Рейтинг губернаторів: останні підсумки напередодні великої чистки

Після президентських виборів, яким би не був їхній результат, може оновитися керівництво багатьох обласних держадміністрацій. Зрозуміло, що головними мотивами будуть політичні, включаючи і підготовку до виборів у парламент. Але соціально-економічні показники областей теж можуть зіграти свою роль.

Зараз ми підводимо підсумки за 2018 р. Методика була описана при публікації рейтингу за перший квартал і залишається незмінною. Порівнюються показники 23 мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини та Луганщини) по 20 суспільно значущими критеріями. Всі цифри беруться з відомостей Держстату та його територіальних органів.

Перш ніж говорити про результати керівників регіонів, поглянемо на соціально-економічні показники України в цілому. Реальний ВВП зріс в першому кварталі 2018 р. на 3,1%, у другому - на 3,8%, у третьому - на 2,8%, у четвертому - на 3,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Якщо в 2017 р. зростання ВВП склало 2,5%, то в 2018-му - 3,2%.

Однак сповільнився ріст освоєних капітальних інвестицій: у 2017-му він досяг 22,1%, а в 2018-му - 16,4%. Прямих іноземних інвестицій (у вигляді акціонерного капіталу) надійшло $2,51 млрд в 2017-му і $2,87 млрд в 2018-му - хоч і більше, але все одно мало. Експорт товарів у 2017-му зріс на 19%, в 2018-му - на 9,4%. Експорт послуг - на 5,9% і 10,6% відповідно.

За підсумками 2017 р. вийшов зростання промисловості на 0,4%, в 2018-му - на 1,6%. Продукція сільського господарства в 2017-му скоротилася на 2,2%, в 2018-му - збільшилася на 7,8%. Однак сповільнилося зростання будівельної продукції: у 2017-му було 26,3%, в 2018-му стало 8,5%. Також зменшив темпи зростання оборот роздрібної торгівлі: було 8,8%, стало 6,1% (все це у порівнянних цінах). Сповільнилося і зростання реальних зарплат: було 19,1%, стало 12,5%. При цьому заборгованість по зарплаті протягом 2018 р. зросла з 2,368 до 2,645 млрд грн.

Як бачимо, картина в чомусь досить оптимістична, але в чомусь і тривожна. А якщо поглянути в регіональному розрізі, то виявляться набагато більш різкі контрасти. В тому числі і пов'язані саме з недоробками керівників регіонів.

1 У Терещука багато нового житла

Перше місце зайняв Олександр Терещук, який очолює Київську ОДА з 30 жовтня 2018 р. Сумарно за 20 критеріями він набрав 83,5 бали. За підсумками року столична область є беззаперечним лідером за загальною площею прийнятих в експлуатацію квартир в новобудовах - як в абсолютних цифрах (1541 тис. кв. м), так і в співвідношенні з чисельністю населення (875 кв. м на тисячу жителів, що в 4,26 раза вище середньоукраїнського показника і в 2,05 рази вище, ніж у Києві). Більше половини (56,7%) цієї площі довелося на Києво-Святошинський район, Ірпінь і Бучу. На Бровари і Броварський район - 11%, на Бориспіль і Бориспільський район - 8,8%, на Вишгородський район - 5,3%, на Васильків та Васильківський район - 4,8%.

Крім того, Київщина посіла друге місце за освоєним капітальним інвестиціям на душу населення, динаміку чисельності штатних працівників (зростання на 2,8%) і середньомісячної зарплати (9097 грн), поступившись за цим критеріям тільки столиці. Також Київщина друга після Сумщини серед регіонів із найнижчою смертністю дітей у віці до одного року, в трійці регіонів з найнижчим рівнем безробіття населення працездатного віку (6,2% за методологією МОП, при середньоукраїнському рівні 9%), зростання сільгоспвиробництва (на 20,7%) і притоку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на душу населення.

У той же час Київщина опинилася в трійці регіонів з найбільшим зростанням смертності населення і найбільшим скороченням народжуваності, в п'ятірці - за накопичилася на 1 січня 2019 р. зарплатної заборгованості на одного штатного працівника.

