Рейтинг губернаторів. Хто більше всіх завалив економіку
Про сенсі цифр
В останні дні Банкова посилено намагається списати економічні проблеми України виключно на пандемію коронавіруса і спричинений нею глобальна криза. Однак цифри свідчать про протилежне. Кризові явища в українській економіці почали проявлятися ще в минулому році, особливо починаючи з вересня, коли вся вертикаль виконавчої влади, як і законодавча влада, вже була повністю в руках Зе-команди. І провину за цю кризу слід розділити між центральною Зе-владою в особі президента Володимира Зеленського, членів уряду, парламентських "слуг народу" і місцевої Зе-владою в особі голів ОДА.
Зараз ми підводимо підсумки соціально-економічного розвитку регіонів за 2019 р. Методика була описана при публікації рейтингу за перше півріччя і залишається незмінною. Порівнюються показники 23 мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини та Луганщини) по 20 суспільно значущими критеріями. Всі цифри беруться з відомостей Держстату та його територіальних органів.
Починаючи з літа в Україні спостерігається спад промислового виробництва. У червні воно скоротилося на 2,3% порівняно з тим же місяцем попереднього року, в липні - на 0,2%, в серпні - на 1,7%, у вересні - на 1,1%, у жовтні - на 5%, у листопаді - на 7,5%, в грудні - на 7,7%. І якщо за підсумками січня-травня було зростання на 0,9%, то в цілому за підсумками року вийшло падіння на 1,8% (потім Держстат сманипулировал цифрами і скоротив показник річного падіння до 0,5%). Факт тим більш прикрий, що в попередні три роки промисловість зростала: у 2016-му - на 2,8%, у 2017-му - на 0,4%, в 2018-му - на 1,6%. Негативна динаміка за підсумками 2019-го (вже після проведеного Держстатом перерахунку) зафіксована у 15 з 23 мирних регіонів.
Крім того, у 12 мирних областях зменшився обсяг нефінансових послуг, у 10 - впало сільгоспвиробництво, у п'яти - обвалився експорт товарів і послуг, у чотирьох - скоротився обсяг освоєних капітальних інвестицій, а в двох - допущений відтік прямих іноземних інвестицій. У новому році глобальні події лише посилили ті негативні тенденції, які вже сформувалися в Україні в цілому і практично в кожній області.
1 Кличко виявився кращим
Боротьба за лідерство в рейтингу завершилася тим, що за підсумками року на перший рядок піднявся голова Київської міської держадміністрації Віталій Кличко (107,5 бали). Для Кличка це подвійна перемога, оскільки Банкова не зважилася замінити його на когось із "слуг народу". Хоча ще 4 вересня Кабмін направив президенту подання про звільнення Кличка з посади голови КМДА, але підписати відповідний указ Зеленський побоявся.
За підсумками року столиця зайняла лідируючі позиції по семи критеріям. Зокрема, Київ - єдиний регіон, де зафіксована позитивна динаміка середньомісячної чисельності штатних працівників: зростання на 0,3% порівняно з попереднім роком, хоча в середньому по Україні відбулося скорочення штатів на 2,9%. Також у Києві найвища середньомісячна зарплата - 15 776 грн, що в 1,5 рази більше, ніж в середньому по Україні. При цьому столиця показала найвищий ріст нефінансових послуг (на 33,6%, тоді як в середньому по Україні - на 18%) та найбільші обсяги (на душу населення) капітальних інвестицій, припливу прямих іноземних інвестицій, будівельної продукції, експорту товарів і послуг.
До того ж по динаміці експорту Київ у двійці кращих (зростання на 19,4%). Крім того, Київ в четвірці регіонів з найкращою динамікою роздрібної торгівлі (зростання на 15,1%) і найнижчою безробіттям населення працездатного віку.
2 Чернишов залишив після себе борги
Друге після Києва місце в рейтингу зайняла Київщина (99,5 бали). Це заслуга насамперед околиць Києва, які швидко розвиваються разом зі столицею.
З 9 липня по 28 жовтня 2019 р. Київську ОДА очолював Михайло Бно-Айріян, потім його замінив Олексій Чернишов, який 11 березня 2020 р. отримав посаду прем'єр-міністра, після чого т.в.о. голови ОДА став Василь Володін. По тим критеріям, які найбільше залежать від керівника ОДА, область має не дуже хороші, або відверто погані показники.
Наприклад, Київщина опинилася на другому місці знизу по динаміці сільського господарства: виробництво впало на 5,8% порівняно з попереднім роком. Зокрема, в рослинництві - на 6,4%, у тваринництві - на 4,9%.
