Вирішальний експеримент. Як Саакашвілі з допомогою Порошенко виміряв свій рейтинг
Офіційно про втрату Михеилом Саакашвілі українського громадянства повідомила 26 липня Державна міграційна служба України (ДМСУ). За її інформацією, він отримав громадянство внаслідок свідомого подання неправдивих відомостей", що, згідно ст. 19 Закону "Про громадянство України", є підставою для втрати громадянства. У повідомленні говориться, що матеріали з Саакашвілі були отримані Генпрокуратурою України від грузинської сторони, опрацьовані ДМСУ та розглянуто Комісією з питань громадянства при Президенті України, на підставі висновків якої президент видав указ про втрату Саакашвілі громадянства. Цю інформацію офіційно підтвердила прес-служба президента.
За відомостями ДС, в документах, які заповнював Саакашвілі в травні 2015 р. перед отриманням українського громадянства, зазначено, що він не перебуває під слідством в Україні або за її межами. Однак ще в липні 2014 р. Головна прокуратура Грузії прийняла постанову про притягнення Саакашвілі до кримінальної відповідальності, після чого Тбіліський міський суд заочно обрав попереднє ув'язнення як запобіжний захід Саакашвілі у справі про перевищення службових повноважень.
Сам Саакашвілі не заперечує того, що він при заповненні документів вказав неправдиві відомості, і ніяк не пояснює цього, але тільки заявляє, що справи проти нього "надумані" і що "жодна країна, крім Грузії, ці звинувачення не визнала". З цих хитких посилок він робить висновок, що "президент Порошенко наплював на Конституцію". З іншого боку, незалежно від законності президентського указу, очевидно, що це було політичне рішення Петра Порошенка, причому досить ризикована. І зараз найцікавіше - у що вся ця історія виллється.
Не зайве нагадати, що Саакашвілі ні в якому разі не зміг би стати конкурентом Порошенко на президентських виборах в 2019 р. За Конституцією України кандидат на посаду президента повинен проживати в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років". До 17 листопада 2013 р. Саакашвілі точно не проживав в Україні, оскільки займав пост президента Грузії.
Що ж стосується парламентських виборів, то тут важливий не індивідуальний, а командний результат. Партія "Рух нових сил Михайла Саакашвілі" є офіційно зареєстрованою, і їй зняття з реєстрації, мабуть, не загрожує. Вона дуже завбачливо взагалі не зробила Саакашвілі своїм лідером і не стала вводити посаду голови партії, а воліла колективне керівництво. Згідно Єдиного реєстру громадських формувань в раді цієї партії чотири члена: депутат Івано-Франківської облради Ольга Галабала, народний депутат від Івано-Франківщини Юрій Дерев'янко, Міхеїл Саакашвілі і Давид Сакварелідзе. Посаду координатора ради партії займає знову-таки не Саакашвілі, а Галабала. І навіть якщо втратить громадянство ще й Сакварелідзе (він в подачі на громадянство не вказав, що на той момент в Грузії був під слідством у справі про вимагання хабара в особливо великих розмірах), це не позбавить партію Саакашвілі дієздатності.
Тому зміст рішення Порошенко був тільки в тому, щоб усунути Саакашвілі з політичного життя України прямо зараз. Зрозуміло, що якщо він буде перебувати не в Києві, а, скажімо, у Вашингтоні, це не завадить йому керувати партією і давати інтерв'ю. Але з ток-шоу українських телеканалів він зникне. І таким чином позбавляється можливості користуватися своїм головним перевагою - умінням заводити публіку.
20 липня Саакашвілі оголосив про формування "разом з усіма новими антиолігархічними прозахідними демократичними силами" штабів спільних дій по всій Україні, які повинні готувати загальнонаціональну мобілізацію людей до мирного громадського протесту восени". Тому напрошується версія про превентивний удар Банкової з цим планам. Звичайно, створювати штаби можна і без особистої присутності лідера, але ось для масовості протесту заводила-Саакашвілі необхідний.
Зуміють чи ні прихильники Саакашвілі самостійно мобілізуватися без особистої присутності свого лідера в телешоу і на мітингу, - про це можна було б сперечатися ще кілька місяців. Але партія Саакашвілі необачно вирішила з'ясувати це дослідним шляхом на наступний же день після повідомлення про указ Порошенко - поки очікуване нею народне обурення не встигло охолонути. Партія оголосила віче у Києві на Майдані Незалежності 27 липня в 13:30.
Рішення скликати майдан було прийнято пізно ввечері 26 липня. Всім відділенням партії були дані вказівки зібрати людей і привезти на віче. Далі соратники Саакашвілі планували організовувати масові акції протестів. Але вирішальний експеримент виявився провальним. На віче зібралося кілька сотень людей.
Найбільшу вигоду з цієї історії витягли "Самопоміч" і "Батьківщина" - прямі суперники Саакашвілі в боротьбі за ту частину електорату, яка проти і Порошенко, і екс-"регіоналів". Обидві ці партії виступили з гнівними засудженнями указу Порошенко, але мовчки усунення конкурента напевно пораділи.
Звинуваченнями на адресу Порошенка вибухнули і представники "Оппоблока" Олександр Вілкул та Михайло Добкін. Вони отримали зайвий привід стверджувати про антидемократичність нинішньої влади.
Свою вигоду отримали Олег Ляшко і його Радикальна партія. Вони з самого початку виступила з їдкою критикою надання Саакашвілі українського громадянства і посади голови Одеської ОДА. Тепер вони можуть записати "вигнання Саакашвілі з України" собі в актив.
А от Порошенко вже поніс іміджеві втрати. Кажуть, він зважився на це задля того, щоб усунути проблему у відносинах з Грузією, яка вимагає екстрадиції свого екс-президента. За Конституцією України видавати громадян України не можна. Свій указ Порошенко підписав після того, як Саакашвілі відправився в США. Тим самим Саакашвілі поставлений перед вибором: повертатися в Україну з ризиком екстрадицію до Грузії або ж залишитися в США і сподіватися, що Вашингтон не видасть його Тбілісі.