2 У Кличка нові інвестори

На другому рядку рейтингу втримався мер Києва і глава КМДА Віталій Кличко (72 бали). Київ лідирує за середньомісячної зарплати (13 542 грн), динаміку чисельності штатних працівників (зростання на 2,8%, тоді як в середньому по Україні - скорочення на 0,2%), а також (в абсолютних цифрах і в перерахунку на душу населення) по експорту товарів і послуг, обсягу будівельної продукції, припливу ПІІ і освоєним капітальним інвестиціям. При цьому Київ увійшов до трійки лідерів за динамікою капінвестицій: зростання на 30,6%. Інвестиції в промисловість зросли в 1,5 рази, а їх частка в загальному обсязі капінвестицій досягла 28,8%. Інвестиції у сферу інформації та телекомунікацій збільшилися майже в 1,6 раза, у сферу торгівлі - в 1,8 рази (їх частка досягла 14,3 і 13,4% відповідно). Правда, для значної частини цих фінансових потоків столиця - лише проміжна ланка на шляху до об'єктів інвестування в областях.

З загальної площі прийнятих в експлуатацію нових квартир на тисячу жителів столиця зайняла друге місце після Київської області. Крім того, Київ в четвірці регіонів з найнижчим рівнем безробіття і найнижчою смертністю новонароджених.
Однак Київ посів третє місце знизу за темпами зростання реальних зарплат, опинився у п'ятірці аутсайдерів по динаміці промисловості (спад на 1,9%), як і по динаміці експорту товарів і послуг.

3 Коров'ячий створив заділ на майбутнє

На третій рядок рейтингу піднявся голова Вінницької ОДА Валерій Коровій (61,5 бали). Вінниччина стала лідером по двом критеріям, що характеризують потенціал майбутнього економічного зростання. Це, по‑перше, динаміка будівництва: обсяг будівельної продукції збільшився на 44,7%, тоді як в середньому по Україні - на 8,5%. Найбільший внесок у цей результат дав зростання будівництва інженерних споруд на 72,8%. Левова частка (81,2%) будівельної продукції припала на Вінницю.

І, по‑друге, це динаміка освоєних капітальних інвестицій: зростання на 37,8%, тоді як в середньому по Україні - на 16,4%. Завдяки такій динаміці область увійшла в п'ятірку кращих за обсягом капінвестицій на душу населення. Більше половини (56,3%) всіх капінвестицій пішло в сільське господарство, 15,3% - у промисловість, 9,4% - у будівництво.

Також область увійшла в трійку лідерів по зростанню реальних зарплат (на 15,5%) і зростання обороту роздрібної торгівлі (на 11,1% у порівнянних цінах). Крім того, область у п'ятірці регіонів з найменшою зарплатною заборгованістю на одного штатного працівника і найнижчою смертністю новонароджених.

Досягненням Коровія можна вважати і те, що ні по одному з 20 критеріїв Вінниччина не увійшла в трійку, ні навіть у п'ятірку аутсайдерів.

4 Полтавщину підняли аграрії

16 березня Петро Порошенко звільнив Валерія Головка з посади голови Полтавської ОДА, зазначивши, що "до нього виникли серйозні претензії і обґрунтовані підозри у Національного антикорупційного бюро". Виконувати обов'язки голови ОДА доручено Роману Товстому. Його першим завданням Порошенко назвав скоординувати план регіонального розвитку Полтавської області.

Між тим за підсумками 2018 р. Полтавщина посіла в рейтингу четверте місце (49 балів). Область стала лідером по динаміці сільського господарства, продемонструвавши зростання сільгосппродукції на 23,7% (при середньоукраїнському зростання на 7,8%). Зокрема, виробництво зернових збільшилася на 49,1%, картоплі - на 10%, овочевих культур - на 30,3%, соняшнику - на 29,1%.

Крім того, Полтавщина стала лідером за динамікою реальних зарплат (зростання на 15,9%) і другий за зростання обороту роздрібної торгівлі (на 12,3% у порівнянних цінах), увійшла в трійку регіонів із найбільшим обсягом будівельної продукції на душу населення і найнижчою смертністю новонароджених, у четвірку кращих з освоєних капітальних інвестицій на одного жителя і за темпами зростання нефінансових послуг, у п'ятірку - з середньомісячної зарплати (8375 грн) і за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення.

Але в той же час по динаміці експорту Полтавщина опинилася в трійці аутсайдерів. Також область у трійці регіонів з найвищим рівнем безробіття (11,4% за методологією МОП).

5 У Синютки приплив фінансів

П'ятий рядок рейтингу зайняв голова Львівської ОДА Олег Синютка (46 балів). Одне з його досягнень - відсутність великих провалів в роботі: ні по одному з 20 критеріїв Львівщина (як і Вінниччина) не увійшла в трійку, ні навіть у п'ятірку відстаючих.