За рівнем заборгованості по зарплаті на одного штатного працівника Київщина в четвірці найгірших: 426 грн на працівника за станом на 1 січня 2020 р. протягом року загальна сума заборгованості зросла зі 138,1 до 144,9 млн грн. І зростання продовжується: на 1 лютого 2020 р. вона досягла 146,3 млн грн.
Також Київщина увійшла до числа регіонів з негативною динамікою промисловості: продукція скоротилася на 0,3% у порівнянні з 2018 р. зокрема, фармацевтика впала на 12,8%, машинобудування - на 8,9%, а харчопром (найбільша промислова галузь Київщини) - на 1,2%. І падіння триває: у січні 2020-го порівняно з січнем 2019-го промвиробництво впало на 9,1%, і Київщина за цим критерієм опинилася в п'ятірці найгірших.
3 Бондаренко зросли борги по зарплаті
Третій рядок рейтингу зайняв Олександр Бондаренко (82,5 бала), що очолює Дніпропетровську ОДА з 13 вересня 2019 р.
Дніпропетровщина посіла друге після Києва місце за обсягом експорту товарів і послуг - як в абсолютних цифрах ($8,05 млрд), так і в перерахунку на душу населення (2521 $/особа). Також область стала другою по динаміці сільського господарства (зростання на 7,2% порівняно з попереднім роком) і по динаміці реальної зарплати (зростання на 13%), третій - за розміром середньомісячної зарплати (10 751 грн), за обсягом капітальних інвестицій на душу населення і за припливом прямих іноземних інвестицій на одного жителя, четвертої - за обсягом будівельної продукції на душу населення.
Однак у той же час область опинилася в трійці найгірших за рівнем зарплатних боргів на одного працівника. Протягом 2019 р. загальна сума боргу зросла майже втричі - з 133,9 до 354,1 млн грн, причому більше половини нової заборгованості утворилося у вересні-грудні. Також з осені в області спостерігається спад виробництва в гірничо-металургійному комплексі, на частку якого припадає дві третини промпродукції Дніпропетровщини. Криза посилюється: у січні 2020-го в металургії виробництво впало вже на 17,6%, у добувній промисловості - на 14,9% порівняно з січнем 2019-го.
4 Скальського позбавили енергії
На четвертому рядку рейтингу розташувався Владислав Скальський (80,5 бала), який очолює Вінницьку ОДА з 18 вересня 2019 р. Вінниччина стала лідером по динаміці промисловості, показавши зростання на 14,7% порівняно з попереднім роком (хоча в середньому по Україні вийшло падіння на 0,5%). Це забезпечила насамперед переробна промисловість, збільшила продукцію на 19,2%. Однак виробництво електроенергії зменшилось на 3,1%, причому воно різко знизилася в останні місяці року, коли почалися простої Ладижинської ТЕС за відновлення урядом імпорту електроенергії з РФ. У січні 2020-го виробництво електроенергії на Вінниччині скоротилося вже в 2,14 рази в порівнянні з січнем 2019-го.
У числі успіхів області не можна не відзначити перше місце за динамікою будівництва: обсяг будівельної продукції збільшився в 1,78 рази (в середньому по Україні - на 23,6%). Найбільший внесок у цей результат дали зростання будівництва інженерних споруд в 1,99 рази та зростання будівництва нежитлових будівель в 1,39 рази. В результаті Вінниччина пробилася до трійки лідерів за обсягом будівельної продукції на душу населення, а по загальній площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів посіла друге місце.
Також область посіла друге місце за динамікою нефінансових послуг (зростання на 13,5%) і по динаміці роздрібної торгівлі (зростання на 18,6%), четверте - по динаміці реальної зарплати (зростання на 12,1%), а також увійшла до п'ятірки регіонів, які до кінця року найменшу заборгованість по зарплаті на одного працівника.
Найбільшим провалом Скальського стало попадання області в четвірку аутсайдерів за динамікою капітальних інвестицій: їх обсяг скоротився на 1,6% за підсумками року, хоча за підсумками першого півріччя було зафіксовано зростання на 12,3%. Таким чином, потік інвестицій різко обмілів саме після приходу Зе-влади.
5 У Козицького гальмують зарплати
До п'ятірки регіонів-лідерів увійшла Львівщина (44,5 бали). З 5 липня по 26 грудня 2019 р. Львівську ОДА очолював Маркіян Мальський; потім Зеленський звільнив його, а 5 лютого 2020 р. призначив Максима Козицького, в перерві між ними обов'язки голови ОДА виконував перший заступник Василь Лозинський.
