Реформ не вистачає. Чому Зеленський відстрочив дострокові місцеві вибори
Менш ніж за місяць у команди Володимира Зеленського та партії "Слуга народу" повністю змінилася концепція переформатування місцевої влади. Дострокові місцеві вибори перестали бути першочерговим завданням. Тепер пріоритетом виявилася адміністративно-територіальна реформа.
Якщо ці плани будуть реалізовані, вони торкнуться життя чи не кожного українця. Тому варто докладніше проаналізувати, заради чого все це робиться.
Як Богдан і Корнієнко поправили Зеленського
Після фантастичних результатів Зеленського на президентських виборах і "Слуги народу" на виборах у Верховну Раду було логічно очікувати, що команда переможців постарається по-швидкому взяти і третій приз - влада в областях, містах і районах. Ці очікування підтвердив сам Зеленський ще 21 липня, в день позачергових парламентських виборів. Відразу після оголошення результатів екзитполів, які посвідчили, що "Слуга народу" має безпрецедентно високий рівень підтримки виборців, президент заявив, виступаючи в партійному штабі: "Сьогодні можна розслабитися нашій команді, але не дуже сильно... Всі ставлять питання про місцеві вибори. Вам цікаво? Не розслабляйтеся".
Однак незабаром стало відомо, що в оточенні Зеленського намагаються переконати президента зачекати з достроковими місцевими виборами. 30 липня керівник президентського Офісу Андрій Богдан провів брифінг, на якому повідомив, що проведення дострокових місцевих виборів неможливо без прийняття відповідного закону.
Це пояснення прозвучало радше як відмовка, ніж як серйозний аргумент. Все-таки "Слуга народу" має більш ніж половиною місць у парламенті і легко може прийняти будь-який закон, який їй захочеться.
Але Богдан висунув ще одне заперечення проти негайного проведення дострокових місцевих виборів. За його словами, в Україні існує проблема незавершеної реформи місцевого самоврядування. "Було б цілком доцільно закінчити формування об'єднаних територіальних громад, а вже після цього здійснити перевибори у новій реальності", - сказав керівник президентського Офісу.
Втім, остаточне рішення на той момент ще не було прийнято. Сам Богдан постарався завчасно перекласти відповідальність на новий парламент. "Буде прийнято таке рішення, залежить від діалогу з депутатами. Оскільки всі вони мають свою думку і є особистостями", - заявив Богдан.
І ось 12 серпня стала відома позиція майбутнього парламентської більшості, яка буде сформована "Слугою народу". Цю позицію сформулював сьомий номер партсписку Олександр Корнієнко, який очолював партійний виборчий штаб і, як очікується, повинен очолити партію "Слуга народу" після того, як перший номер партійного списку Дмитро Разумков отримає посаду спікера парламенту.
В інтерв'ю "РБК-Україна" Корнієнко заявив, що він "дуже підтримує" Богдана у тому, що потрібно спочатку завершити реформу децентралізації, а потім вже проводити місцеві вибори. За його словами, можна постаратися провести реформу в стислі терміни - і в такому разі встигнути провести місцеві вибори достроково. "Якщо нам вдасться завершити реформу децентралізації трохи швидше, відповідно, з завершеною реформою тягнути до чергових виборів, можливо, немає сенсу", - сказав майбутній глава "Слуги народу".
Примусовість замість добровільності
Реалізувати плани швидкого завершення децентралізації можна тільки одним способом - примусовим. Хоча до цих пір ця реформа проводилася виключно в добровільному порядку. Центр створював стимули для того, щоб місцеві територіальні громади об'єднувалися, але не примушував їх до цього насильно.
За даними Мінрегіону, в 2014 р. Україна мала 10 998 сільських, селищних, дрібних міських громад. На сьогодні 4277 з них об'єдналися в 924 ВІД. "Якщо брати найбільш оптимістичний сценарій, коли всі громади стануть заможними, то це приблизно 1400 громад", - каже віце-прем'єр Геннадій Зубко.