Серед успіхів області варто відзначити насамперед друге місце після Києва по припливу ПІІ - як в абсолютних цифрах ($122,4 млн, що на 16,8% більше, ніж у 2017 р.), так і в перерахунку на душу населення. Інвестиції надійшли з 24 країн світу; найбільші - з Польщі ($55,8 млн), Нідерландів ($37,4 млн) і Австрії ($7 млн). Більше половини надійшли інвестицій - $63,3 млн - спрямовані на фінансову та страхову діяльність. У професійну, наукову і технічну діяльність - $26,3 млн. В промисловість - $23,7 млн.

Крім того, Львівщина в четвірці лідерів за динамікою чисельності штатних працівників із загальної площі прийнятих в експлуатацію нових квартир на тисячу жителів, а також у п'ятірці регіонів з найнижчим рівнем безробіття.

6 Резніченко пробивається в ЄС

На шостому рядку рейтингу - голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко (39,5 бала). Його область утримує друге після Києва місце за обсягом експорту товарів і послуг - як в абсолютних цифрах ($7,85 млрд), так і в перерахунку на душу населення ($2440/чол.). Порівняно з 2017 р. Дніпропетровщина збільшила товарні поставки за кордон на 9,5%. Причому експорт товарів у країни ЄС зріс на 18,7%, а в Росію - скоротився на 8,2%. Відповідно частка ЄС у загальному обсязі експорту товарів з Дніпропетровщини досягла 35,6%, тоді як частка Росії скоротилася до 7,8%.

Крім того, область на другому місці за динамікою реальних зарплат: вони зросли (з поправкою на інфляцію) на 15,8%. Завдяки цьому Дніпропетровщина міцно утримує третє місце за розміром середньомісячної зарплати (8862 грн), поступаючись тільки Києву і Київщині.

Також область демонструє успіхи в залученні інвесторів: вона увійшла в трійку лідерів за обсягами освоєних капітальних інвестицій на душу населення (поступившись, знову ж таки, тільки Києву і Київщині) і в четвірку - по динаміці капінвестицій (зростання на 29,4%).

Інвестиції вилилися в масштабне будівництво: область увійшла до трійки лідерів за динамікою будівельної продукції (зростання на 25,1%) і в п'ятірку - за обсягом будівельної продукції на одного жителя.

7 У Москаля зростала торгівля

Сьомим у рейтингу став голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль (39 балів). Закарпаття засвідчило найвищий зростання обороту роздрібної торгівлі - на 12,7% (у порівнянних цінах), що більш ніж удвічі перевищила середньоукраїнський приріст (6,1%). Найбільший внесок у цей результат внесли фізособи-підприємці: у них роздрібний товарообіг зріс на 28% (а у юридичних осіб - на 5%).

Також Закарпатті у двійці регіонів, де найменш впала народжуваність і найнижча заборгованість по зарплаті на одного працівника, в четвірці лідерів за динамікою промисловості (зростання на 5,1%), в п'ятірці - за загальної площі прийнятих в експлуатацію нових квартир на тисячу жителів.

У той же час на Закарпатті найвища смертність дітей у віці до одного року (коефіцієнт 10,5 на тисячу народжених живими, тоді як у середньому по Україні - 7,1). Крім того, область на передостанньому місці за освоєним капітальним інвестиціям на душу населення, а також в четвірці регіонів, які допустили найменший обсяг будівельної продукції на одного жителя та найбільше скорочення чисельності штатних працівників.

8 Гончарук задоволений промисловістю

Восьме місце в рейтингу - у голови Івано-Франківської ОДА Олега Гончарука (33 бали). Прикарпаття разом з Сумщиною стало лідером по динаміці промисловості. Випуск промпродукції виріс на 10,3%, тоді як в середньому по Україні - на 1,6%. Помітне зростання спостерігалося у всіх семи найбільших галузях промисловості Прикарпаття: у виробництві електроенергії - на 7,3%, у хімічній промисловості - в 1,94 рази (відновило роботу найбільше нафтохімічне підприємство України "Карпатнафтохім"), у виробництві гумових і пластмасових виробів - на 5,1%, у добувній промисловості - на 5,5%, деревообробної, паперової, поліграфічної галузі - на 4,4%, у харчовій промисловості - на 16,5%, в машинобудуванні - на 4,5%.