Ця кадрова чехарда слабо позначилася на успіхи області. Зокрема, Львівщина друга після Києва по динаміці чисельності штатних працівників, у трійці передовиків по динаміці експорту товарів і послуг (зростання на 16,5%), у четвірці кращих з загальної площі нового житла на тисячу жителів, в п'ятірці регіонів з найнижчою безробіттям населення працездатного віку і найбільшим припливом прямих іноземних інвестицій на душу населення.
Проте Львівщина увійшла в четвірку аутсайдерів за динамікою реальної зарплати. Крім того, за підсумками року область опинилася в шістці регіонів з найвищою заборгованістю по зарплаті на одного працівника.
6 У Стадника знизилася народжуваність
На шостому рядку рейтингу бачимо голову Миколаївської ОДА Олександра Стадника (32 бали), що займає цю посаду з 18 вересня 2019 р. Область лідирує по динаміці реальної зарплати: зростання на 13,2% порівняно з попереднім роком, тоді як в середньому по Україні було зростання на 9,8%. За розміром середньомісячної зарплати Миколаївщина в п'ятірці кращих. Крім того, область на третьому місці за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, за динамікою будівництва (зростання на 50,2%) і за динамікою капітальних інвестицій (зростання на 40,1%), на четвертому - по притоку прямих іноземних інвестицій на одного жителя і за динамікою сільського господарства (зростання на 4,1%).
Але в той же час Миколаївщина увійшла в трійку аутсайдерів за загальної площі нового житла на тисячу жителів. Крім того, область показала найбільше зниження народжуваності: кількість народжених на Миколаївщині зменшилася на 12,9% порівняно з попереднім роком, тоді як в середньому по Україні - на 8,1%.
7 Синегубову не вистачило послуг
Сьомий рядок рейтингу зайняв Олег Синегубов (11 балів), який очолює Полтавську ОДА з 11 листопада 2019 р. Полтавщина посіла друге після Києва місце по надходженню прямих іноземних інвестицій на душу населення (101 $/особа). В абсолютних цифрах обсяг цих інвестицій зріс на $140,1 млн. Левову частку цього приросту забезпечила швейцарська компанія Ferrexpo, що належить Костянтину Жеваго і володіє гірничо-збагачувальними комбінатами в Горишних Плавнях. Крім того, Полтавщина в четвірці кращих за обсягом капітальних інвестицій на душу населення і по динаміці капінвестицій (зростання на 39,7% порівняно з попереднім роком), а також у п'ятірці кращих за обсягом експорту товарів та послуг на одного жителя.
З іншого боку, область увійшла в двійку регіонів з найгіршою динамікою нефінансових послуг (падіння в 1,51 рази) і найвищою безробіттям населення працездатного віку (10,9% за методологією МОП), потрапила в трійку аутсайдерів по динаміці сільського господарства (падіння на 3,4%) і за динамікою будівництва.
8 У Куцого не вродило
Восьме місце у рейтингу отримав Куций Максим (7,5 бала), який з 11 жовтня 2019 р. очолює Одеську ОДА. Його область у двійці кращих по динаміці промисловості (зростання на 7,4%) і за обсягом будівельної продукції на душу населення, у трійці регіонів з найнижчою безробіттям населення працездатного віку, в п'ятірці кращих з загальної площі нового житла на тисячу жителів і по динаміці чисельності штатних працівників.
З іншого боку, область на останньому місці за динамікою сільського господарства: падіння на 10,6% у порівнянні з попереднім роком (хоча в середньому по Україні вийшов зростання на 1,1%). Продукція рослинництва скоротився на 11,5%, тваринництва - на 5,6%. Крім того, Одещина посіла передостаннє місце за динамікою експорту товарів і послуг (падіння на 8,9%) і по динаміці реальної зарплати, третє місце знизу - по динаміці капітальних інвестицій (падіння на 1,7%).
9 Від Погуляйко йдуть працівники
На дев'ятому місці - голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко (-0,5 бала), що займає цей пост з 2 грудня 2019 р. Успіхи області лежать насамперед у сфері інвестицій. Волинь вийшла на перше місце за динамікою капітальних інвестицій, показавши зростання на 74,2% (тоді як у середньому по Україні - на 15,5%), і завдяки цьому пробилася у п'ятірку кращих за обсягом капінвестицій на одного жителя. Також область в шістці кращих припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення і за загальної площі нового житла на тисячу жителів.
