Діра в обороні. Чому у Зеленського прибирають команду Абромавічуса з "Укроборонпрому"

Під час передвиборної кампанії, а потім і прийшовши до влади, президент Володимир Зеленський і його команда жорстко критикували Петра Порошенка і його соратників за управління оборонкой, звинувачували в корупції і неефективності — словом, всіляко давали зрозуміти, що вважають оборонний менеджмент пʼятого президента бездарним.

Через кілька місяців після президентських виборів Зе-влада змінила керівництво "Укроборонпрому". Очолив холдинг колишній міністр економічного розвитку і торгівлі (2015-2016 рр.) Айварас Абромавічус. Він відразу ж оголосив про грандіозні плани реформування оборонки. Втім, розробляли зміни в холдингу під керівництвом Абромавічуса досить довго — лише в травні нинішнього року він нарешті представив стратегію реформування державного концерну, яка передбачала три основні стадії. Так, до 2021 р. очікувалося завершення фази "стабілізації через корпоратизацію", яка, крім введення корпоративного управління, охоплювала б також імплементацію міжнародних стандартів, вирішення питань заборгованості та банкрутства.

Друга стадія, яка передбачає консолідацію, реструктуризацію і відновлення оборонних активів, була запланована на період 2021-2022 рр. Початок третьої фази реформування, яка отримала назву "зростання та інновації", очікувалося після 2022 р. При цьому сам "Укроборонпром" планувалося розділити на шість окремих корпорацій: авіабудування, авіаремонту, ракетобудування, радарних установок і систем ППО, бронетехніки, морських систем.

Однак такий підхід не знайшов розуміння у інших представників Зе-влади. Зокрема, концепцію Абромавічуса критикував секретар РНБО Олексій Данилов. А приватні компанії, які контролюють заводи, що входять в концерн, розміщували в ЗМІ критичні матеріали в стилі "зайшла команда під умовною назвою" соросята ", яка ставить собі за мету знизити роль держави в управлінні оборонними підприємствами".

В кінці липня Абромавічус сам заговорив про те, що, можливо, незабаром змінить посаду, але команда, яку він привів в "Укроборонпром", продовжить працювати. Однак ще через два тижні зʼясувалося, що не залишиться і команди. Про це 12 серпня повідомив призначений в липні віце-премʼєр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

"Концерн" Укроборонпром "підлягає істотної трансформації, тому що в тому вигляді, в якому він сьогодні існує, він існувати не може. Менеджмент на ньому також буде замінений, наскільки я знаю, найближчим часом повинна відбутися зміна керівництва концерну. Далі буде відповідно заміна всієї команди, яка працювала там останній рік ", — сказав Уруський.

Також Уруський поділився планами реформування концерну, після чого стало зрозуміло, що концепція Абромавічуса відправлена в корзину для сміття. За словами Уруського, трансформація "Укроборонпрому" полягатиме в тому, що створять дві керуючі холдингові компанії: одна з них буде зосереджена на функціях оборонних галузей, а авіацію разом з космосом переведуть в державну холдингову компанію "Аерокосмічні системи України".

Підприємства Національного космічного агентства України також корпоратизують, створивши ракетно-космічний центр "Південний". На думку віце-премʼєра, синергія таких двох високотехнологічних галузей промисловості України, як авіапромисловість і ракетно-космічна галузь, дасть можливість істотно поліпшити загальні показники і створити механізми для залучення інвестицій в ці галузі, щоб вони могли конкурувати на світових ринках.

Звичайно, реформа такого монстра, як "Укроборонпром", — справа важлива, але, на думку багатьох фахівців, зараз в сфері оборони у нас є і більш актуальні питання, а саме — виконання і структура держоборонзамовлення, а також проблеми з розробкою нових озброєнь.

Так, по суті, єдиною галузевою програмою, яку повністю фінансують, виявилася ракетна. Тобто незабаром ми можемо побачити в серійному виробництві ракети "Нептун" і РСЗВ "Вільха", а також продовження робіт по ОТРК "Грім-2" — гроші на них є. Але з іншими програмами ситуація далеко не така райдужна, каже військовий експерт Михайло Жірохов.

"Зараз є не зовсім адекватне вкладення державних коштів по бронетанковій техніці. Виділили гроші, і в стрій повертають" Булат "- ще один тип танка в ЗСУ, повний різнобій замість уніфікації. Завод Малишева зміг пробити фінансування — їм дали гроші на капремонт" Булатів ", хоча по досвіду війни на Донбасі ця модифікація, мʼяко кажучи, "не вистрілила": слабкий двигун, велике навантаження — гірше, ніж Т-64БВ. І модифікація "Булатів" дорожча, ніж ті ж самі Т-64БВ зразка 2017 р., — в 2-2,5 рази ", — говорить експерт.

Крім того, за словами Жірохова, військове керівництво збирається підписати невигідний контракт по модернізації радянських МІГів, які до сих пір складають основу нашого авіапарку. "Незрозумілий проект, який пропонують нам ізраїльські фірми за ціною $40 млн за літак, хоча F-16D коштує $32 млн, а б/у ще наполовину дешевше. Якщо такий контракт буде підписаний — це буде явно нераціональне використання коштів", — зазначив експерт .

Проте танки і літаки все ж так-сяк модернізуються, і фінансування на це виділяється, а ось справжній провал зараз спостерігається у виробництві боєприпасів великого калібру і набоїв для стрілецької зброї. Як стверджує Жірохов, влада повністю закрила боєприпасну програму по стрілецької зброї — її відстрочили на два роки з незрозумілими перспективами, також підвисили виробництво вітчизняних 152-міліметрових снарядів.

Зникло і держзамовлення на боєприпаси холдингу "Артем", заради яких холдинг закупив імпортні верстати. Крім того, поховали і багатостраждальний проект будівництва корвета "Володимир" для ВМСУ.

По суті, всі названі програми гостро потрібні державі і армії, а зараз вони просто не фінансуються.

"Військові самі не знають, чого хочуть в плані держоборонзамовлення. Відбулася масова заміна тих, хто розумів, куди потрібно рухатися армії, і мав бойовий досвід. Начальник Генштабу Хомчак привів із собою зрозумілих йому людей з "старої гвардії ", з якими він служив і які служили в штабах до 2014 р. Вони вирішили, що купувати готову військову продукцію в Болгарії і Польщі буде дешевше — довгострокову перспективу ніхто не враховує ", — зазначає Жірохов.

В цілому ж, незважаючи на щорічне зростання держоборонзамовлення, оборонна промисловість в державному секторі помітно деградує. Так, за даними "Укроборонпрому", з 116 наявних підприємств 27 виробляють 90% продукції, інші неефективні. В ДКАУ ситуація не краща. Подейкують, що лише сім підприємств з 21 реально працюють. Приватний сектор, навпаки, бурхливо розвивається. Але переважно без уваги держави і за рахунок власних ресурсів.

Ситуація з "Укроборонпромом" в черговий раз показала, що нинішня влада має дуже вузький горизонт планування. На Банковій погано розуміють, навіщо вкладати серйозні гроші в щось, якщо завтра не можна буде зібрати лайки, взявши участь в церемонії перерізання стрічки. Інша справа — "Велике будівництво" …