З цих цифр видно, що децентралізація поки що пройшла тільки півдорозі, хоча вона триває вже більше чотирьох років: Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" діє з 5 березня 2015 р. У Мінрегіоні розраховували, що в найближчий рік процес створення У прискориться, оскільки громади, які ще не створили ОТО, будуть зацікавлені об'єднатися до чергових місцевих виборів.
Однак Богдан Корнієнко перевернули цю логіку з ніг на голову. За інформацією нашого джерела в Офісі президента, є висока ймовірність того, що на самому початку роботи нового парламенту буде прийнятий закон про примусове об'єднання територіальних громад. І вже після цього Верховна Рада прийме рішення про дострокові місцеві вибори, які, можливо, відбудуться в березні-квітні 2020 р. замість чергових місцевих виборів, що очікувалися в жовтні 2020 р.
Чи додасть це популярності Зеленському та його партії? Корнієнко передбачає, що так. "Люди точно хочуть, по-перше, завершення цієї реформи, тому що половина перебуває в підвішеному стані - половина в громадах, половина не в громадах. Комусь потрібен районний рівень, а кому-то він вже не потрібен, там, де громада об'єднала весь район. Є дублювання функцій - районні державні адміністрації як розпорядники коштів намагаються тиснути на громади, люди з-за цього скаржаться", - ділиться своїм баченням ситуації на місцях.
Сподобається людям скорочення районів
Але плани "Слуги народу" не обмежуються прискореним об'єднанням громад. Є ще адміністративно-територіальна реформа, яка складається з двох основних частин. Перша - це ліквідація обласних та районних держадміністрацій. Замість них будуть префекти (по суті, це реінкарнація існував за часів Леоніда Кравчука інституту представників президента в областях і районах).
"Ми зараз дискутуємо, на якому рівні повинні бути ці префекти, скільки їх має бути і якими мають бути їхні повноваження", - каже Корнієнко. Природно, ця частина реформи вимагає внесення змін до Конституції. Втім, зібрати 300 депутатських голосів під ліквідацію місцевих держадміністрацій, швидше за все, не буде проблемою.
Друга частина адміністративно-територіальної реформи змін до Конституції не вимагає, тому реалізувати її ще легше. Це - скорочення районів. "Реформа передбачає розширення повноважень влади місцевого рівня і, відповідно, зменшення ролі таких елементів, як державні адміністрації та заміну їх на префектури, які будуть стежити за законністю рішень місцевих рад. При такій моделі потужний районний рівень не сильно потрібний, тому йдеться про укрупнення районів, якими буде займатися префект", - пояснив Корнієнко ще в кінці липня. За його словами, в рамках реформи планується скоротити кількість районів з 490 до 100, тобто майже в п'ять разів.
Все це потрібно робити ще до місцевих виборів, бо немає сенсу обирати райради в районах, які незабаром потраплять під скорочення або укрупнення. Знову ж виникає питання: чи додасть ця реформа популярності Зеленському та його партії?
У реформи є безсумнівний плюс: завдяки децентралізації органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень і фінансових ресурсів для вирішення місцевих проблем. Якщо це упакувати в грамотний піар, то виборці в передчутті прийдешнього процвітання повинні масово проголосувати за єдино правильну партію. Яка в такому випадку отримає тотальний контроль над місцевим самоврядуванням і отримає в своє розпорядження всі ті повноваження та фінансові ресурси, які будуть віддані на місця.
Правда, є проблемка: жителі деяких містечок можуть обуритися тим, що їх населений пункт в результаті скорочення районів позбувся статусу райцентру. До речі, місцеві чиновники (із числа тих, які будуть звільнені) напевно будуть поширювати панічні чутки про майбутню ліквідацію шкіл, лікарень, поліклінік, соціальних служб, погіршення транспортного сполучення з обласним центром та інших наслідки втрати статусу райцентру.
Тут "Слузі народу" доведеться, мабуть, списувати всю провину на попередню владу. Мовляв, адже це Порошенко затіяв всю цю реформу ще п'ять років тому, але не зміг її провести нормально, ось нової влади і доводиться виправляти помилки попередників. Словом, все погане - через Порошенко, все хороше - завдяки Зеленському. І тут погане навіть необхідно - це обов'язковий інгредієнт, щоб підживлювати негативні почуття до попередньої влади.