Проте Волинь увійшла до трійки регіонів з найвищим рівнем безробіття населення працездатного віку (10,8% за методологією МОП) і найбільшим скороченням середньомісячної чисельності штатних працівників (на 5% порівняно з попереднім роком). Крім того, вона увійшла до п'ятірки регіонів, які допустили падіння експорту товарів і послуг (на 3%). І по динаміці промисловості область теж п'ята знизу: виробництво скоротилося на 5,1%. Особливо сильно впали такі провідні промислові галузі Волині, як харчопром (на 11,7%), машинобудування (на 11%) та енергетика (на 6,9%).
10 У Кучера невідплатні борги
Першу десятку рейтингу замикає голова Харківської ОДА Олексій Кучер (-4,5 бала), призначений на цей пост 5 листопада 2019 р. Його область має найнижчу в Україні безробіття населення працездатного віку (4,9% за методологією МОП, тоді як в середньому по Україні - 8,4%). Також Харківщина показала найбільше зниження смертності населення (на 4,7% порівняно з попереднім роком, хоча в середньому по Україні кількість померлих зменшилась лише на 1,1%), а крім того, посіла четверте місце за динамікою експорту товарів і послуг (зростання на 10,7%).
У той же час Харківщина серед всіх мирних регіонів накопичила до кінця року найбільшу заборгованість по зарплаті в абсолютних цифрах (366,8 млн грн) і опинилася в двійці гірших за розміром боргу на одного штатного працівника (683 грн). Крім того, область на останньому місці по загальній площі прийнятих в експлуатацію нових нежитлових будівель на тисячу жителів, а щодо нового житла - на сьомому місці знизу.
11 Коваль втрачає привабливість
На чолі Рівненської ОДА з 9 вересня 2019 р. варто Віталій Коваль (-7 балів). Рівненщина посіла останнє місце за динамікою нефінансових послуг. Їх обсяг скоротився в 1,55 рази порівняно з попереднім роком (хоча в середньому по Україні зріс на 18%).
Крім того, область втрачає інвестиційну привабливість. Рівненщина опинилася на передостанньому місці як за обсягом капітальних інвестицій на душу населення, так і за динамікою капінвестицій - падіння на 5,4%. А по припливу прямих іноземних інвестицій на одного жителя область в четвірці найгірших.
Також Рівненщина у трійці " відстаючих за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення. З іншого боку, область у двійці регіонів з найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника і в шістці кращих по динаміці реальної зарплати (зростання на 11,1%).
У числі успіхів області не можна не відзначити третє місце по динаміці промисловості: зростання на 6,9%. Найбільший внесок у це досягнення внесла Рівненська АЕС, яка в 2018-му багато втратила через тривалих ремонтів енергоблоків, а в 2019 році наростила виробництво електроенергії на 8,9%. Також збільшили випуск продукції два найбільші галузі переробної промисловості Рівненщини: виробництво пластмасових виробів зросло на 4,1%, а харчових продуктів - на 4,6%.
12 У Боднара мало будують
Черкаська область має вже другого призначенця Зеленського на посаді голови ОДА. З 30 липня по 4 листопада 2019 р. цю посаду обіймав Ігор Шевченко, потім його змінив Роман Боднар (-8 балів).
Серед негативів Черкащини найбільш помітно погіршення ситуації в будівництві. За обсягом будівельної продукції на душу населення область посіла передостаннє місце. І таке ж - за динамікою будівництва: зростання лише на 1,4% порівняно з попереднім роком (тоді як у середньому по Україні - на 23,6%). При цьому будівництво житла скоротилося на 19,3%.
Також область у п'ятірці аутсайдерів по динаміці сільського господарства: виробництво скоротилося на 2,5%. Зокрема, продукція рослинництва - на 6%.
Серед позитивів Черкащини зазначимо попадання в п'ятірку кращих по динаміці нефінансових послуг (зростання на 8,7%), за динамікою роздрібної торгівлі (зростання на 14,8%) і за динамікою експорту товарів і послуг (зростання на 10,6%).
13 Габинет сподівається на атомників
Хмельницьку ОДА з 21 листопада 2019 р. очолює Дмитро Габинет (-21,5 бали). Його область посіла останнє місце за динамікою промисловості: виробництво скоротилося на 14,5% порівняно з попереднім роком. Найбільший внесок у цей сумний результат внесли тривалі ремонтні роботи на першому енергоблоці Хмельницької АЕС тривають ще з листопада 2018-го, з-за яких виробництво електроенергії на станції скоротилася в минулому році в 1,66 рази. У новому році, якщо енергоблок все-таки буде благополучно запущений, показники області відразу покращаться. Втім, Хмельниччина має проблеми не тільки в енергетиці, але і в інших чотирьох найбільших галузей промисловості: в харчопромі зафіксований спад на 8,4%, у виробництві пластмасових виробів - на 2,9%, у машинобудуванні - на 18,4%, у виробництві металовиробів - на 7,1%.
