Рейтинг найбрудніших міст України не можна вважати повністю об'єктивним - експерти
Так, мова йде як про неуніфікованій системі проведення досліджень в різних населених пунктах, так і про невідповідність принципів розрахунків реальної екологічної ситуації.
Крім того, його автори посилаються на дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, однак на її сайті немає жодної діючої сторінки, а на головній сторінці можна ознайомитися тільки з метеорологічними показниками, повідомляє громадське формування "Екопатруль".
Повертаючись до різними критеріями порівняння міст, слід зазначити, що у вказаному рейтингу їх зіставили, незважаючи на абсолютно різні умови спостереження за екологічною ситуацією. Наприклад, в Дніпропетровській області автоматизовані пости спостереження є в містах Дніпро, Нікополь, Павлоград та Кривий Ріг. Більш того, у перших трьох навіть є свої Telegram-канали, на яких публікуються дані для всіх бажаючих. Також інформація про спостереженнях публікується на ресурсі ECOINFO, де можна дізнатися про стан атмосферного повітря в будь-якій точці міста Дніпро. Проте, якщо звернути увагу, відразу видно, що дані від стаціонарних джерел вносяться безпосередньо підприємствами і далеко не завжди є свіжими. Що стосується конкретно Кривого Рогу, то там ресурсний центр регулярно оновлює інформацію.
У сусідньому Запоріжжі склалася ситуація дещо складніша, оскільки місто має лише п'ятьма стаціонарними постами спостереження, які обладнані лише приладами для відбору проб. Надалі вони перевозяться в лабораторію, і результати вимірювань відомі лише на наступний день, а повідомляється тільки про перевищення гранично допустимих концентрацій. Отже, конкретні цифри побачити досить складно. Така практика використовується і в Луцьку.
Говорячи про Маріуполі, який у рейтингу визнано найбільш забрудненим містом на рівні з Дніпром, слід зазначити, що він постраждав від частини з-за того, що показав реальні цифри, які справді заміряються.
У свою чергу, система моніторингу в Одесі передбачає тільки аналіз і узагальнення первинних даних суб'єктів моніторингу, оскільки своїх постів місто не має. За аналогічним принципом працює і Харків, який не приховує, що не володіє необхідним для замірів обладнанням.
Ще один фактор, який свідчить про відсутність спільного знаменника у дослідженні, це те, що єдиними регіонами, здійснюють виміри на предмет важких металів, є Миколаївщина та Херсонщина.
Проблемою Київської області є наявність лише чотирьох автоматизованих постів спостереження, які орієнтуються переважно на показники столиці, оскільки знаходяться в безпосередній близькості від неї.
Не менш серйозним доказом, що підтверджує помилковість рейтингу забруднених міст, можна назвати і недосконалу формулу, яка використовується для виведення індексу забруднення атмосфери. Так, у статті зазначено, що рейтинг ґрунтувався на даних про 22 забруднюючих речовин, включаючи вісім важких металів. Але практика показує, що вимірювання проводяться за стандартними показниками (пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, діоксид сірки, далеко не завжди формальдегід і амиак), а з перерахованих у статті міст, крім Миколаєва і Херсона, ніхто не веде облік викидів важких металів, які і становлять найбільшу небезпеку.