Релігійний соціалізм. Стане партія Добкіна політичним крилом УПЦ МП
У жовтні минулого року скандально відомий екс-"регіонал" Михайло Добкін покинув партію "Опозиційний блок", однак з фракції так і не вийшов. А вчора він несподівано для багатьох анонсував власний політпроект "Християнські соціалісти", пише depo.ua.
"Партія буде сильно відрізнятися від тих соціалістів, які вийшли родом з-під комуністів. Як лайт-варіант. Це буде такий адаптований до нашої країні підхід формування суспільства. А християнський напрямок - це буде те, що буде повертати в наше життя такі залізобетонні людські цінності, як сім'я, повага, взаємини між людьми, без чого не тільки в політиці - в звичайному житті обійтися не можна", - розповів Добкін.
Що ж, вибори на носі, тому і не дивно, що у нас з'являються нові політичні проекти. Правда, обличчя у них старі. Новоявлений християнський соціаліст за час своєї політичної кар'єри змінив чимало політсил. Починав він із створення у 2001 р. громадської організації "Ведмідь". В наступному році як самовисуванець обрався у Верховну Раду. Там за перші три роки депутатства встиг змінити п'ять фракцій "Єдина Україна", "Демократичні ініціативи", "Центр", СДПУ(о) і, нарешті, опинився в Партії регіонів.
Остання ставка зіграла: в якості члена цієї команди Добкін став мером Харкова. У вересні 2007 р. Михайло Маркович став зіркою інтернету, коли на YouTube "доброзичливці" виклали процес запису його відеозвернення до виборців. Йому допомагав Геннадій Кернес, з яким Добкін пройшов довгий шлях нагору. Фрази двох харківських політиків швидко розійшлися на меми. Однак цей комічний випадок не завадив Добкіну обратися мером, а після перемоги Віктора Януковича в 2010 р. очолити Харківську ОДА. На цій посаді він зустрічав екс-президента-втікача, який мав намір взяти участь у з'їзді депутатів усіх рівнів від ПР, який, на думку багатьох, повинен був стати другим "Сєвєродонецьким з'їздом". Але не став.
Тому зрозуміло, що після Революції гідності Добкіна затримали у кримінальній справі стосовно посягання на територіальну цілісність України. Однак ніяких наслідків це розслідування для нього не мало. Більш того, "страждалець" Добкін вирішив балотуватися в президенти, але набрав всього 3,03%. Згодом він приєднався до "Оппоблоку", але жодної активної ролі в його лавах не виконував. А коли в жовтні 2017 р. фракція екс-"регіоналів" разом з коаліцією проголосувала за судову реформу, Добкін заявив про намір вийти з партії Льовочкіна-Ахметова. У кулуарах тоді подейкували, що Михайло Маркович тільки шукав зачіпку, щоб голосно гримнути дверима у "Оппоблоке". Там не тільки не підтримували його амбіцій, але і недостатньо захищали під час епопеї зі зняттям з нього депутатської недоторканності в липні минулого року.
Після анонсування наміри попрощатися з "Оппоблоком" в ЗМІ припускали можливість союзу колишнього харківського губернатора з земляками Вадимом Рабиновичем та Євгеном Мураевым, які як-раз розкручують проект "За Життя". Таке кадрове посилення цієї партії, зазначали аналітики, дозволило б розраховувати на більш серйозну підтримку з боку Кремля. Але, схоже, завадив комплекс трьох гетьманів, властивий навіть проросійським політикам. Простіше кажучи, у них не зрослося.
На що розраховує Добкін зі своїми "християнськими соціалістами"? Коштів на розкрутку політпроекту на загальноукраїнському рівні у нього немає. Проте гроші можуть знайтися в інших кишенях. Слово "християнський" в назві партії згадано не випадково. Не виключено, що її спонсором стане одіозний олігарх, нардеп і великий друг РПЦ і її філії в Україні УПЦ МП Вадим Новинський, який, до речі, висловив невдоволення "Оппоблоком" синхронно з Добкіним. І якщо союз Новинського з Добкіним здійсниться, цілком ймовірно, що "Християнські соціалісти" можуть стати політичним крилом УПЦ МП, у якої останнім часом серйозні проблеми з публічною підтримкою з боку українських властей.