Крім того, Хмельниччина виявилася останньою по динаміці капітальних інвестицій: їх обсяг скоротився в області на 5,8% (хоча в середньому по Україні зріс на 15,5%). Зокрема, капінвестиції у житлове будівництво скоротилися на 23,4%. Також область увійшла в трійку аутсайдерів припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення і в шістку відстаючих за динамікою будівництва.
Ще одна проблемна сфера - зовнішня торгівля. Хмельниччина потрапила в п'ятірку аутсайдерів за обсягом експорту товарів та послуг на одного жителя і в сімку гірших - по динаміці експорту. З іншого боку, область увійшла у четвірку регіонів з найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника і найкращою динамікою чисельності штатних працівників.
14 У Сопеля було погано з експортом
У голові Тернопільської ОДА з 31 жовтня 2019 р. до 18 березня 2020 р. стояв Ігор Сопель (-25 балів). Наприкінці лютого він подав заяву про відставку з-за відомих подій в області навколо прийому евакуйованих з Китаю українців, а 19 березня Зеленський призначив новим головою ОДА Володимира Труша.
Одна з найбільш проблемних сфер Тернопільщини - зовнішня торгівля. Область в четвірку аутсайдерів за обсягом експорту товарів та послуг на одного жителя. І ця проблема поглиблюється, оскільки по динаміці експорту область теж четверта знизу: падіння на 3,2% порівняно з попереднім роком.
До того ж з області тікають закордонні інвестори. По припливу прямих іноземних інвестицій Тернопільщина друга знизу. Замість припливу спостерігався відтік: протягом 2019 р. обсяг цих інвестицій скоротився на $51,1 млн, або більш ніж вдвічі (з $100,6 млн до $49,5 млн), що означає втрату $49 на кожного жителя області.
Крім того, Тернопільщина в четвірку аутсайдерів за динамікою нефінансових послуг (падіння на 17,5%) і середньомісячної зарплати, а також у п'ятірці регіонів з найбільш високим безробіттям населення працездатного віку. У числі успіхів області відзначимо третє місце по динаміці роздрібної торгівлі (зростання на 17,5%) і четверте по загальній площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів.
15 У Осачука торговий спад
Чернівецьку ОДА з 22 листопада 2019 р. очолює Сергій Осачук (-30,5 бали). Буковина на останньому місці за чотирма критеріями. По-перше, з середньомісячної зарплати (8066 грн, що в 1,3 рази менше, ніж в середньому по Україні). По-друге, по капітальним інвестиціям - як в абсолютних цифрах (3,95 млрд грн), так і на душу населення (4371 грн/чол., що в 3,18 рази нижче середньоукраїнського показника). По-третє, за обсягом експорту товарів і послуг - знову ж як в абсолютних цифрах ($236 млн), так і на душу населення (262 $/особа, що 5,79 рази нижче середньоукраїнського рівня). А по-четверте, по динаміці роздрібної торгівлі: оборот впав на 1,7% порівняно з попереднім роком, хоча в середньому по Україні було зафіксовано зростання на 10,5%. Чернівецька область - єдиний регіон, де торгівля впала.
Однак не можна не відзначити і ряд досягнень Буковини. В області найнижча заборгованість по заробітній платі - на 1 січня 2020 р. всього 146 тис. грн в абсолютних цифрах, або на 1,33 грн на одного працівника, що 312 разів нижче середньоукраїнського рівня. Крім того, область увійшла до п'ятірки лідерів за динамікою будівництва (зростання на 38,7%) і в трійку найкращих із загальної площі нового житла на тисячу жителів; втім, за новим нежитловим будівлям Буковина четверта знизу.
16 Шмигаль налякав інвесторів
З 10 лютого 2020 р. т.в.о. голови Івано-Франківської ОДА є Віталій Федорів. До нього півроку головою ОДА був Денис Шмигаль (-33,5 бали). Зеленський призначив його на цю посаду 1 серпня 2019 р., а звільнив 5 лютого 2020 р. у зв'язку з переходом на роботу в уряд, де Шмигаль отримав крісло віце-прем'єра - міністра розвитку громад і територій, а потім і прем'єра.