Також Прикарпаття увійшло в трійку лідерів за динамікою експорту: зростання на 30,6% (по товарам - на 31%, по послугах - на 10,3%). Крім того, область в четвірці регіонів, де найменш впала народжуваність і найбільш зріс оборот роздрібної торгівлі (на 10,7% у порівнянних цінах), у п'ятірці лідерів припливу ПІІ на душу населення.

У той же час область посіла останнє місце за динамікою нефінансових послуг (зростання всього на 7,6% в ринкових цінах, тоді як в середньому по Україні - на 19,5%) і за динамікою освоєних капітальних інвестицій (скорочення на 15,3%, тоді як в середньому по Україні - зростання на 16,4%). За обсягом капінвестицій на душу населення область потрапила до п'ятірки тих, що відстають. До того ж Прикарпаття опинилося на четвертому місці знизу по динаміці сільського господарства (зростання лише на 1,1%, тоді як в середньому по Україні - на 7,8%).

9 Лозовий нарощує експорт

На дев'ятий рядок рейтингу пробився голова Хмельницької ОДА Вадим Лозовий (12 балів), який обіймає цю посаду з 19 травня 2018 р. Хмельниччина в п'ятірці відстаючих за обсягами експорту на душу населення, але активно намагається вибратися з цієї ями і по динаміці експорту стала лідером зростання на 35,8% (по товарам - на 36,5%, послуг - на 1%). Зокрема, експорт товарів у країни ЄС зріс на 33,2%, а частка ЄС у загальному обсязі експорту товарів з Хмельниччини склала 47,7%.

Також область увійшла в четвірку лідерів припливу ПІІ на душу населення, в п'ятірку - по динаміці будівельної продукції (зростання на 21%).

Однак при цьому Хмельниччина увійшла в двійку найгірших регіонів по динаміці роздрібної торгівлі: оборот зріс лише на 1,2% (у порівнянних цінах), тоді як в середньому по Україні - на 6,1%. Також область посіла передостаннє місце по динаміці промисловості, показавши спад на 4,7%. Головний внесок у це падіння внесли електроенергетика, харчова промисловість і машинобудування, скоротили випуск продукції на 5,9, 7,4 і 12,4% відповідно. Крім того, область опинилася у трійці " відстаючих за темпами зростання нефінансових послуг.

10 У Павлюка дефіцит інвестицій

З 23 листопада 2018 р. обов'язки голови Чернівецької ОДА замість звільненого Олександра Фищука виконує його перший заступник Михайло Павлюк. Оскільки Фищук і Павлюк разом керували областю, то зайняту Буковиною десяту позицію в рейтингу (-2 бали) можна вважати їхнім спільним підсумковим результатом, з усіма його позитивними і негативними складовими.

Головним негативом області стало останнє місце за обсягом освоєних капітальних інвестицій - як в абсолютних цифрах (3,44 млрд грн), так і в перерахунку на душу населення (всього лише 3795 грн/чол., що в 3,28 рази менше, ніж в середньому по Україні). Порівняно з 2017 р. капінвестиції на Буковині зросли лише на 6,7%, тоді як в середньому по Україні - на 16,4%. З такою динамікою Буковині з цієї ями не вибратися. Потрібні великі нові проекти з участю європейських інвесторів. Проте в 2018 р. успіхи в цьому плані були ледь помітні: по припливу ПІІ область опинилася в п'ятірці аутсайдерів.

Крім того, область посіла останнє місце за обсягом експорту товарів і послуг - знову ж, як в абсолютних цифрах ($224 млн), так і в перерахунку на душу населення (всього лише $247/чол., що в 5,5 рази менше середньоукраїнського показника). Але тут принаймні видно зусилля для виправлення ситуації: по динаміці експорту Буковина зайняла друге місце, показавши зростання на 34,5% (по товарам - на 33,6%, по послугах - на 52,4%).
Також область увійшла в двійку аутсайдерів з середньомісячної зарплати, в четвірку - за динамікою будівництва, до п'ятірки - за обсягом будівельної продукції на душу населення.

У той же час область є прикладом у ліквідації зарплатної заборгованості. На 1 січня 2019 р. борг по зарплаті на Буковині склав 139 тис. грн, що означає всього лише за 1,2 грн на одного штатного працівника, тоді як у середньому по Україні рівень заборгованості 289 разів вище (по 348 грн на одного працівника).
Також серед позитивів Буковини варто відзначити те, що вона пробилася в трійку лідерів за динамікою промисловості (зростання на 5,8%) і в п'ятірку за динамікою чисельності штатних працівників (зростання на 0,6%).

