця між номіналом облігації (1000 грн) і сумою часткового погашення. Облігації гасилися з інтервалом раз в півроку, по 10% від номіналу. Тобто кожні півроку амортизаційна вартість облігації на балансі власника зменшувалася на 100 грн, з тим щоб по закінченні п'яти років знизиться до нуля.
Основний аргумент, який висувався при випуску цих фінансових інструментів, - дайте платникам податків, які мають право на прострочене відшкодування податку на додану вартість, хоча б що-небудь, хоч "цінні паперья", раз коштів у бюджеті на реальне відшкодування у держави все одно немає. В цьому році таким чином хотіли відшкодувати приблизно 4,6 млрд грн прострочених платежів.
Ідея начебто благородна. Але, як показує практика, - благими намірами вистелена дорога до корупції. Якщо чесно, то великим експортерам облігації самі по собі не потрібні. У них зараз спостерігається дефіцит оборотних коштів, і вони гостро потребують живих грошей, тим паче що кредитування в Україні практично заблоковано. Тому після зарахування цих облігацій на їх депозитарні рахунки вони в найкоротші терміни позбудуться від них, продавши на вторинному ринку. Покупці знайдуться, але для цього доведеться заплатити дисконт: приблизно 25-30% залежно від ситуації на ринку облігацій державної позики. Неважко підрахувати, що у разі застосування подібної схеми заробіток "посередників" склав би понад 1 млрд грн.
Найменший недолік даної моделі відшкодування - це провокація держави жити не за коштами. Одна справа відшкодовувати живими грошима - їх потрібно знайти і закинути на рахунки казначейства. Інша справа - погасити заборгованість по відшкодуванню, тим більше простроченому, цінними паперами. Тут все вирішується одним розчерком пера фіскального чиновника. А Мінфін з легкістю переносить ці виплати на довгі роки вперед - нехай у майбутнього міністра фінансів голова болить, за рахунок чого виплачувати ПДВ-облігації. А погашати адже доведеться вже живими грошима.
Але найбільша небезпека у подібній схемі - це прихована корупція, причому максимально легалізована. Адже через фінансових посередників у вигляді інвестиційних компаній, завжди можна правильно перепродати облігації, включивши "в долю" і потрібних чиновників, у яких (або їхніх родичів) за підсумками року раптово намалюються у податкових деклараціях прибутку від операцій з цінними паперами. Зауважимо, цілком легальні прибутки, за які не гріх купити автомобільну "обновку" чи черговий "лицарське" маєток з башточками. А потім пояснювати журналістам, наскільки вдалим був минулий рік для вітчизняного ринку цінних паперів.
Дрібним платникам податків у такій схемі ловити особливо нічого. Тут крутяться "дорослі" суми. Так, у червні 2010-го року на відшкодування в 5,2 млрд грн заявки подали 809 підприємств, а одним з перших Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча на суму майже 600 млн грн. А в 2014-му сума випуску ПДВ-облігацій склала 3,6 млрд грн на користь таких компаній: корпорація "ІСД", "Арселорміттал Кривий Ріг", "Полтавський ГЗК", "Кернел-Трейд", ДП "Сантрейд".
Там, де виникали збитки для платників податків у вигляді дисконту і витрати держави на виплату відсоткових доходів за облігаціями, у інвестиційних компаній і банків приростало і чимало. Вони, як донні сомики, годувалися за рахунок бюджетних "відкладень". Як тут не пригадати виступ в 2010-му майбутнього реформатора банківського сектору України: "Інвестиційні компанії та банки акумулювали близько десяти мільярдів гривень для купівлі ПДВ-облігацій. Це буде хітовий сезон, всі готуються до емісії, конкуренція складеться гідна". Ці слова належали голові ради директорів групи компаній "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) Валерії Гонтарєвої. До речі, розмір дисконту тоді, за рахунок "конкуренції", збільшився з 15 до 25%.
Все таки прав був Сергій Терьохін, коли заявив в 2010-му: "Фактично будь-які спроби замінити відшкодування ... сурогатами, такими, як векселі або облігації, це у своїй економічній сутності узаконені хабара.... Це дисконт, який раніше вони оформляли хабарем, - вони узаконили..." Схоже, що повільно, але впевнено, в Україні починають усвідомлювати, що вірус "суворо схематоза" лікується суворої терапією. Як заявив прем'єр Володимир Гройсман: "Впроваджувати на стару заборгованість по ПДВ якісь незрозумілі облігації, це дуже спірне рішення". І сперечатися з ним ніхто вже не став....