Логіку стрімкого кадрового зльоту Шмигаля зрозуміти важко; принаймні, великих успіхів на посаді голови ОДА він не добився, а ось провалів допустив чимало. І його потрапляння у вісімку аутсайдерів нашого рейтингу - тому свідчення.
Особливо сумно виглядають показники Прикарпаття у сфері інвестицій. Область продемонструвала найгірший результат серед всіх регіонів припливу прямих іноземних інвестицій. Замість припливу вийшов відтік: протягом 2019 р. обсяг цих інвестицій на Прикарпатті скоротився на $170,6 млн (з $894,6 млн до $724 млн), що означає втрату $124 на кожного жителя області. До того ж по динаміці річного обсягу капітальних інвестицій область увійшла в шістку відстаючих. І це відставання сприяло тому, що за річним обсягом капінвестицій на душу населення Прикарпаття потрапило в трійку аутсайдерів.
Втім, деякі проблеми області були викликані не Шмыгалем, а центральної Зе-владою. Через поновлення урядом імпорту електроенергії з РФ було змушене скоротити вироблення підприємство "ДТЕК Бурштинська ТЕС" (до речі, його директором був саме Шмигаль до переходу в ОДА). В результаті виробництво електроенергії на Прикарпатті в 2019 р. скоротилося на 8,9%, теплової енергії - на 8% порівняно з попереднім роком. Разом з падінням в ряді інших галузей це призвело до спаду в цілому по промисловості Прикарпаття на 4,4%, так що область за динамікою промислового виробництва виявилася в сімці аутсайдерів.
Серед досягнень Прикарпаття необхідно відзначити друге і сьоме місця з загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів. Правда, можливість області зберегти високі темпи прийому в експлуатацію нових об'єктів виглядає сумнівною, оскільки за динамікою будівництва в минулому році Прикарпаття увійшло в п'ятірку відстаючих.
17 У Балоня проблеми на ринку праці
У голові Кіровоградської ОДА з 8 листопада 2019 р. варто Андрій Балонь (-36,5 бали). У нього особливо помітні проблеми на ринку праці. В області зафіксована найвища безробіття населення працездатного віку: 11,2% за методологією МОП, тоді як в середньому по Україні - 8,4%. Також Кіровоградщина в п'ятірці найгірших по динаміці кадрів (середньомісячна чисельність штатних працівників скоротилася на 4,4% порівняно з попереднім роком) і з середньомісячної зарплати.
Крім того, область на передостанньому місці по загальної площі нового житла на тисячу жителів і в шістці відстаючих за обсягом будівельної продукції на душу населення. А по припливу прямих іноземних інвестицій на одного жителя область у п'ятірці аутсайдерів.
У числі успіхів Кіровоградщини слід зазначити перше місце за динамікою експорту товарів і послуг (зростання на 34,8%, тоді як в середньому по Україні набагато скромніше - на 11,2%). Зокрема, експорт товарів у країни ЄС зріс в 1,76 рази, в Білорусь - в 2,09 рази, у Туреччину - у 3,4 раза, Китаю - в 1,47 рази, тоді як у Росії - скоротився в 1,46 рази. Крім того, область посіла третє місце за динамікою сільгоспвиробництва (зростання на 6,7%) і п'яте - по динаміці промисловості (зростання на 3,6%).
18 У Гусєва кадрові невдачі
Херсонської ОДА з 11 липня 2019 р. очолює Юрій Гусєв (-40,5 бали). Його область теж відзначилася наростанням кризи на ринку праці. Зокрема, вона виявилася другою знизу по динаміці кадрів: середньомісячна чисельність штатних працівників скоротилася на 6,3% порівняно з попереднім роком. Становище ускладнюється тим, що область входить в семірку регіонів з найбільш високим безробіттям населення працездатного віку. Також область друга знизу з середньомісячної зарплати, а за темпами зростання реальної зарплати - у п'ятірці аутсайдерів.
Також на Херсонщині поглиблюється криза в зовнішній торгівлі. Область посіла передостаннє місце за обсягом експорту товарів і послуг на душу населення, а по динаміці експорту увійшла в шістку відстаючих.
Крім того, Херсонщина п'ята знизу по динаміці нефінансових послуг (падіння на 15,4%) і роздрібної торгівлі. Ще одна проблемна галузь економіки
Херсонщини - будівництво. Область четверта знизу за обсягом будівельної продукції на одного жителя, п'ята знизу і шоста знизу - по загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів. Але тут, принаймні, втішає те, що за динамікою будівництва Херсонщина увійшла в четвірку лідерів (зростання на 44,7%). Додає оптимізму те, що область друга по динаміці капітальних інвестицій (зростання на 66,1%) і завдяки цьому увійшла в шістку кращих за обсягом капінвестицій на душу населення.