11 У Гундича кар'єрний спад

Житомирська область увійшла у двійку лідерів з динаміки нефінансових послуг (зростання на 41% у ринкових цінах), у трійку регіонів із найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника, в п'ятірку передовиків по динаміці реальних зарплат (зростання на 14,5%). При цьому у голови ОДА Ігоря Гундича (- 3 бали) немає надто великих провалів: ні по одному з 20 критеріїв область не потрапила в трійку аутсайдерів.

Однак Житомирщина посіла четверте місце знизу по динаміці промисловості. За рік промвиробництво скоротилося на 2,5%. Найбільший внесок у це падіння внесло зменшення продукції добувної промисловості і розроблення кар'єрів на 13,9%. Зокрема, виробництво граніту скоротилося на 14%, щебеню - на 4,5%. Варто зазначити, що в попередні п'ять років (2013-2017 рр.) видобувна галузь Житомирщини переживала бурхливий підйом, показавши зростання виробництва на 50,2, 20,9, 24,1, 11,3 та 18,3% відповідно. Зрозуміло, що з часом самі легкодоступні природні ресурси повинні були вичерпатися, внаслідок чого зростання розробки кар'єрів повинен був змінитися спадом. І ось в 2018-му це сталося.

Крім того, область увійшла в четвірку відстаючих за обсягом освоєних капітальних інвестицій на одного жителя, а також потрапила в п'ятірку регіонів з найвищим рівнем безробіття (10,7% за методологією МОП).

12 У Муляренко експортні проблеми

Посередині рейтингу розташувався голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко (-11,5 бали). Для Рівненщини одна з найболючіших проблем - низький експортний потенціал. У 2018 р. область опинилася в трійці аутсайдерів за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення. При цьому по динаміці експорту Рівненщина посіла шосте місце знизу. І перспектив поліпшення ситуації поки що не видно.

Перспективи могли б від - критися завдяки новим виробничих проектів. Однак інвестиційного буму в галузі теж поки не спостерігається. Рівненщина увійшла до трійки аутсайдерів з освоєних капітальних інвестицій на одного жителя і стала шостою знизу припливу ПІІ на душу населення.

Крім того, область потрапила в трійку відстаючих по динаміці промвиробництва, показавши спад на 4,4%. Падіння припустилися обидві найбільші галузі промисловості Рівненщини: енергетика (на 9,9%) і харчопром (на 4,4%). Втім, в 2019 р. показники повинні покращитися принаймні в енергетиці. Адже в 2018-му спад у цій галузі був викликаний багатомісячним планово-попереджувальним ремонтом, який проводився в рамках продовження на 20 років терміну експлуатації третього енергоблоку Рівненської АЕС.

Ще один негатив - область потрапила до п'ятірки тих, що відстають по динаміці сільського господарства. А серед позитивів слід зазначити перше місце Рівненщини за динамікою сфери послуг: обсяг реалізованих нефінансових послуг (у ринкових цінах) зріс на 52,9%, тоді як в середньому по Україні - на 19,5%. Також область друга за динамікою будівництва (зростання на 30,9%) і увійшла в число двох регіонів, де скоротилася смертність населення (на 0,9%).

13 У Бриля зростає "зелена" енергетика

Запорізька область в 2018 р. увійшла до трійки лідерів за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення ($2071/чол.), в четвірку - з середньомісячної зарплати (8726 грн) і за динамікою реальних зарплат (зростання на 14,8%), у шістку - збільшення чисельності штатних працівників (на 0,6%), зростання промвиробництва (на 3,6%) та будівельної продукції (на 20,8%).

Як підкреслює голова ОДА Костянтин Бриль (-12,5 бала), область стала флагманом української "зеленої" енергетики. Ботієвська ВЕС, потужністю 200 МВт є лише початком на цьому шляху. Зараз компанія ДТЕК ВДЕ будує Приморську ВЕС потужністю 200 МВт, обсяг інвестицій складе близько 300 млн євро. Перші вітротурбіни вже введені в експлуатацію і генерують "зелену" електроенергію. Також розпочато будівництво Орловської ВЕС потужністю 100 МВт, інвестиції в цей проект перевищать 135 млн євро.

У Токмаку та Веселому в 2018 р. побудовані сонячні електростанції (СЕС) потужністю 50 і 16 МВт відповідно. А в Енергодарі запрацював завод з виробництва фотоелектричних панелей для СЕС.

14 Світличну обнадіяв "Турбоатом"

Харківська область відзначилася кількома успіхами. Зокрема, це найнижчий рівень безробіття населення працездатного віку - 5,2% (за методологією МОП), що в 1,73 рази нижче середньоукраїнського рівня (9%). У 2018 р. область увійшла в четвірку лідерів по зростанню чисельності штатних працівників і обсягу будівельної продукції на душу населення.

У 2019 р. успіхів має стати ще більше завдяки посиленню промислового потенціалу області. Завод "Турбоатом" уклав контракт на 0,5 млрд грн з атомними станціями країни і буде постачати їм обладнання, аналогічне тому, яке раніше поставляла корпорація "Силові машини". Харків'яни розробили власну конструкцію і налагодили виробництво, забравши у промисловців РФ обслуговування атомників України.

Крім того, "Турбоатом" і "Електроважмаш" підписали контракт з "Укргідроенерго" на 1,27 млрд грн і будуть модернізувати турбіни і генератори Кременчуцької ГЕС. Цей контракт харківські підприємства виграли на тендерних торгах, випередивши європейських і китайських конкурентів. Як зазначила голова ОДА Юлія Світлична (-14,5 бала), підписаний контракт повинен не тільки збільшити обсяги виробництва і прибутковість підприємств, але і підвищити соціальні стандарти для працівників. Зараз у "Турбоатома" є портфель замовлень на найближчі два роки у розмірі понад 6 млрд грн.

15 У Олександра Савченко мало працівників

Голова Волинської ОДА Олександр Савченко (-15,5 бали) займає цю посаду з 23 березня 2018 р. Серед досягнень області варто відзначити третє місце по новобудовам. Загальна площа прийнятих в експлуатацію нових квартир склала 358 кв. м на тисячу жителів, що в 1,74 рази більше середньоукраїнського показника. За даним критерієм Волинь поступилася тільки Київській області та Києву. Також Волинь увійшла до трійки регіонів, де найменш скоротилася народжуваність.

У той же час область у двійці регіонів з найвищим рівнем безробіття населення працездатного віку (11,5% за методологією МОП). Ситуація ускладнюється прикордонним положенням Волині - сусідня Польща висмоктує трудові ресурси.

Серед інших негативів області - четверте місце знизу за темпами зростання обороту роздрібної торгівлі, а також експорту товарів і послуг. Олександр Савченко покладає надії на запуск нових виробництв, а також на індустріальний парк "Ковель", який повинен забезпечити 3500 робочих місць і 600 млн євро інвестицій.

16 Степанова спад виробництва

Одеська область посіла останнє місце за динамікою експорту: продажу за кордон товарів скоротилися на 8%, послуг - на 9,4%, хоча в середньому по Україні вони зросли на 9,4 і 10,6% відповідно. Падіння експорту пов'язано з поганими виробничими показниками. Так, за динамікою промисловості область теж на останньому місці: випуск промислової продукції скоротився на 7,6%, тоді як в середньому по Україні він виріс на 1,6%. Зокрема, найбільша промислова галузь Одещини - харчова - показала падіння на 10%, виробництво гумових і пластмасових виробів - на 2,5%, машинобудування - на 4%. По динаміці сільського господарства область стала передостанньою: зростання лише на 0,5%, тоді як в середньому по Україні - на 7,8%. При цьому тваринництво Одещини показав найгірший результат серед усіх областей: падіння на 7,8%, тоді як в середньому по Україні було зростання на 0,3%.

Крім того, область увійшла до п'ятірки найгірших за темпами зростання реальних зарплат і збільшення обороту роздрібної торгівлі. До досягнень голови ОДА Максима Степанова (-16,5 бали) можна віднести друге місце в області за обсягом будівельної продукції на душу населення (за цим показником Одещина поступається лише Києву) і попадання області у трійку регіонів з найнижчим рівнем безробіття (6,2% за методологією МОП, при середньоукраїнському рівні 9%).