Також Херсонщина в четвірці передовиків по динаміці промисловості (зростання на 4,4%) і у п'ятірці кращих по динаміці сільського господарства (зростання на 2,8%). Правда, про результаті аграріїв варто уточнити, що він досягнутий завдяки збільшенню продукції рослинництва на 5,5%, тоді як продукція тваринництва скоротилася на 9,3% - і це найгірший показник серед мирних областей.
19 У Гетманенко множаться проблеми
Прикладом наростання проблем при Зе-влади стало Закарпатті (-48 балів). Тут і півроку не втримався в кріслі голови ОДА Ігор Бондаренко, призначений 5 липня 2019 р.: вже 26 грудня Зеленський звільнив його і призначив т.в.о. Олексія Гетманенко.
Найбільшою галуззю промисловості Закарпаття є машинобудування. У першому півріччі 2019 р. його продукція зросла на 4,2% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, проте за підсумками 12 місяців було зафіксовано падіння на 20,7%. Разом зі зниженням виробництва в ряді інших галузей вийшло падіння в цілому по промисловості на 13,9% - це другий серед найгірших результатів по Україні.
Експорт за статтею "електричні машини", на який припадає більше половини закарпатського експорту товарів, який скоротився у 2019 р. на 13,8%. У результаті загальний обсяг товарних поставок за кордон із Закарпаття скоротився на 10,2%, а сумарний обсяг експорту товарів і послуг - на 9,8%, що стало найгіршим результатом по Україні.
Також Закарпаття виявилося аутсайдером за динамікою реальних зарплат (зростання лише на 5,9%, тоді як в середньому по Україні - на 9,8%) і допустило найбільше скорочення середньомісячної чисельності штатних працівників (їх число впало на 6,7%, тоді як в середньому по Україні - на 2,9%). Крім того, область у трійці " відстаючих за обсягом будівельної продукції на душу населення і по динаміці роздрібної торгівлі. А найбільше досягнення Закарпаття - третє місце серед регіонів з найнижчою заборгованістю по зарплаті на одного працівника.
20 У бунечко (рос.) кар'єрний обвал
Житомирську ОДА з 8 серпня 2019 р. очолює Віталій бунечко (рос.) (-49,5 бали). Область потрапила в четвірку аутсайдерів за динамікою промисловості, допустивши спад виробництва на 5,7% порівняно з попереднім роком. Найбільший внесок у цей обвал внесли добувна промисловість і розроблення кар'єрів, чия продукція скоротилася на 17,2%. Зокрема, видобуток граніту впала на 23,6%, щебеню - на 15,6%. Скорочення виробництва спостерігалося і в інших галузях промисловості Житомирщини, зокрема, у хімічній промисловості (на 12,9%), машинобудуванні (на 9,7%), харчової промисловості (на 5,4%), енергетиці (на 4,4%), виробництві текстилю та одягу (на 3,4%), виробництві металовиробів (на 3,2%).
Крім того, область увійшла в трійку найгірших по динаміці нефінансових послуг (падіння на 23,5%), у четвірку аутсайдерів за темпами зростання реальної зарплати за обсягом капітальних інвестицій на душу населення, в шістку відстаючих - по середньомісячній зарплаті і за обсягом експорту товарів та послуг на одного жителя. З іншого боку, Житомирщина увійшла в трійку регіонів з найкращою динамікою чисельності штатних працівників і в шістку - з найменшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника.
21 У Прокопенко колапс харчопрому
Третій знизу в рейтингу - голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко (-51 бал), призначений на цю посаду 31 жовтня 2019 р. Його область у трійці аутсайдерів по динаміці промисловості: виробництво впало на 10,1% порівняно з попереднім роком. У найбільшої промислової галузі Чернігівщини - виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - продукція скоротилася на 18%. Таке ж падіння - в виробництві текстилю та одягу, а в машинобудуванні - на 18,7%. В деревообробної і паперової промисловості падіння на 9,5%, в енергетиці - на 7,1%.