17 Вельбивцу дістався хороший урожай

З 20 листопада 2018 р. очолює Черкаську ОДА Олександр Вельбивець, який до того три роки був головою облради. Результати Черкащини за рік (-18 балів) свідчать про багатьох проблеми, що накопичилися. Область допустила найбільше по Україні скорочення середньомісячної чисельності штатних працівників - на 2,1% (тоді як у середньому по Україні - на 0,2%). Це означає втрату 4,7 тис. працівників. Також Черкащина увійшла в двійку регіонів з найвищим рівнем смертності дітей віком до одного року, в четвірку - з найменшим припливом ПІІ на одного мешканця.

У той же час область пробилася на друге місце за динамікою сільського господарства, показавши зростання сільгосппродукції на 22,5%. Зокрема, продукція рослинництва збільшився на 38,1% - це найвищий результат серед усіх областей. Виробництво зернових зросла на 56,2%, соняшнику - на 26,8%, картоплі - на 25,2%, овочевих культур - на 13,2%.

Крім того, область посіла друге місце за динамікою освоєних капітальних інвестицій (зростання на 32,4%), четверте - по динаміці будівельної продукції (зростання на 23,8%) і експорту (зростання на 26,5%, по товарам - на 27,2%, по послугах - на 5,9%).

18 У Барни мало платять

Тернопільська область посіла останнє місце з середньомісячної зарплати: 6969 грн, тоді як в середньому по Україні - 8865 грн. Звичайно, за останні два роки рівень зарплат істотно виріс (завдяки проведеним з ініціативи уряду підвищенням мінімальної зарплати). Але стан справ на Тернопільщині посилюється неблагополучною ситуацією у сфері зайнятості: область увійшла до п'ятірки регіонів з найбільшим скороченням чисельності штатних працівників (на 1,4%) і в шістку - з найвищим рівнем безробіття (10,5% за методологією МОП).

Інші негативи Тернопільщини - четверте місце знизу за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, п'яте знизу - по динаміці будівельної продукції (падіння на 6,4%), шосте знизу - по динаміці промисловості (падіння на 1,8%).
До успіхів голови ОДА Степана Барни (-22 бали) можна віднести третє місце в області по динаміці нефінансових послуг (зростання на 34,1% у ринкових цінах) і п'яте - по динаміці роздрібної торгівлі (зростання на 10,1% у порівнянних цінах).

19 Мисник зайнявся будівництвом

З 28 листопада 2018 р. Чернігівську ОДА очолює Олександр Мисник, який раніше був головою Менської райради. За підсумками 2018 р. результати Чернігівщини багато в чому негативні (-38,5 бали). Найбільший провал - передостаннє місце за обсягом будівельної продукції на душу населення: всього лише 1180 грн на одного жителя, що в 2,83 рази менше середньоукраїнського показника. На 2019 р. Мисник анонсував масштабні роботи по будівництву та капремонту автомобільних доріг та закладів охорони здоров'я, а також великі економічні проекти, в тому числі будівництво склозаводу в Городні, фабрики з виробництва тканин в Чернігові, сонячних електростанцій в Мене та Чернігівському районі.

Крім того, область увійшла до трійки регіонів з найнижчою середньомісячною зарплатою, в четвірку - з найвищим рівнем безробіття (11% за методологією МОП). В той же час по динаміці освоєних капітальних інвестицій Чернігівщина увійшла в п'ятірку лідерів, показавши зростання на 17,7%.

20 У Олексія Савченка не видно перспектив

Миколаївська область в 2018 р. досягла кількох успіхів. Зокрема, увійшла в четвірку кращих за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, в п'ятірку - по динаміці промисловості (зростання на 4%).

Але за критеріями, що визначає перспективи на майбутнє, Миколаївщина опинилася в аутсайдерах. Вона посіла передостаннє місце і по динаміці освоєних капітальних інвестицій (падіння на 12,6%), і по динаміці будівельної продукції (падіння на 13,2%).

Настільки ж низьке місце в області по новобудовам: лише 45 кв. м загальної площі прийнятих в експлуатацію нових квартир на тисячу жителів, що в 4,55 рази нижче середньоукраїнського показника. Також Миколаївщина потрапила в двійку регіонів з найвищим рівнем заборгованості по зарплаті (547 грн на одного працівника на 1 січня 2019 р.), в четвірку відстають за темпами зростання реальних зарплат і реалізованих нефінансових послуг.

Все це позначилося на результатах голови ОДА Олексія Савченка (-40,5 бала), який, до речі, 28 вересня 2018 р. заявив на зустрічі з місцевими журналістами, що відразу після президентських виборів подасть заяву про відставку.