Крім того, область на передостанньому місці по динаміці роздрібної торгівлі, у трійці " відстаючих по середньомісячній зарплаті, в четвірці регіонів з найбільш високим безробіттям населення працездатного віку, в п'ятірці найгірших по динаміці сільського господарства (падіння на 2,5%, зокрема, продукція рослинництва скоротилася на 2,6%, тваринництва - на 2%). І хоча за динамікою будівництва Чернігівщина зайняла друге місце, показавши зростання на 52%, але вона залишилася в п'ятірці аутсайдерів за обсягом будівельної продукції на душу населення і за загальної площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів. Також область в шістці гірших за динамікою капітальних інвестицій, як і по динаміці чисельності штатних працівників. Серед позитивів області - входження в трійку кращих по динаміці нефінансових послуг.
22 Туринок провалив будівництво
На передостанньому рядку рейтингу - Віталій Туринок (-52,5 бала), який з 5 вересня 2019 р. очолює Запорізьку ОДА. Його область-єдина серед всіх регіонів допустила негативну динаміку будівельної продукції: падіння на 3,8% порівняно з попереднім роком, тоді як в цілому по Україні спостерігалося зростання на 23,6%. Зокрема, будівництво житлових будинків скоротилося на 38,8%, інженерних споруд - на 3,4%. Також область на останньому місці за прийнятим в експлуатацію нового житла (всього 53,2 кв. м загальної площі на тисячу жителів, що майже уп'ятеро нижче середньоукраїнського показника) і на передостанньому - за загальної площі нових нежитлових будівель на тисячу жителів.
Крім того, область у трійці аутсайдерів по динаміці експорту товарів і послуг (падіння на 8,1%, зокрема експорт товарів знизився на 8,8%), хоча за обсягом експорту на душу населення вона поки ще залишається в четвірці кращих. Область в шістці гірших за припливом прямих іноземних інвестицій на душу населення і по динаміці промисловості (падіння на 4,5%), але вибилася в лідери по динаміці сільського господарства: зростання виробництва на 23,2%. Цей результат отримано завдяки високому врожаю продукція рослинництва збільшився на 32,2%, тоді як у тваринництві зафіксований спад на 8%.
Також область в четвірці передовиків з середньомісячної зарплати (10 480 грн) і в п'ятірці кращих по динаміці реальної зарплати (зростання на 11,8%). Але при цьому вона в п'ятірці регіонів з найбільшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника.
23 Врятує Сумщину військовий прокурор Грищенко
Останній рядок рейтингу зайняла Сумська область (-56,5 бали). З 25 червня 2019 р. т.в.о. голови ОДА була Ірина Купрейчик. Повноцінного главу ОДА Сумщина отримала останній - тільки 11 березня 2020 р. на цю посаду був призначений Роман Грищенко.
Перед ним стоїть безліч проблем. Зокрема, посилюється давня проблема Сумщини - заборгованість по зарплаті. Протягом січня-травня сума боргу зросла на 17,9 млн грн - з 275,3 до 293,2 млн грн. А протягом червня-грудня, вже при Зе-влади, борг зріс на 37 млн грн і на 1 січня склав 330,2 млн грн - по 1762 грн на одного штатного працівника, що є найгіршим показником по Україні та в 4,24 рази вище середньоукраїнського рівня. Зазначимо, що протягом січня 2020 р. борг зріс ще на 20,9 млн грн і досяг 351,1 млн.
Крім того, за підсумками 2019 р. область опинилася на останньому місці за обсягом будівельної продукції - як в абсолютних цифрах (1,55 млрд грн), так і в перерахунку на душу населення (1446 грн/чол., що втричі нижче середньоукраїнського рівня). При цьому з загальної площі нового житла і нових нежитлових будівель на тисячу жителів Сумщина посіла четверте місця знизу і третє знизу, за динамікою будівництва - четверте знизу. За обсягом капітальних інвестицій на душу населення область в п'ятірці аутсайдерів.
До того ж Сумщина в четвірці регіонів, де зафіксовано найбільше скорочення середньомісячної чисельності штатних працівників (на 4,6% порівняно з попереднім роком) і спостерігалася найгірша динаміка роздрібної торгівлі. Серед досягнень області можна відзначити хіба що четверте місце за динамікою нефінансових послуг.
Представляючи громадськості Сумщини нового голову ОДА, перший заступник керівника Офісу Зеленського Сергій Трофімов окреслив пріоритетні завдання, що стоять перед Грищенко: ремонт доріг в області, забезпечення інвестиційної привабливості і т. д. У свою чергу, Грищенко заявив, що особливу увагу буде приділяти питанню ремонту доріг та реалізації інвестиційних проектів. До Сумщині він відношення не мав, як і до доріг та інвестицій; його кар'єра пройшла в органах військової прокуратури.