21 У Клочко піднялася індустрія

Головним досягненням Сумської області в 2018 р. став вихід в лідери по динаміці промисловості. Випуск промпродукції виріс більш ніж на 10,3%, тоді як в середньому по Україні - на 1,6%. Помітний ріст спостерігався як у добувній промисловості (на 11,8%), так і в переробній (на 11,9%). Зокрема, більш ніж удвічі наростила випуск продукції хімічна промисловість, в харчопромі спостерігалося зростання на 8,5%, у металургії та виробництві готових металовиробів - на 17%, в машинобудуванні - на 2%.

Цей результат тим більш важливий, що прикордонної Сумщині важко заманити інвесторів. Але все ж ряд компаній побудували тут нові виробництва. "Більшість - це ті інвестори, які вже мають тут надійного партнера, - зазначає голова ОДА Микола Клочко. - Наприклад, ВАТ "Технологія", або "Гуала Кложерс", або фармацевтичний "Кусум Фарм", який розширює своє виробництво, або цегляна "Керамейя", яка відкриває нові потужності".

Крім того, Сумщина відзначився найнижчим по Україні рівнем смертності дітей віком до одного року (коефіцієнт 4,6 на тисячу народжених живими при середньоукраїнському показнику 7,1). Також область пробилася у п'ятірку лідерів за динамікою сільського господарства, показавши зростання на 11,7%.

22 У Кузьменко погано з будівництвами

Кіровоградська область посіла останнє місце за динамікою будівництва: за підсумками року будівельна продукція скоротилася на 14,2%. Зокрема, обсяги будівництва інженерних споруд впали на 24,5%, нежитлових будівель - на 4,1%, житла - на 1,7%. Також область у трійці аутсайдерів по новобудовам: всього лише 50,5 кв. м загальної площі прийнятих в експлуатацію нових квартир на тисячу жителів, що в 4,07 рази нижче середньоукраїнського показника.

Крім того, область показала найвищий в Україні рівень безробіття населення працездатного віку - 11,9%, тоді як в середньому по Україні - 9% (за методологією МОП). До того ж область у трійці аутсайдерів за темпами зростання роздрібної торгівлі, в п'ятірці відстаючих по динаміці освоєних капітальних інвестицій (падіння на 9%), по середньомісячній зарплаті і за темпами зростання нефінансових послуг.

Досягненням голови ОДА Сергія Кузьменка (-50,5 бали) можна назвати входження області у четвірку регіонів з найменшими зарплатними боргами на одного працівника. Також область в четвірці лідерів за динамікою сільського господарства (зростання на 20,4%) і в п'ятірці - за темпами зростання експорту. Поставки товарів за кордон зросли на 25,5%, при цьому експорт товарів до країн ЄС збільшився на 21,7%, а в Росію - скоротився на 18,4%.

23 Гордєєву допоможе вітер

Херсонська область в 2018 р. допустила відставання по багатьом критеріям. Вона стала останньою з обсягів будівельної продукції на душу населення і за темпами зростання реальних зарплат, передостанній - по динаміці експорту (поставки товарів за кордон скоротилися на 6,6%, послуг - на 9,1%) і за обсягами експорту на одного жителя, а також за темпами зростання нефінансових послуг, на третьому місці знизу - по динаміці сільського господарства і припливу ПІІ на душу населення, в четвірці відстаючих - по динаміці капітальних інвестицій (падіння на 10,7%) і з середньомісячної зарплати. Тому не дивно останнє місце, яке посів у рейтингу голова ОДА Андрій Гордєєв (-140,5 бали).

Однією з об'єктивних причин, що стримують соціально-економічний розвиток області, є сусідство з окупованим Кримом, лякливо інвесторів. Але в 2019 р. ситуація має покращитися. Близько $400 млн повинні бути вкладені у будівництво вітрової електростанції потужністю до 250 МВт на північному узбережжі озера Сиваш. Угоду про реалізацію проекту було підписано 23 січня норвезькою компанією NBT, французької Total Eren та Європейським банком реконструкції та розвитку у присутності президента України Петра Порошенка під час його перебування в Давосі (Швейцарія). Вже до 2019 р. станцію планують запустити в експлуатацію, після чого вона буде виробляти понад 900 млн кВт-годин на рік. Це забезпечить третину всього обсягу споживання електроенергії в Херсонській області.